Ідеальний процентний шторм: що означає підвищення Нацбанком облікової ставки

Її було заморожено на рівні 10%. Аналітики прогнозували 15%, але НБУ проявив неабияку самостійність, та, незважаючи на невдоволення офісу президента, облікову ставку підняли до 25%.

«Це рішення дуже важливе для макрофінансової стабільності, адже вартість грошей, значно дешевша за інфляцію, спотворює економічні механізми та загрожує формуванням кризових явищ», — вважає начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.

Зростання вартості грошей додатковим тягарем ляже на позичальників та державний бюджет, але треба дивитись тверезими очима на фінансовий стан країни, яка несе величезний тягар війни.

З початку повномасштабного вторгнення росіян на територію України «офіційна» інфляція зросла з 10,7% у лютому до 18% в червні (до якої треба додавати 10% прихованої).

Громадяни та малий бізнес створили шалений попит на готівкову валюту — і це призвело до того, що в березні-квітні валютні інтервенції НБУ становили в середньому $2 млрд на місяць, а в травні сягнули $3,4 млрд.

Незважаючи на це і навіть за фіксації обмінного курсу на рівні 29,25 грн/$, що виправдано в умовах значного психологічного шоку війни, перевищення курсу готівкового долара над офіційним все ж зросло з 10% до понад 20%.

Щоб скоротити попит на валюту та зробити гривневі заощадження більш прибутковими, Нацбанк і підняв облікову ставку одразу до 25%.

Це означає, що банки можуть зберігати в депозитних сертифікатах НБУ кошти під 23% річних, а отримувати рефінансування НБУ під 27% річних. Раніше ці ставки становили 9% та 11% відповідно.

«Такою високою облікова ставка вже була: в березні 2015 року на тлі стрімкої девальвації гривні Нацбанк підняв облікову ставку з 19,5% до 30%, яку зміг упродовж наступних 12 місяців зменшити до 22%. Але наразі пік інфляції не пройдено, тож «у короткостроковій перспективі, підвищення облікової ставки не матиме суттєвого впливу на динаміку цін», — каже Олексій Блінов.

«Не думаю, що інфляція зараз реагує на монетарні чинники», — сумнівається начальник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Однак у перспективі дорога гривня допоможе стримати і зростання цін, і попит на долари та допоможе громадянам зберегти заощадження в гривні. Цей тренд уже досить помітний — сім дрібних банків (Мотор-Банк, Банк «Січ», РВС Банк, КІБ, Укрбудінвестбанк, Банк «Глобус», Банк «Український капітал») та один великий банк — ТАСкомбанк упродовж тижня після рішення НБУ підняли депозитні ставки до 15-18%. Чому саме вони і хто з банків запропонує більш привабливі ставки за депозитами?

Кожен другий банк в Україні залучав рефінанс, але фахівці бачать щонайменше 25 банків, які так і не спромоглися вибудувати ринкову модель існування і опинилися сьогодні під шаленим тиском: у їхньому портфелі частка рефінансу НБУ, залучена в еру дешевого рефінансування під 7-11% для стимулювання постраждалої від пандемії ковіду економіки, перевищує 25%.

У цьому сегменті «лідерами» є невеликі банки — Український банк реконструкції та розвитку ( частка рефінансу в портфелі 90%), та «Банк 3/4» (74,5%), а серед п’ятірки найбільших вітчизняних установ найбільша частка рефінансу — у Банку Кредит Дніпро (25,7%), та у Альфа-Банку, 25,5% (до початку війни частка була майже вдвічі меншою — 14%.

Але відтік коштів, спровокований іміджевими втратами і санкціями проти власників після початку російського вторгнення, посилив залежність банку від НБУ).

Серед державних банків в Укрексімбанку, який публічно визнавав, що активно залучав кошти НБУ для кредитування державних компаній, наприклад Укравтодору, найбільш складна ситуація — у його портфелі 30,9% рефінансу.

