Національний банк України заморозив офіційний курс на рівні 29,25 гривні: банки повинні проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти з клієнтами за курсом, який перебуває в діапазоні, де нижня межа — офіційний курс, а верхня — офіційний курс +1%.
Економіст Михайло Кухар погоджується: рішення про фіксований курс — правильне.
«НБУ прийняв абсолютно правильне, враховуючи кризові умови, рішення. А більш кризові умови, ніж повномасштабна війна, уявити неможливо. Це вам навіть не ковід і не 2008-й. Це нищівний, як планував агресор, удар по економіці України. Курс повинен був зірватися у прірву», — наголошує експерт.
Українські банки встановили різні курси для обміну валюти в Україні та для карткових операцій, і практично одразу почалася боротьба з негативними наслідками цього кроку.
Не забарився різкий сплеск так званого «карткового туризму», проте НБУ відреагував тим, що з 21 травня зняв обмеження на курс продажу готівкової валюти та списання її з рахунків при розрахунках гривневими картками за кордоном, а також знизив щомісячний ліміт — еквівалент зі 100 тисяч до 50 тисяч зняття там валюти. (Оплату товарів, робіт та послуг можна і надалі проводити без обмежень). Таким чином НБУ дав банкам можливість конкурувати з «обмінниками».
Станом на 27 червня готівковий курс долара залишається вищим майже на 10% за офіційний безготівковий, і на сьогодні стає зрозумілим, що одному НБУ вирішити це завдання не під силу. Повідомлення про те, що НБУ має пустити гривню у «вільне плавання», м’яко кажучи, передчасні.
Повномасштабна війна триває, левову частку українського експорту зупинено, більше немає переказів заробітчан, немає високого прибутку від експорту зерна, продукції металургійної галузі.
Підтримання штучно низького курсу долара створює негативні очікування щодо гривні: адже в поточних цінах продавці враховують саме ринковий, а не «нацбанківський» курс.
Чи не єдиний вихід — акуратно зближувати готівкові та безготівкові курси. Регулятор докладає чимало зусиль до того, щоб готівковий та безготівковий курси зближувалися, але попит населення на готівкову валюту цьому перешкоджає.
«Через специфіку готівкового ринку процес зближення має поступальний та повільний характер», — дипломатично констатує фінансовий аналітик Віталій Шапран. Це повертає нас до проблем економічних чинників.
«Я бачу проблему в тому, що зростає попит на валюту, і НБУ щомісяця нарощує продаж резервів. Я б розглядала проблему саме під цим кутом: що зробити, щоб мотивувати населення і бізнес менше купувати іноземної валюти. І тут питання не тільки валютно-курсової політики та обмежень, а й усієї економічної політики», — вважає головний економіст Dragon Capital Олена Білан.
Також багато критики отримав прийнятий Верховною Радою 21 червня закон, зокрема, про відміну пільгового ввозу автівок громадянами.
«Рішення відмінити одні з найбільш драконівських у Європі збори при імпорті автівок (як і багато інших послаблень, зроблених у березні і так само зараз відмінених) було чи не єдиним справжнім кроком з боку влади, спрямованим на полегшення життя людей, шокованих війною і понесеними втратами», — вважає ресторатор Максим Храмов.
Мита, акциз та ПДВ повертаються з 1 липня. За оцінками Міністерства економіки, нібито мають зрости щомісячні надходження до дохідної частини державного бюджету на 3,5 млрд грн, і це, мовляв, сприятиме зменшенню обсягів фінансування дефіциту бюджету з боку Національного банку. Та чи так це насправді?
«Щодо податків. Не збере держава і половини того, про що мріє, повернувши всі попередні збори. Бо завозитимуть разів так у десять менше», — переконаний Максим Храмов.
Очікується, що ціни на автомобілі (сподіваємося, що автівки для фронту закон виведе за дужки) піднімуться мінімум на 30%, паралельно населення готується до зростання цін на бензин, газ та продуктів харчування.
Аналітики прогнозують невдовзі новий стрибок попиту на валюту і, відповідно, зростання курсу. А поки що НБУ змушений продавати щотижня близько 1 млрд доларів з резервів для покриття дефіциту безготівкової валюти: згідно з повідомленням регулятора, за минулий тиждень чистий продаж валюти склав $925,5 млн, і це третій за величиною обсяг тижневих інтервенцій з початку війни. Резерви Нацбанку, що скорочуються, — плата регулятора за те, щоб гривня залишалася на плаву.
«В останні три місяці наш валютний ринок функціонує у безпрецедентних умовах. Ми постійно аналізуємо, відстежуємо ситуацію і за необхідності готові оптимізувати, удосконалювати наші валютні обмеження», — заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.