Мотивація до роботи: близько 8 млн українців не працюють
Це люди, які не шукають роботу з різних причин. >>
Відтепер він становить 2 тис. 600 гривень.
Змінився також прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років — 2 тис. 201 грн; від 6 до 18 років — 2 тис. 744 грн; прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — 2 тис. 27 грн.
В Україні до прожиткового мінімуму прив’язані понад 150 виплат (це посадові оклади, зарплати, виплати на відрядження, пеня, штрафи тощо).
Тож разом із прожитковим мінімумом відповідно зросла сума пов’язаних із ним виплат.
Серед основних — індексація зарплати, допомога з безробіття, розмір аліментів тощо. Це збільшення не останнє: у проєкті бюджету-2022 передбачено, що «мінімалка» зросте ще й у грудні (до 2 тис. 684 грн).
Отже, розмір мінімальної зарплати встановлено у 6 тис. 500 грн, а ось із допомого з безробіття сталися суттєві зміни. За чинним законодавством, максимальна тривалість виплати допомоги з безробіття становить 360 календарних днів (особам передпенсійного віку — 720 днів) і встановлюється на рівні, що не перевищує чотирикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, максимальний розмір допомоги з безробіття становитиме з 1 липня 2022 року не більше ніж 10 тис. 400 грн. Але! Кабмін вирішив на час воєнного стану обмежити виплати з безробіття одним місяцем.
За словами голови уряду Дениса Шмигаля, офіційно зареєстровані безробітні, які протягом 30 днів не погодяться на запропоновану роботу, залучатимуться до суспільно корисних робіт і за це отримуватимуть мінімальну зарплатню (про що «УМ» писала в попередньому номері).
Виплати з безробіття також втрачаються, якщо людина понад 30 днів перебуває за кордоном.
Решта виплат, пов’язаних із соціальним захистом населення, проіндексована повністю. Мінімальна пенсія зросте на 93 грн і становитиме 2 тис. 27 грн з 1 липня 2027 року. Максимальну пенсію підвищать на 930 грн — до 20 тис. 270 грн.
Мінімальна сума аліментів становитиме 2 тис. 201 грн — для дітей до 6 років; 2 тис. 744 грн — від 6 до 18 років; а мінімальний гарантований розмір аліментів (50% від прожиткового мінімуму): 1 тис. 100,50 грн — для дітей віком до 6 років; 1 тис. 372 грн — від 6 до 18 років.
Розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, відтепер дорівнюватиме двом з половиною прожитковим мінімумам на дитину відповідного віку, тобто 5 тис. 502,5 грн — до 6 років; 6 тис. 860 грн — якщо дитині 6 -18 років; 6 тис. 603 грн — до 6 років з інвалідністю; 8 тис. 232 грн — на дитину від 6 до 18 років з інвалідністю.
Розмір допомоги одиноким матерям становитиме 2 тис. 201 грн. — якщо дитині не виповнилося 6 років; до 2 тис. 744 грн — якщо дитина має 6-18 років; до 2 тис. 600 грн — на студентів стаціонару від 18 до 23 років.
Тож держава, не без допомоги наших західних партнерів, продовжує сумлінно виконувати свої зобов’язання в соціальній сфері. Але найбільш болючою проблемою для уряду є втрата через воєнні дії людського капіталу: за даними Мінекономіки, майже 1 млн осіб в Україні втратили роботу через війну, 1,5 млн з числа зайнятих виїхали за кордон, а 600 тисяч ФОП скоротили свою діяльність.
Вирішувати проблему в Кабміні будуть дотаціями, для чого створили кілька нових грантових програм. У пріоритеті — підприємці, ІТ та аграрний сектор. З липня уряд запускає шість державних програм для малого та середнього бізнесу, а також для людей, які втратили роботу під час війни.
Загальний бюджет — безпрецедентний як для України — понад 40 млрд грн, які підуть із резервного фонду бюджету. Подати заяву можна буде через портал «Дія». Головна умова проєкту — підприємці мають сплатити податки та ЄСВ на суму гранту упродовж трьох років, створивши щонайменше 25 робочих місць.
Максимальна сума, яку можуть отримати підприємці, — 8 млн грн. Перша тисяча заявників отримають грант від держави в розмірі до 70% вартості проєкту, решту 30% фінансуватимуть за власний рахунок.
Інші заяви фінансуються 50% на 50%. Звертаю увагу на програму ІТ — 1,8 млрд грн виділено на безоплатне навчання для людей (від 18 до 60 років) , що хочуть перейти в IT з інших галузей.
Це люди, які не шукають роботу з різних причин. >>
Санкції проти українського бізнесмена Дмитра Фірташа та його дружини за корупцію ввела Велика Британія. >>
Посадовців МСЕК і медустанов правоохоронці викрили в трьох областях України: за версією слідства вони були причетними до оформлення фіктивних інвалідностей для ухилення від мобілізації. >>
Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт про вдосконалення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). >>
До другого читання держбюджет на 2025 рік схвалено Комітетом Верховної Ради. >>
У Полтавській області в колишнього посадовця Головного управління Державної казначейської служби знайшли необґрунтовані активи на мільйони доларів США. Правоохоронці розслідують справу за фактами незаконного збагачення й «відмивання» грошей. >>