Перший прецедент: Захід готується передавати Україні арештовані фінансові активи росіян

30.06.2022
Перший прецедент: Захід готується передавати Україні арештовані фінансові активи росіян

У кожній юрисдикції, де були заморожені активи росії, треба прийняти конкретні закони, розробити процедуру. (Фото з сайту idei.clab.)

Світ готується допомагати Україні, використовуючи для відновлення нашої держави, у тому числі, арештовані російські активи.

 

Експерти зазначають: процес цей тривалий, і тому починати його треба вже сьогодні.

Канада готується до арештів

У Канаді набули чинності поправки до закону про спеціальні економічні заходи, який передбачає можливість конфіскації активів, що потрапили під санкції через війну росії, та їх використання на підтримку України.


Ці спеціальні економічні заходи передбачають ідентифікацію і подальше замороження активів, розташованих на території Канади, за поданням генерал-губернатора. За рішенням суду заморожені активи можуть бути конфісковані.


Крім того, уповноважений міністр уряду Канади після консультацій з міністерством фінансів і міністерством закордонних справ може передати кошти, виручені від продажу конфіскованих активів, на відбудову іноземної держави, на яку негативно вплинуло грубе порушення міжнародного миру і безпеки, також — на відновлення міжнародного миру і безпеки, компенсацію жертвам грубого порушення міжнародного миру і безпеки, грубого й систематичного порушення прав людини або масштабних корупційних дій.


«Вважаємо, що справді важливо розширювати наші юридичні повноваження, оскільки буде дуже важливо знайти гроші для відбудови України. І я не можу назвати більш доречного джерела такого фінансування, ніж конфісковані російські активи», — заявила міністр фінансів Канади Христя Фріланд.

 

Всього ж у Канаді заблоковано 412,1 млн канадських доларів, які перебували на російських рахунках або фігурували в угодах за участю осіб, які потрапили під санкції.

Фінанси — під контролем

Для контролю за коштами, які виділяють на відновлення України, потрібен окремий орган, вважає колишній міністр фінансів України, в минулому виконавча директорка Ради з фінансового управління та контролю Пуерто-Рико Наталія Яресько.

 

«Дуже важливо для довіри мати узгоджену систему закупівлі, яка була б прозорою, чесною, справедливою і добре управлялася б окремим відомством або третьою стороною, щоб були люди, які конкретно займалися б питаннями моніторингу та звітності щодо використання цих коштів», — сказала вона.


Яресько перерахувала джерела фінансування, які, на її думку, варто залучити для відновлення України, котра постраждала від вторгнення російських військ.

 

«Насамперед це конфіскація російських активів. У кожній юрисдикції, де були заморожені активи росії, треба прийняти конкретні закони, розробити процедуру. Звичайно, все це потребуватиме часу, але цей процес уже треба розпочинати», — пояснила вона, додавши, що до відновлення України потрібно залучати Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, а також країни «Великої двадцятки».


«Ситуація ускладнюється тим, що наш північний сусід вже багато років має репутацію держави, яка не поважає норми міжнародного права й саботує виконання рішень, винесених міжнародними судовими та арбітражними інстанціями проти росії та її державних підприємств. Сподіватися на ідеальний сценарій, коли країна-агресор у майбутньому добровільно, на підставі відповідних угод здійснюватиме компенсацію збитків у повному обсязі, теж не доводиться. Саме тому, найімовірніше, компенсації треба буде отримувати шляхом примусового звернення стягнення на російські активи», — заявляє аналітик Тімур Бондарєв.


За його словами, Україна та українські бізнеси вже мають потужний досвід боротьби за російські активи: протягом 2016-2019 років наша держава намагалася стягнути з «Газпрому» 6,4 млрд доларів штрафу за рішенням Антимонопольного комітету України. 

 

«Стягнення відбувалося лише на території України. Звісно, у «Газпрому» на території України було цінне майно — газ, що транспортувався до Європи, але стягнення цього активу, очевидно, несло багато політичних ризиків. Тому за три роки Україна змогла отримати лише приблизно 0,00059% від загальної суми», — зазначає він.


Утім, якщо до цієї акції — відібрати у росіян несправедливо награбоване майно — долучаться й інші держави, передусім країни Заходу, то, ймовірно, результати будуть суттєво успішнішими.