Тільки під чесне слово: чому Захід не поспішає реструктуризувати український держборг

Захід продовжує фінансово допомагати Україні: щотижня з’являється інформація про нові кредитні та грантові обіцянки наших партнерів.

Щоправда, йдеться у таких випадках про доволі невеликі як для світової економіки суми.

А от у серйозніших питаннях — скажімо, реструктуризації боргів на суттєво вищу суму чи навіть їх списання — міжнародні фінансисти займають суттєво стриманішу позицію.

Вітчизняні експерти звинувачують у цьому саму ж українську владу, яка тільки обіцяє Заходу антикорупційні реформи, а от призначити, наприклад, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не може вже упродовж року…

Швейцарський сувенір

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що на Міжнародній конференції у Лугано досягнуто домовленостей на суму майже 1,9 млрд доларів для підтримки України.

«Під час конференції у Лугано ми не лише представили драфт Плану відновлення України. Ми продовжили об’єднувати наших партнерів для підтримки та допомоги нашій державі прямо зараз», — написав чиновник у своєму телеграм-каналі.

За його словами, йдеться про 600 млн доларів на фінансову підтримку, понад 500 млн доларів для розвитку нашого аграрного сектору, зберігання, покращення логістики, ліквідність для підприємств, понад 500 млн доларів для підготовки до опалювального сезону та майже 250 млн доларів для розвитку проєктів цифрової трансформації України.

«Дякую урядам Швейцарії, Швеції, Великої Британії, Світовому банку, ЄБРР, ЄІБ, приватному українському та міжнародному бізнесу за цю солідарність», — зазначив прем’єр-міністр, наголосивши, що коаліція захисту та підтримки України велика і потужна як ніколи.

«Ніхто не відчуває «втоми від війни», як про це мріють у кремлі. Україна переможе, оскільки з Україною весь світ», — наголосив Шмигаль.

За його словами, упродовж двох днів представники понад 40 країн та близько 20 міжнародних організацій обговорювали проблеми нашої держави, а тоді за результатами Міжнародної конференції ухвалили Декларацію Лугано та пообіцяли підтримувати Україну. За даними уряду, план оновлення України вже зараз оцінюється у 750 млрд доларів.

Війна сплутала всі карти

Утім, обіцяна у Швейцарії сума є надто малою, якщо врахувати реальну ситуацію в українській економіці та проблеми, що наростають у ній. За підсумками травня борг України зріс на 3,6 млрд доларів і вперше перевищив позначку у 100 млрд доларів.

Йдеться про державний і гарантований державою борг України, — при цьому в національній валюті наш борг зріс на 106,46 млрд грн і становить сьогодні 2 967,49 млрд грн.

Сьогодні Україна вивчає можливість реструктуризації боргу — через обмежені джерела фінансування бюджету країни в умовах війни. Проте, за даними агенції «Блумберг», рішення не очікується до кінця літа.

За словами співрозмовників агентства, один із варіантів, який розглядає Україна, передбачає так званий «запит на згоду», тобто запит від емітента на погодження власником облігацій внесення змін до умов випущених цінних паперів.

Інший варіант передбачає використання заморожених російських активів як застави, хоча юридична життєздатність такої ідеї, на думку західних фінансистів, незрозуміла.

Міністр фінансів Сергій Марченко вважає, що у найближчій перспективі Україна зможе обслуговувати свій зовнішній борг.

«Навіть розмови про потенційну реструктуризацію дуже шкодять нам та нашим планам. У найближчу перспективу я не бачу жодних проблем щодо обслуговування зовнішнього боргу», — сказав чиновник, додавши, що у травні і червні держава виплатила по 200 млн доларів.

Схожа ситуація й у липні-серпні. Пікова виплата планується на вересень — 900 млн доларів за єврооблігаціями.

До початку воєнних дій, як відомо, Україна доволі успішно погашала свої боргові зобов’язання. Так, за підсумками 2021 року державний та гарантований державою борг України за прогнозованим ВВП знизився до 51,1%, а державний борг — до 45,2%.

