Старіння, генетика і брудне довкілля — фактори розвитку недуги
Хвороба Паркінсона найчастіше вражає літніх людей. Нездужають на неї переважно ті, хто перетнув рубіж 60-ліття. Хоча перші симптоми, за словами лікарів, можуть проявлятися і раніше — у віці 50—55 років.
Це повільно прогресуюче неврологічне хронічне захворювання зрідка може торкнутися також тих, хто не сягнув 40-річного віку, а подеколи навіть 20-річних. Як свідчить медична статистика, чоловіки частіше нездужають на хворобу Паркінсона, ніж жінки.
Розвиток недуги пов’язаний зі зниженням кількості дофаміну в організмі, пояснюють фахівці. Лікар-невропатолог Валерій Івченко порівнює дофамін із диспетчером.
«Він регулює рух нервових імпульсів у структурах головного мозку. Тому коли дофаміну бракує, у хворого виникають серйозні проблеми і розлади руху та м’язової діяльності. Дофамін знижується і при нормальному старінні, але не так стрімко, як це відбувається при недузі Паркінсона. Хвороба проявляється тоді, коли дофаміну залишається в організмі менш як 30 відсотків», — зауважує лікар.
Причини розвитку хвороби, як констатують медики, не встановлено донині. Факторами ризику називають старіння, генетичну схильність, несприятливий вплив довкілля.
Забруднене довкілля, вплив пестицидів, гербіцидів, солей і важких металів, а також складні судинні захворювання, вживання ліків з побічними ефектами, — усе це може провокувати недугу. Проживання поблизу промислових підприємств і копалень, де видобувають шкідливу для здоров’я руду, також може грати на руку хворобі.
Парадокс, але курців недуга Паркінсона вражає менше, ніж тих, хто не має цієї шкідливої звички. Медики кажуть, це може бути пов’язано з тим, що нікотин має властивість стимулювати дофамін в організмі.
Однак це не означає, що треба культивувати цю шкідливу звичку. Розвиток захворювання знижує і вживання кофеїну. Однак людина не мусить пити каву в необмеженій кількості, аби забезпечити себе дофаміном. Ні кофеїн, ані нікотин не захищають від хвороби. Крім того, негативний вплив куріння на здоров’я — незаперечний.
Тремтіння охоплює все тіло і зникає під час сну
Як розпізнати хворобу Паркінсона? Найвиразніші її ознаки: тремор (тремтіння) кінцівок, гіпокінезія (уповільненість, зменшення рухів), м’язова напруга. Для хвороби характерні нервові та психічні розлади.
«Тремор — найбільш очевидний симптом недуги, який легко виявити, — розповідає лікар. — Зазвичай тремтіння виникає у стані спокою. Воно починається у кистях рук, прогресує, розповсюджується на протилежну руку і на ноги. Рухи великого та інших пальців зовні нагадують рахунок монет. Іноді буває тремтіння голови, схоже на кивання «так-так» чи заперечення «ні-ні», тремтіння повік, язика, нижньої щелепи. Часом тремтіння може охоплювати все тіло. Тремор посилюється при хвилюванні і стихає під час сну».
При гіпокінезії, тобто зменшенні рухової активності, хворий може тривалий час перебувати в одній позі, зберігати нерухомість. Спостерігається загальна скутість рухів.
Активні рухи з’являються після певного зволікання, їх темп уповільнений. Хворий ходить дрібними кроками, ставлячи ступні паралельно одна одній. Обличчя часто маскоподібне, мигання повіками — поодинокі.
Посмішка чи гримаса плачу виникають із запізненням і зникають також повільно. Характерно, що при ходьбі руки не роблять звичних розмашистих рухів, а притиснуті до тіла.
При м’язовій напрузі кінцівки у процесі згинання та розгинання залишаються в одному положенні. Формується «поза прохача» — її також називають позою манекена: хворий сутулиться, голова нахилена вперед, напівзігнуті у ліктьових суглобах руки притиснуті до тіла, ноги зігнуті в тазостегнових і колінних суглобах.
Крім рухових порушень, при хворобі Паркінсона спостерігається порушення обміну речовин, наголошує фахівець. Найпоширеніший наслідок цього — стрімке схуднення.