Укрексімбанк також мав на 1 травня найбільшу в абсолютному вимірі заборгованість за рефінансом — 26,9 млрд грн із загального обсягу в 119,6 млрд грн. Укрексім отримав кожну п’яту гривню рефінасу НБУ.  

Це саме ті банки, які раптово опинилися перед проблемою термінового пошуку альтернативи дорогого, в 27%, фондування та вже почали повертати кошти НБУ: за тиждень сумарний портфель рефінансування скоротився на 11 млрд грн — до 103,33 млрд грн. Хоча за весь попередній місяць — лише на 5,31 млрд грн.

Утім, для невеликих банків є альтернатива, як це вже було в 2015-2016 рр., коли кожен десятий поніс здавати НБУ свою банківську ліцензію. Але зрештою старт полювання на кошти фізосіб відкрито, і жоден банк не уникне цього ралі. Відстежуйте порівняльні ставки за депозитами в гривні, доларах та євро тут. 

Міграція клієнтських коштів між банками почалась. В умовах 100-відсоткової державної гарантії вкладів під час війни (і на 600 тис. грн — після) та 20-відсоткова інфляція змусить українців ухопитися за депозити під 15-18% як єдину можливість врятувати заощадження від різкого знецінення (пам’ятаємо — дохід від депозиту зменшується на 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору).

У банках з іноземним капіталом, які взагалі не мали боргів з рефінансування НБУ (Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь Банк) очікують незначного підвищення ставок.

Суттєво не підвищиться рівень ставок за депозитами в банках, через які виплачується зарплата військовим (а це лідер ринку — ПриватБанк) — понад 50 млрд грн на місяць. Ці залишки стабільно зростають, оскільки військові та їхні сім’ї не витрачають отримані кошти повністю.

Але інших процентний шторм не омине щонайменще рік: банки почали акумулювати дорогі депозити для дострокового повернення ще більш дорогого рефінансування НБУ.

Як і очікують експерти, банки пропонуватимуть високі ставки за  депозитами на 3-6 місяців, оскільки розраховують, що через рік облікова ставка НБУ буде значно нижчою за поточні 25%.

Ясно, що цей рік буде непростим для позичальників банку: «Зміна облікової ставки також вплине на вартість обслуговування існуючих кредитів, за якими позичальники та банки не зафіксували ставки у договорах, — вважає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. — Можуть не хвилюватися лише позичальники із зафіксованими кредитними ставками».

Вплив на кредитування малого та середнього бізнесу буде обмежений — наразі воно відбувається здебільшого через державну програму «5-7-9%»  (де ставка 0% субсидіюється бюджетом. — Ред.), тому облікова ставка в 25% буде абсорбована умовами програми, а решта кредитного ринку і так майже заморожена через високі ризики.

А от кредити з фіксованою ставкою «потягнуть» банки на дно, тож фінустанови панічно намагатимуться збільшувати депозитні ставки для фізичних та юридичних осіб або просити в акціонерів докапіталізацію на покриття майбутніх збитків.

Як вважають фахівці, наразі пріоритетною для фінансового ринку України є ліквідація множинних курсів. НБУ, підвищивши облікову ставку, нічого не сказав про перегляд офіційного (замороженого на рівні 29,25 грн/$ ) курсу. Він має стати ближчим до реального.

«Немає сенсу тримати курс. Економіка України стала зовсім іншою з 24 лютого. Зовсім інша в нас зараз структура виробництва, структура експорту-імпорту — кардинально інша. Ми не можемо зараз жити за показниками, які були на вечір 23 лютого. Це стосується і курсу, і ставки — мабуть, всього», — вважає Олександр Паращій.

«Чекаємо на підвищення офіційного курсу в діапазоні 31-33 грн/$. Тоді все буде адекватно», — зазначає його колега по Concorde Capital, директор департаменту управління активами Артем Щербина.

СПІВЧУТТЯ

Редакція газети «Україна молода» висловлює глибоке співчуття головному редактору Михайлу  Дорошенку з приводу непоправної втрати — смерті матері Лідії Іванівни.