На кінець грудня ця цифра становила 2 362,49 млрд грн (86,61 млрд доларів за тодішнім курсом), з яких 45% — це державний внутрішній борг (ОВДП), а 55% — державний зовнішній борг, що складається з кредитів міжнародних фінансових організацій (24,7% від загальної суми держборгу), єврооблігацій (26,5%) та іншого зовнішнього боргу (4%). Проте початок широкомасштабного вторгнення суттєво змінив цю динаміку.

Європа блокує наступні кредити

Сьогодні Україна отримує кошти від міжнародних донорів, але при цьому Захід дає зрозуміти, що не готовий йти на максимальні поступки щодо реструктуризації наших боргів.

Так, за даними ЗМІ, співробітники МВФ спілкувалися з українською владою з початку повномасштабного вторгнення і продовжують це робити зараз, але при цьому не коментують питання щодо можливості реструктуризації боргу.

У Мінфіні від коментарів також відмовляються, зазначаючи при цьому, що реструктуризація облігацій України задля зниження боргового навантаження допоможе гарантувати, що фінансування від союзників у царині оборони та гуманітарної допомоги не буде спрямоване на погашення власникам облігацій.

Наприкінці минулого тижня стало відомо, що Європейська комісія блокує позику в розмірі 1,5 млрд євро для України через побоювання щодо надійності української фінансової системи та її здатності повернути борг. Про цей факт також повідомила агенція «Блумберг» із посиланням на анонімних посадовців.

Ідеться про кредит, який Європейський інвестиційний банк запропонував Києву. Бюджетний підрозділ Європейської комісії заблокував цю пропозицію через побоювання щодо нездатності України повернути борг.

Єврокомісія гарантує кредити ЄІБ для операцій за межами ЄС із резервами, які зазвичай становлять 9% від загального обсягу фінансування. Але цього разу комісія хоче забезпечити резерви у розмірі 70% від загальної суми, як це було з попередньою пропозицією в 1 млрд євро для України.

За словами чиновників, комісія висуває вимогу на випадок, якщо країна не зможе повернути кошти ринкам. Один із представників комісії заявив, що ЄС має переконатись у можливості відшкодувати збитки у разі дефолту України. Тож Єврокомісія шукає альтернативні рішення, за якими б держави–члени ЄС чи ЄІБ розділили частину додаткових ризиків, пов’язаних із цими позиками.

Може, й справді розпочати з САП?

Ситуація спричинила потужну реакція в українському суспільстві — особливо у середовищі опозиції та опозиційно налаштованих аналітиків, які отримали підстави для критики певних кроків чинної влади.

Так, політолог Володимир Цибулько заявив: «Витіювату» фразу Єврокомісії про «стурбованість щодо надійності повернення платежу» я переклав трохи «витіюватіше»! Тобто з певним глумом. Тому що той містечковий стиль, у якому велика ­«зграя депутатів» від «Слуги народу» прокаталася в Лугано (інвестиційна конференція у Швейцарії. — Ред.), запросивши 750 ярдів і отримуючи потішних 1,9, здається, ярдів, не викликає довіри у єврокомісарів. Це ж стиль фандрайзингу середини 1990 років під гаслом «Проси сто тисяч — і тихо радій отриманій тисячі!». Але коли хитрозаді наперсточники з Банкової вже рік не призначають керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, то єврокомісари, напевне, з такою ж швидкістю почнуть виділяти гроші. І хто в цій ситуації скаже, що це несправедливо?».

Директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров натомість вважає, що таке рішення Єврокомісії — це «вже зовсім удар під дих».

«Нам укотре нагадали, що Міжнародний валютний фонд та Європейський інвестиційний банк — це не те місце, де роздають безкоштовні пиріжки, — написав він на своїй сторінці у фейсбуці. — Якщо коротко, то, по-перше, МВФ знову пішов у відмову не те щоб списати наші борги в ході війни, він навіть не готовий реструктуризувати частину цих боргів (до 1 вересня 2022 р. Україна має погасити 1,4 млрд дол. у вигляді відсотків за зовнішнім боргом). По-друге, відмова виділити 1,5 млрд євро, побоюючись обвалу нашої економіки і того, що розмір держборгу на кінець 2022 року може сягнути 86% ВВП України».

