Гранти — під обстрілом: Зе-влада запускає нову економічну стратегію виходу з кризи

Українська економіка поглиблює своє падіння — за прогнозами, 25-30-45% за підсумками року.

Відновлення ж очікується нескоро: до рівня минулого року нам доведеться йти років п’ять. І то при активних діях у цьому напрямі.

Жити на грантах Заходу ми довго не зможемо, хоча нова програма співпраці з МВФ, яку ініціює сьогодні Україна, нам і може допомогти.

Але головне — це економічні реформи, програми підтримки бізнесу, які у нас мали діяти ще давно, до війни, сьогодні нібито готуються до впровадження. А з ними з’являються і перспективи для відновлення держави.

Відновимося через п’ять років

За оцінкою Держстату, ВВП України в I кварталі нинішнього року впав на 15,1% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. За даними Київської школи економіки, загальні втрати економіки становлять 564-600 млрд доларів.

У порівнянні з попереднім кварталом (так званий європейський підхід оцінки) економіка скоротилася на 19,3% з урахуванням сезонного фактору. Це більше, ніж падіння ВВП в II кварталі 2020 року, коли економіка скоротилася на 11% під час ковідного локдауну.

«За оцінками різних експертів, на сьогодні втрачено від 30% до 50% економіки. Прогноз падіння ВВП також складає 30-50%. В середньому приблизно 35% економіки сьогодні не працює», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Такої ж думки і міжнародні структури: ЄБРР очікує мінус 30%, МВФ — мінус 35%. Світовий банк очікує падіння ВВП України у 2022 році на 44% і зростання світового ВВП на 2,9%. Найпесимістичніші очікування — мінус 45% втрати нашого ВВП, який днями оприлюднив Світовий банк.

При цьому в наступному 2023 році, якщо воєнні дії на нашій території завершаться до кінця нинішнього року, економіка країни, за прогнозами Європейського банку, зросте на 25% при масштабних зусиллях для відновлення. Раніше установа прогнозувала падіння економіки в цьому році на 20%, а зростання в наступному — на 23%.

Затяжний конфлікт може призвести до того, що 9 із 10 українців опиняться за межею бідності. Про це нещодавно повідомила ООН: «Україна: зруйновано будинки, дороги, мости, лікарні, школи на суму не менше 100 млрд доларів США. Половина підприємств повністю закрита, інша половина зазнає труднощів».

При цьому відновлення української економіки до рівня 2021 року, за прогнозом S&P Global Market Intelligence, нам доведеться чекати не менше 5 років. Втішає лише те, що ВВП Росії зможе відновитися після повного скасування санкцій лише за 10 років.

Світ страждає через війну

Таким чином, попри глибше падіння, українська економіка відновиться швидше за російську. Так, імовірно, що економіка РФ у 2022 році впаде на 11,1%, а мінімальне зростання очікується лише у 2024 році — на 1,6%. До 2026 року ВВП росії зросте на 1,9%.

Але війна 2022 року вдарила не тільки по Україні та росії, постраждали й наші західні партнери. Так, зростання економіки США уповільниться з 5,7% минулого року до 3% у 2022 році та до 2,8% у 2023 році. 

Зростання глобального ВВП у 2022 році, за даними S&P, уповільниться до 3,2% порівняно з 5,8% у 2021 році. Прогноз знижений на 0,1% через слабше зростання економіки США на початку 2022 року.

Міжнародний валютний фонд висуває ще песимістичніші прогнози, заявляючи про значне уповільнення світового зростання у 2022 році. За прогнозами, глобальне зростання сповільниться з 6,1% в 2021 році до 3,6% в 2022 і 2023 роках. Це на 0,8% і 0,2% нижче, ніж прогнозувалося в січні.

У такій ситуації Україна стає залежнішою від західної допомоги. До кінця 2022 року наша дер­жава планує залучити від міжнародних інвесторів додатково 20 млрд доларів.

Україна вже розпочала попередні перемовини з Міжнародним валютним фондом щодо нового пакета допомоги, але розробка програми буде непростою.

МВФ та облігації

«Зараз ми проводимо попередню дискусію з командою МВФ, щоб мати нову програму, тому що вона нам дуже потрібна, — сказав міністр фінансів Сергій Марченко. — Наразі ми вирішуємо, на якій основі її можна підготувати, тому що нам і команді МВФ дуже непросто підготувати надскладну макрофінансову структуру, макрофінансовий прогноз до кінця цього року».

Міністерство фінансів вважає міжнародну допомогу основним джерелом фінансування бюджетного розриву, що наростає. За словами Марченка, Київ очікує отримати від західних партнерів 4,8 млрд доларів, що втричі більше, ніж минулого місяця, але все одно менше місячної потреби на 5 млрд доларів.

Також Марченко припустив, що ситуація зі ставками для залучення коштів з продажу військових облігацій може змінитися — на противагу попередній заяві про те, що ставка залишиться фіксованою в 11% річних, попри підвищення облікової ставки НБУ.

«Подивимося, як розвиватиметься ситуація далі, — сказав він. — Ми не повністю незалежні, тож будемо шукати різні сценарії».

Після того як на нещодавньому аукціоні військові облігації викликали найменший інтерес, Марченко заявив, що уряд готовий покладатися на два інші джерела фінансування, щоб заповнити бюджет: міжнародну допомогу та допомогу державних банків.

Міністерство фінансів заявило, що залишить фіксованими ставки за військовими облігаціями попри підвищення облікової ставки Нацбанку до 25%. Та після цього на останньому аукціоні уряду вдалося продати військових ОВДП лише на понад 800 млн грн.

Підтримує ініціативу Мінфіну й очільник Національного банку Кирило Шевченко, який нещодавно заявив, що зараз саме час розпочати обговорення нової програми з Міжнародним валютним фондом.