З’являється також підвищене слиновиділення, надмірна пітливість. Нерідко при хворобі виникають страх, розгубленість, безсоння. У майже половини хворих виявляють депресії, у 40 відсотків — розлади сну та надмірну втомлюваність.
Для таких людей, їхнього емоційного і душевного самопочуття життєво необхідні спілкування, підтримка і розуміння з боку рідних, друзів. Дуже важливо не залишати хворих на самоті, допомагати їм, мотивувати, просто спілкуватися.
Призупинити — це вже прогрес
Медики зауважують: багато інших недуг мають симптоми, схожі з хворобою Паркінсона. Тому відрізнити це захворювання від інших може тільки фахівець — лікар-невролог.
У більшості випадків діагностика хвороби Паркінсона не викликає труднощів. Фахівець ставить діагноз на основі клінічної картини захворюваності, оглядаючи пацієнта, проводячи специфічні тести та дослідження (електронейроміографію).
«На жаль, хвороба Паркінсона є невиліковною, — каже Валерій Івченко. — Однак існують методи медикаментозного та хірургічного лікування, які дозволяють призупинити захворювання, зберегти рухливість і якість життя людини. Для кожного пацієнта лікар добирає свою терапію, залежно від симптомів недуги».
Важливою складовою лікування є правильне харчування та фізична активність. Раціон пацієнтів з хворобою Паркінсона має бути найрізноманітнішим, підкреслює лікар. Важливо також подбати не тільки про наповнення меню, а й про те, як полегшити хворому прийом їжі.
Підвищений тонус м’язів і тремор можуть ускладнювати користування столовими приборами. Бажано використовувати виделки та ложки з товстими ручками, глибокі тарілки, великі чашки з двома ручками.
Порушення ковтання при хворобі Паркінсона призводить до проблем із вживанням їжі твердої консистенції, у результаті чого хворі починають менше їсти і пити.
Процес ковтання особливо проблематичний, якщо їжа має неоднорідну консистенцію (суп чи борщ), тому такі страви краще хворому не готувати. Їжа має бути рідкуватою, кашоподібною, драглистою (страви на кшталт холодцю), сметанкоподібною, словом — такою, яку легко ковтати.
Багато рухатися, а їсти — повільно
Ще одна неприємність, яка докучає пацієнтам із хворобою Паркінсона, — закрепи. Вже на початковій стадії захворювання на них страждає кожен четвертий пацієнт, а в подальшому — майже 80 відсотків хворих.
Аби полегшити стан, лікарі радять хворим вживати хліб із борошна грубого помелу чи з висівками, щодня включати в раціон сирі фрукти та овочі. Замість випічки і солодощів краще споживати сухофрукти — курагу, чорнослив.
Моторику кишечнику здатна підсилювати лактоза (чай з молоком, молочна каша), винна кислота (виноградний сік, біле вино, фруктові соки), яблучний оцет, цитрусові. Лікарі рекомендують відмовитися від продуктів, які сприяють виникненню закрепів: печива і здоби, какао, міцних чаю та кави.
Майже в кожного пацієнта з хворобою Паркінсона спостерігається швидка втрата маси тіла. Це пов’язано не лише з певними проблемами харчування хворого, а й з підвищеною втратою енергії через скутість м’язів і тремор. Відтак, аби запобігти проблемі, хворим радять їсти часто (чотири-п’ять разів на день), але малими порціями.
Їсти потрібно повільно: поспішне харчування не приносить користі, а тільки шкодить. Бажано збільшити калорійність їжі: заправляти страви соусами з додаванням борошна, включати в раціон збиті вершки, різні креми, домашній сир (він має понад 15 відсотків жирності), твердий сир, а також горіхи.
Пацієнтам із хворобою Паркінсона важливо багато рухатися. Фізичні вправи у комплексі з медикаментозним лікуванням допоможуть збільшити рухливість, відновити відчуття рівноваги, координацію і сприятимуть відновленню самостійності рухів.
ФАКТ
Свою назву хвороба Паркінсона дістала завдяки французькому неврологу Жаку Шарко: він запропонував назвати її на честь британського лікаря і автора «Есе про тремтячий параліч» Джеймса Паркінсона. Паркінсон опублікував свою працю ще у 1817 році, але тоді науковий і медичний світ належно її не оцінили.