Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Півник із Бородянки на виставці у Києві. (Фото Валентини САМЧЕНКО.)
Уперше у виставковому проєкті представлено легендарного керамічного півника з Бородянки на Київщині, який уцілів у березні цьогоріч, коли російські ракети прилетіли в житловий квартал.
Пафосною може видаватися назва експозиції в одній залі Національного музею народного декоративного мистецтва «Український фенікс. Васильківська майоліка» тільки тому, хто не знає, що кухонна шафка з посудом на четвертому поверсі багатоповерхівки дивом утрималася, коли все довкола було зруйновано. А на тій шафці — керамічний півник.
Така фігурка, до речі, є віднедавна навіть у Бориса Джонсона, прем’єр-міністра Великобританії, яка надає велику допомогу Україні в протистоянні країні-агресору.
Поштовхом для створення виставки стало фото кухонної шафки з декоративною посудиною-півником, який став символом незламності українців. Це фото облетіло світ, а шафку та півника було передано до фондів Національного музею Революції гідності.
Кухонну шафу, яка встояла, першою помітила фотографиня «Суспільного» Єлизавета Серватинська. Зазнімкувала її в Бородянці 6 квітня 2022 року. Тоді у звільнених від російських військ пристоличних населених пунктах рятувальники лише почали розбирати завали.
Фотографиня розповіла: «Під’їзд другого будинку на в’їзді в місто, куди ще не дійшли рятувальники, був повністю знищений снарядом. Ми з колегою зайшли у двір, сфотографували гойдалки, дитячий майданчик. Пройшовши далі, я побачила стіну, в якій лишилися тільки двері в порожнечу і шафка. Це здивувало. Квартири більше немає, життя, яке там вирувало, немає, а шафка неушкоджена. Я трохи відійшла, щоб змінити ракурс, колега спитав: «Ти бачила ту поличку?» — шафка зачепила не лише мене».

Бородянка, 6 квітня 2022 р.
Фото Єлизавети Серватинської
з suspilne.media.
Єлизавета Серватинська багато фотографувала в Києві та області, висвітлюючи повномасштабне вторгнення росії. У Бучі, зокрема, задокументувала об’єктивом убитих цивільних людей на вулиці Яблунській, й Ірину Фількіну, зокрема, яку пізніше опізнали за яскравим манікюром. Утім українці вистояли — як керамічний півник, усупереч усім звірствам російської армії.
На виставці на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Музеї народного декоративного мистецтва «Український фенікс. Васильківська майоліка» є унікальне відео, як рятувальники знімали керамічну фігурку.
А загалом виставковий проєкт іще й для того, щоб розповісти про історію Васильківського майолікового заводу (ВМЗ) — успішного художнього підприємства ХХ століття, та представити твори провідних художників, які невпинно експериментували та вдосконалювали техніку та технологію, розвивали виразність і привабливості асортименту майолікового посуду, який широко тиражували і поширювали в різних країнах світу.
Васильківський майоліковий завод був спадкоємцем локального гончарного осередку на Київщині. 1928 року створили артіль «Керамік». Помітним виробництво високохудожніх декоративних виробів стало після того, як у 1956-1961 роках завод реконструювали, звівши нові приміщення й оснастивши новим обладнанням. У 2004-му підприємство приватизували, перетворивши на «Васильківську майоліку».
У 2019-му воно завершило діяльність. Майже одночасно, коли в Музеї декоративного мистецтва представляли присвячений йому великий виставковий проєкт «Завод».
Основні акценти нинішньої виставки зосереджені на темі образу півня в історії народного мистецтва кераміки; образах птахів і квітів, звірів, яких створювали провідні художники ВМЗ Надія та Валерій Протор’єви.
Також на виставці представлено роботи видатних художників і майстрів українського гончарства Михайла Денисенка, Прокопа Бідасюка та Омеляна Желєзняка. Виставка триватиме до кінця липня.
Півень в українських традиціях — це провісник настання світлого дня. Музейники сподіваються, що відродиться й виробництво декоративних виробів.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>
Прем’єра постановки «Ukrainomania — ревю одного життя» за текстами та біографією класика австрійської літератури Йозефа Рота, який народився на Львівщині, відбулася в січні у віденському Фолькстеатрі (Volkstheater Wien). >>