Тож Національний банк шляхом придбання військових ОВДП провів емісію ще 70 млрд грн, водночас уряд прив’язав для регулятора ставку за паперами до облікової.

Електрокари і новий економічний план

Плануються і давно очікувані реформи для відродження української економіки, які особисто пообіцяв президент Володимир Зеленський.

«Попри весь тиск росії, попри всі російські удари зробимо все, щоб економіка України, щоб економічна активність в Україні відроджувалася», — зазначив Зеленський, нагадавши, що уряд погодив законопроєкт, який дасть змогу розмитнення авто через дер­жавний сервіс у «Дії» та скасує оподаткування електрокарів.

За словами президента, увесь процес розмитнення буде максимально прозорим, зручним і одразу скасує всі тіньові схеми, які були можливі за попередні роки в цій галузі.

«Сподіваюся, народні депутати України швидко проголосують за такий крок», — зауважив Зеленський.

Також він розповів, що уряд представив конкретні деталі нових державних програм, які мають забезпечити нові робочі місця й підтримку для бізнесу й передусім стосуються безповоротних грантів для мікробізнесу та іншої спеціальної фінансової підтримки для малого й середнього підприємництва.

Такі ініціативи урядовців вписуються у нову економічну стратегію, яка діятиме в Україні в умовах повномасштабної війни. Ця стратегія передбачає низку програм, які спрямовані на створення робочих місць за допомогою підтримки бізнесу, державних замовлень, будівництва, кредитування та працевлаштування безробітних. На відкриття бізнесу надаватимуться безповоротні гранти, — повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Загалом буде 8 програм, спрямованих на створення робочих місць через підтримку бізнесу, держзамовлення, будівництво, кредитування та працевлаштування безробітних. Зокрема, програма включатиме безповоротну грантову допомогу малому та середньому бізнесу, підтримку українських виробників та будівництво нової інфраструктури.

Нещодавно Денис Шмигаль оприлюднив умови шести програм із цього переліку.

Пріоритет — експорт

Перша програма — це безповоротна допомога у вигляді мікрогрантів на створення власного бізнесу. Уряд планує охопити тисячі нових мікробізнесів і створити десятки тисяч робочих місць. Заявки можна буде подати через «Дію». Крім того, бізнес зможе взяти пільговий кредит у межах «5-7-9».

Друга ініціатива — це безповоротні гранти на обладнання для розвитку переробних підприємств: деревообробку, меблеве виробництво, виробництво одягу чи фурнітури, будівельних матеріалів, аграрну переробку тощо. 

Третя — програма в агросекторі, що передбачає часткову компенсацію вартості теплиць. Передбачається грант на типовий проєкт модульної теплиці розміром 2 гектари, і такими грантами планують охопити до трьох тисяч теплиць. Подати заявку також можна буде через «Дію».

«Тут обов’язкове співфінансування держави та бізнесу», — додав Шмигаль. 

В уряді кажуть, що це означає нове виробництво, нові експортні можливості, збільшення пропозиції овочів, ягід і фруктів на внутрішньому ринку, більше конкуренції та кращі ціни.

Четверта програма так само пов’язана з агросектором у вигляді грантів на висадку нових фруктових і ягідних садів за співфінансування держави й бізнесу. Перші очікування від проєкту — висадження нових садів на площах до 10 тисяч гектарів.

Наступна, п’ята, програма спрямована на ІТ-сектор. Український Фонд підтримки стартапів викуповуватиме частку в новостворених компаній.

Цільова аудиторія програми — ІТ-підприємці-початківці, які мають ідею створення технологічного стартапу та шукають фінансування на створення тестової моделі.

Гроші можна буде направляти лише на розвиток, прийняття на роботу співробітників, підготовку моделі та початкове фінансування. Бюджет програми на рік — 10 млрд грн. Пріоритет надаватиметься експортоорієнтованим компаніям.

Шоста програма  фінансуватиме навчання айтівців. Українці, які бажають отримати кваліфікацію junior developer, графічний дизайнер або іншої технічної спеціальності, матимуть змогу отримати грант, який можна буде витратити лише на навчання на ІТ-курсах. Держава виділить фінансування для 60 тисяч українців.

«Тіні» більше не буде?

Також влада намагається боротися з давньою проблемою української економіки — її тінізацією. Президент Володимир Зеленський наполягає, що з огляду на постійну військову загрозу з боку росії в українській економіці тепер не може бути «тіньового» компонента.

«Зараз в Україні багато дискусій про те, якою має бути економічна політика держави — й у час війни, і тоді, коли повернемо мир. Хочу підкреслити одну деталь. І ця деталь фундаментальна. Ми вже маємо звикати до того, що в суспільстві можуть бути тільки дві частини: ті, хто захищає нашу Незалежність, і ті, хто працює так, щоби забезпечити цей захист. І це не питання тієї чи іншої економічної доктрини, не питання тієї чи іншої політичної позиції. Ми просто не можемо собі дозволити, щоб у країні залишалася «тіньова» частина економічного життя», — сказав глава держави.

За словами президента, в частині наших регіонів будь-яка економічна активність — офіційна чи неофіційна — є питанням просто виживання.

«Офіційна зайнятість. Це сплата податків. Це максимальне розширення економічних можливостей на легальному ґрунті. І це повна модернізація державних інститутів. Усі, хто працює в українській політиці, хто впливає на суспільну дискусію, мають усвідомити, що «тіньового» в країні більше не буде», — резюмував він.

Також, за словами Зеленського, пріоритетом української економіки повинні стати підприємства в галузі оборони та національної безпеки.

Держава повинна працювати над залученням високотехнологічних компаній на український ринок, зокрема через створення «індустріальних парків» та привабливих умов ведення бізнесу в країні.