Та сама феска, але китиця на інший бік: як греки та турки ставляться до України

Опитування було розроблено Грецьким фондом європейської та зовніш­ньої політики (ELIAMEP) та Стамбульським політичним центром (IPC), підтримано компаніями MRB, KONDA, а також аналітичним центром dIANEOsis.

Проведене під час кризи, що загострилася між двома країнами, опитування показало не лише те, як греки та турки оцінюють одне одного, а й їхнє ставлення до росії, України та США. Спойлер: вектори симпатій контраверсійні.

61% греків вважають, що їхня країна має міцні культурні та історичні зв’язки з росією, але лише 33,7% назвали росію важливим стратегічним партнером для Греції. У Туреччині частка тих, хто вважає, що з росією існують міцні зв’язки, склала лише 30%, при цьому кількість тих, хто розглядає росію як стратегічного партнера, — 50%.

Як це виглядає у житті? Досі греки зберігають глибокий пієтет щодо росії за ту допомогу, яку вона надала їм у визвольній війні з турками 1821 року, і цей феномен у їхній ментальності залишається буквально на генетичному рівні.

Фактор спільності православ’я в Греції, де церква є частиною державного апарату, не можна недооцінювати, а проросійське лобі в грецькому політикумі — одне з найпотужніших у Європі.

З 24 лютого ці тренди заграли новими барвами: в обох країнах більшість мешканців звинувачують росію в окупації України. Але! Греки вважають росію більш друж­ньою країною, ніж Туреччину. Втім, і з боку Греції, і з боку Туреччини ставлення до України не можна назвати однозначним.

Уже 27 лютого влада Греції відправила владі України транспортний літак із летальною зброєю — перш ніж відправити гумдопомогу, глава МЗС Греції Нікос Дендіас заявив, що росія не залишила Греції іншого вибору, окрім як засудити її.

Загалом обсяги допомоги Україні були відносно незначними, до 30 млн євро. Заступник міністра оборони тіньового кабінету СІРІЗА Георгіос Ціпрас запитує: «Чому ми маємо бути на передньому краї разом із країнами, які активно включені у війну з росією? Який сенс для Греції відправити важке озброєння на тлі традиційного загострення відносин із Туреччиною?»

І посилається на те, що Кіпр, Угорщина та Мальта взагалі не відправили жодного оборонного обладнання. Ще три інші країни — Австрія, Болгарія, Ірландія — надіслали лише засоби захисту, такі як каски.

Не уточнюючи, що Австрія та Ірландія створили найкращі фінансові та соціальні умови для сотень тисяч українських біженців. При цьому питання «куди поділися 60 млн євро для 23 тисяч українців, які шукають захист в Елладі» — досі зависло в грецькому парламенті.

І навіть понтійським грекам, які втекли з Маріуполя та вільно володіють грецькою мовою, виділили мізерну допомогу — ті ж безплатні «сімки» та 100 євро на людину. А відома грецька неквапливість в оформленні документів ставить багатьох українців у цій країні на межу виживання.

Але в іншому питанні греки виявили дивовижну спритність. Після запровадження санкцій на експорт російської нафти морським шляхом виявилося, що навесні величезний обсяг російської нафти поставили грецькі судновласники.

«Орієнтовно — понад 19 млн тонн нафти на суму $16 млрд. Це понад третина всієї нафти, вивезеної з Росії навесні», — пише Black Sea News.

Серед перевізників — п’ять найбільших грецьких компаній, які помножили тарифи на три: чи в очікуванні надприбутків, чи з побоювання санкцій ЄС та репутаційних ризиків.

Для Туреччини війна в Україні також відчинила нове вікно можливостей. Дипломатичні бали Ердоган набрав із надлишком, втім, не вдаючись до активних дій: реалізація доктрини Монтре — закриття Босфору для військових суден росії — було одномоментне.

Понад усе запам’яталась активність у пропозиції посередницьких функцій: переговорів Україна–росія, у витягуванні захисників Маріуполя, щодо виведення українських кораблів з експортом з блокади. А пліткам, що російські судна з українським зерном перевантажують у невеликих турецьких портах, ми не віримо.

І окреме спасибі за «Байрактари». Скільки їх продала Туреччина Україні — військова таємниця. Іграшка недешева, але славна. При цьому Туреччина, незважаючи на тиск ЄС, твердо відмовилася приєднатися до якихось санкцій проти Росії і прийняла понад 100 тисяч росіян, які виїхали з країни після 24 лютого. І не так просто. Вже в березні вартість «золотої візи» (дозвіл на проживання при купівлі нерухомості) у Туреччині піднялася з 250 до 400 тис. доларів.

І ще парадокс Серед­земномор’я: у Греції 58% респондентів переконані, що Євросоюз підтримує Туреччину, а у Туреччині 55% схильні вважати, що ЄС підтримує Грецію.

Але нелюбов до США поділяють однаково: 50% турків думають, що США підтримують афінську адміністрацію, а в Греції кількість тих, хто вважає, що Вашингтон на одному боці з Анкарою, налічує 47%. Те, що США не повинні втручатися в європейську безпеку, майже однаково вважають опитувані в обох країнах: 51% у Греції та 48% у Туреччині. Ось такі вони, греко-турки.