На думку Гончарова, ці фінансові кошти в ці дні надзвичайно потрібні Україні, яка воює, адже зараз дефіцит держбюджету, за оцінками експертів, підбирається до позначки у 400 млрд грн, або у доларовому еквіваленті — 11,5 млрд (до речі, ми досі чекаємо від Заходу обіцяних 5 млрд доларів на місяць на покриття дефіциту держбюджету України).

«До того керівництво НБУ заявило про різке скорочення наших золотовалютних резервів у червні до 22,756 млрд доларів, тобто одразу на 9%! — зауважує експерт. — І що тепер робити нашій фінансовій владі? Звісно, продовжувати конструктивний переговорний процес із керівництвом МВФ та бюрократами Заходу. Але головне, повторюю вкотре, дуже важливо орієнтуватися на приватний капітал стратегічних інвесторів зі США та Євросоюзу. Для цього нам самим треба розпочинати будувати нову сучасну національну модель економічного відновлення та розвитку України, вміло використовуючи потенційні точки взаємодії з інвесторами зі США та ЄС. І починати з побудови у Києві Міжнародного інвестиційного хабу. Поки що це нам під силу».

ДО РЕЧІ

Військові — не боржники!

В Україні хочуть заборонити стягувати борги за кредитами з військових та їхніх сімей під час воєнного та надзвичайного стану. Відповідний законопроєкт ухвалила Верховна Рада України — документ стосується боргів зі споживчого кредитування.

Під дії закону підпадають військовослужбовці ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронні органи спеціального призначення — громадяни України, які виконують військовий обов’язок за межами України, та членів їхніх сімей, військовозобов’язані, резервісти, члени добровольчих формувань територіальних громад.

Також військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби та членів їх сімей, у тому числі членів сімей загиблих, померлих або зниклих безвісти військовослужбовців.

ІНІЦІАТИВИ

Житло — від БРРЄ

Банк розвитку Ради Європи ухвалив рішення про спеціальні умови якнайшвидшого набуття Україною членства у фінустанові. 

За словами очільника Міністерства регіонального розвитку України Олексія Чернишова, набуття членства у БРРЄ відкриє Україні додаткові можливості для забезпечення житлом українців, які постраждали від війни, надання соцпослуг та відбудови зруйнованої соціальної інфраструктури.

Адміністративна рада Банку також схвалила п’ять нових позик на 465 млн євро, більша частина яких буде спрямована на підтримку біженців з України в країнах-учасницях БРРЄ.

А ТИМ ЧАСОМ...

Куди втікає бізнес?

Більшість бізнесу, який до початку воєнних дій працював у східних регіонах України, перемістився у межах держави: до центральних чи західних регіонів, за кордон релокувалося 11% опитаних підприємств, а 17% відповіли, що перемістилися і в межах України, і за кордон.

Згідно з опитуванням Gradus, близько половини бізнесів або вже здійснили релокацію, або планують її здійснити та готують свій бізнес до цього.

Так, 48% власників та керівників бізнесу вважають, що їхній бізнес не потребує релокації, і вони працюють у тій географії, в якій працювали до війни. 12% запевнили, що відбулося повне або часткове переміщення бізнесу.

І ще 20% перебувають зараз у процесі релокації. 18% опитаних підприємств потребують релокації і планують її, але вона ще не відбулася. Ті, хто переїжджають до ЄС, здебільшого обирають Польщу (63%) та Німеччину (25%), а також Бельгію, Болгарію та Естонію.

ГЕОЕКОНОМІКА

Шрі-Ланка розпочинає і...

Через глобальну кризу, викликану військовою агресією Росії проти України, острівна держава зіткнулася з дефіцитом палива. Паралельно з цим зросли ціни на продукти. У столиці країни Коломбо, як і в інших великих містах, сотням людей доводиться годинами стояти в черзі за паливом. При цьому вони періодично вступають у зіткнення з поліцією та військовими.

Таким чином, Шрі-Ланка може стати першою країною «третього світу», яка через війну на європейському континенті оголосить дефолт, і цей випадок, на думку західних аналітиків, може спричинити хвилю таких дефолтів у різних регіонах світу.