Картина, коли в Україну через західний кордон ввозять величезну кількість уживаних автомобілів — не лише для фронту, здається, залишається у минулому.
Влада вирішила скасувати пільговий період, запроваджений на початку війни, коли власники цих авто, а також великої кількості інших імпортних товарів — могли не сплачувати обов’язкові платежі.
Зараз ситуація повертається до свого первісного рівня, а експерти критикують таке рішення.
Не зайві 3,5 мільярда
У Міністерстві економіки України порахували: повернення мита та податку на додану вартість на імпортні товари збільшать щомісячні доходи бюджету на 3,5 млрд грн.
«Це сприятиме зменшенню обсягів фінансування дефіциту бюджету з боку Національного банку, а відповідно — зниженню девальваційного тиску», — пояснюють у НБУ, нагадуючи, що з 1 липня повертаються скасовані на початку повномасштабного вторгнення мита та ПДВ на імпортні товари та розмитнення автомобілів.
У Національному банку стверджують: ухвалення цього закону також створює підстави для скасування переліку товарів критичного імпорту. Він був створений, аби стримати відплив валюти за кордон в умовах війни — фактично, діяла заборона імпорту всіх товарів за винятком тих, що містилися у цьому переліку.
Проте список товарів критичного імпорту переглядався в бік збільшення 18 разів, оскільки цього потребував український бізнес, який відновлював виробництво.
«Сьогодні список товарів критичного імпорту містить близько 90% від усіх товарних категорій», — пояснюють у регуляторі.
«Економіка розвивається й потребує все більше імпортних товарів і сировини. Після того як Нацбанк усуне обмеження на купівлю та переказ іноземної валюти за кордон для купівлі товарів критичного імпорту, уряд, зі свого боку, скасує постанову про перелік товарів критичного імпорту», — заявила перша віцепрем’єр-міністерка економіки Юлія Свириденко.
Водночас у НБУ вважають, що закон створює передумови для скасування обмежень на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту винятково товарів.
«В умовах воєнного стану ми вважаємо за доцільне зберегти обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг», — зазначив голова НБУ Кирило Шевченко.
Влада різко змінює правила гри
Чи не найголовніша для українців стаття у переліку імпорту, за який знову стягуватимуть мито, — легкові автомобілі. З початком війни їх завозили до України у величезних кількостях: наші співгромадяни оновлювали свій автопарк, користуючись нульовою ставкою податку.
Як заявив юрист Андрій Реун, пільга на імпорт авто скасована повністю, і вже з 1 липня 2022 року імпорт автомобілів здійснюватиметься за «довоєнними» правилами та цінами.
Водночас законодавець вирішив стимулювати ринок електромобілів, на які, особливо в умовах паливної кризи, починають усе більше звертати увагу: влада планує скасувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування особами, які набувають право власності на легкові автомобілі, оснащені винятково електричними двигунами.
Також на ці авто держава встановила нульову ставку мита і акциз — за ставкою 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.
«Тобто умовний «Ніссан Ліф» з акумулятором ємністю 62 кіловат-години обійдеться в 62 євро акцизного податку», — каже експерт.
Скасовує влада і пільги на імпорт товарів, який торкнеться, зокрема, платників єдиного податку.
«Скасування пільги поставить таких платників у ситуацію, коли імпортне ПДВ слід нараховувати, однак у зв’язку з призупиненням реєстрації платника ПДВ заборонено формувати податковий кредит», — каже Реун.
На його думку, в умовах війни державний бюджет несе значні втрати, але водночас подібні скасування нещодавно запроваджених податкових пільг не додають бізнесу оптимізму та впевненості у завтрашньому дні.
«При цьому теоретичне питання прогнозованості податкового законодавства прямо перетинається з практичними наслідками у вигляді потенційного підняття цін на широкий асортимент товарів у не найбільш відповідний для цього час, — резюмує він, закликаючи президента ветувати урядовий законопроєкт.
— Компромісним рішенням між наповненням бюджету та забезпеченням інтересів суспільства виглядає щонайменше залишення пільги щодо сплати ПДВ при імпорті низки критично важливих товарів, наприклад, продуктів харчування або автомобілів, які імпортують громадяни, котрі втратили своє майно внаслідок військової агресії рф».
А ТИМ ЧАСОМ...
Елеватори в Шегинях
Міністерство агрополітики для розширення наземних експортних потужностей запропонує бізнесу умови для будівництва комплексів з перевалки зерна.
«На західному кордоні я бачу наразі три речі. Перше: компанії-власники елеваторів і далі розвивають їх з прицілом на збільшення обсягів перевантаження. Туди інвестують мільйони доларів, — зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
— Друге: поруч із кордоном активно беруть у користування чинну інфраструктуру, купують перевантажувачі, транспорт, склади для зберігання і займаються перевантаженням зерна. Крім того, на західному кордоні потрібно встановити комплекси, які спрощують логістичні рішення з перевантаження зерна. Таких потужностей додатково потрібно найближчим часом щонайменше 6-8 млн тонн».
Згідно з оцінками профільного відомства, дефіцит елеваторних потужностей для зберігання старого і нового врожаю може коливатися в межах 10-15 млн тонн.
«Протягом одного-двох місяців бізнесу запропонують комплекси з перевалки зерна та ділянки під їх будівництво за вигідними умовами з фінансування поблизу кордону», — зазначив міністр.
ДО РЕЧІ
Хочу стати айтішником!
У межах проєкту «єРобота» держава надаватиме грантову допомогу на суму до 3,5 млн грн для стартапів в ІТ-сфері, а також покриє стипендію на суму до 30 тисяч грн на освіту в ІТ.
Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, держава надаватиме від 750 тис. грн до 3,5 млн грн для стартапів, а адмініструватиме цю програму Український фонд стартапів. Головними критеріями фінансування є створення 5 робочих місць та акцент на розробці нових технологій та рішень.
Крім того, уряд запустив програму «Старт в ІТ», у рамках якої можна отримати стипендію в розмірі до 30 тис. грн на навчання й отримання навички молодшого розробника, дата-аналітика чи графічного дизайнера.
Шмигаль наголосив: ця програма не для студентів і не для ІТ-фахівців, а для людей, які мають попередній досвід роботи, але зараз, наприклад, цю роботу втратили чи перебувають у простої і хочуть опанувати нові навички для нової кар’єри.
Кошти в межах програми «Старт в ІТ» можна буде витратити лише на оплату школи чи курсів, які визначить Міністерство цифрової трансформації. Загалом держава надасть можливість розпочати кар’єру в ІТ для 60 тисяч українців. Загальний бюджет програми становить 1,8 млрд грн.
Продовження теми — 7 стор.