«Маршалл» проти обвалу: як Захід готується до повоєнного відновлення України

Через бойові дії українська економіка цьогоріч не зросте, як прогнозувалося до війни, а суттєво обвалиться. Питання, наскільки суттєво.

Експерти прогнозують: якщо бойові дії з агресором будуть затяжними, ВВП нашої країни у 2022 році знизиться на 39%.

Якщо ж переговори між Україною та Росією прийдуть до консенсусу та приведуть до перемир’я — падіння ВВП України буде менш глибоким, на рівні 20%.

Але аналітики вже дивляться у майбутнє: якщо в Україні не зупиняться суттєві роботи з відновлення країни, то зростання ВВП у 2023 році становитиме близько 25%.

Залежатимемо від стратегії влади і… заморожених активів РФ

Послаблюватиметься національна валюта та зростатиме інфляція. На думку генерального директора української інвестиційної компанії «Драгон Кепітал» Томаша Фіали, девальвація української гривні буде «не надто драматичною», а інфляція у нашій країні у 2022 році очікується на рівні 20%.

За оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, через війну українська економіка знизиться на 30% у 2022 році.

Інші аналітики наводять цифру навіть до 60%. У Центрі економічної стратегії згодні з оцінкою в 35%. У компанії «Конкорд Кепітал» прогнозують падіння у реальному вираженні від 25 до 45%. При цьому аналітики наголошують, що військові дії сильно зашкодять і російській економіці, але лише на 10%.

На думку фахівців, багато залежатиме від того, чи Україна матиме доступ до заморожених резервів Центробанку та інших активів рф, чи оновиться логістика, якими будуть режим торгівлі з основними партнерами, ситуація з безпекою тощо.

Ще один аналітик, Олександр Паращій, перераховує пов’язані з війною негативні фактори:

— відтік населення та суттєве зменшення доходів, що знизило потенціал внутрішнього споживання на 20-25%;

— руйнування промислових підприємств, що спричинило скорочення потенціалу промислового виробництва на 25-30%;

— блокування портів росією, через що експортний потенціал знижується наполовину;

— фактичне обнулення інвестицій, що на роки уповільнює економічне зростання.

А падіння ВВП вітчизняні аналітики пояснюють переглядом фіскальної політики, тобто податковими пільгами, тимчасовою втратою частини території з розвиненою промисловістю та агросектором, припиненням роботи окремих підприємств на підконтрольній території або в зоні бойових дій, у тому числі через пошкодження та погіршення логістики, а також курсовою політикою, несприятливою для українських експортерів.

Ставка вища, ніж життя

Утім експерти вже бачать адаптацію економіки до нових, військових, умов. Наприклад, підприємства на відносно безпечних територіях відновлюють роботу, частина працівників повертається до північних та центральних областей.

Але при цьому зазначають: швидкого відновлення чекати не варто, навіть у разі швидкого закінчення війни економіка України виходитиме на довоєнні рівні 5-6 років.

У нашій державі вдалося забезпечити відносну курсову стабільність: валютну стійкість при цьому в Україні підтримує зовсім не експорт-імпорт, а Національний банк України, який встановив та не змінював фіксований курс гривні для операцій на міжбанківському валютному ринку (29,25 UAH/USD).

Але перекіс у бік купівлі валюти на ринку змушував НБУ все частіше проводити інтервенції з продажу валюти. Це вело до виснаження резервів.

Так, інтервенції Національного банку з продажу валюти зросли з 2 млрд доларів у середньому за місяць у березні-квітні до 3,4 млрд доларів у травні. На початку червня НБУ ухвалив кардинальне рішення: збільшити облікову ставку з 10% до 25% річних.

Там упевнені: якщо ставку не підвищувати, то залишаються суттєві ризики для макроекономічної стабільності, а інфляція та девальвація з’їдатимуть доходи та заощадження громадян.

«Таке підвищення ставки призведе до подорожчання державних запозичень у 2,5 раза, відповідно, це ще один болісний удар по бюджету країни; до надприбутків банків та інших фінпосередників під час війни, до збільшення ставок за кредитами до 30% і більше, запустить інфляційно-девальваційну спіраль; погіршить і так поганий бізнес-клімат», — вважає Віталій Ломакович, радник міністра фінансів.

Президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов також вважає, що радикальне підвищення ставки загрожує негативними наслідками.

Нацбанк, ти не правий!

Співзасновник та директор економічних програм «Українського інституту майбутнього» Анатолій Амелін опонує до таких рішень НБУ.

«За три дні до цього голова НБУ повідомив, що річна інфляція в Україні становить близько 17%, а до кінця року перевищить 20%. Страшно? А нічого, що війна? Що з початку року курс гривні до долара (реальний курс) просів на 30%? Що Україна — частина світової економічної системи, де інфляція б’є рекорди? У квітні інфляція склала 8,3% — 40-річний максимум. Річна інфляція в єврозоні становитиме 8,1%. Але природа світової інфляції та української — різна. У світі було «надруковано» понад $10 трлн для підтримки економіки під час пандемії. В Україні емісія була вкрай обмежена. Відчуваєте різницю? Світ стимулює та підтримує економіку, український центробанк стримує відхилення від стабільності», — написав він.

Відтак, за його словами, США та Європа, які надрукували трильйони доларів (євро), що запустили інфляційну хвилю, на відміну від України, думають про розвиток економіки, а не про таргетування інфляції.

Тож Україна отримала низку негативних наслідків: зростання вартості грошей через стерилізацію грошової маси; банки більше не кредитуватимуть бізнес (їм вигідніше купувати депозитні сертифікати НБУ та ОВДП); заморожування бізнесу та стагнація економіки; ослаблення можливостей підтримувати армію та наповнювати бюджет; зростання безробіття та зростання тіньової економіки.

«Маршалл» приходить із Лугано

Та попри всю неоднозначність рішень українського регулятора, світ вже планує масштабну допомогу нашій державі. Так, колишня очільниця Нацбанку Валерія Гонтарева розповіла, як організовуватиметься «План Маршалла» для України.

«Якщо після Другої світової війни лише США допомагали відновленню всієї Європи, то зараз увесь цивілізований світ готовий допомагати Україні», — сказала Гонтарева.

І додала: «Це одне з ключових питань для майбутнього України. Бо коментарі, які іноді можна почути від представників української влади, в дусі, що «нам потрібен трильйон доларів», викликають у наших партнерів подив. Один із представників великого донора України зауважив, що світова спільнота, коли, наприклад, допомагає країні, яка постраждала внаслідок стихійного лиха, не дає просто гроші (а трильйон — це сім довоєнних ВВП України), а допомагає відбудуватися».

Усі сторони визнають, що йтиметься про сто і більше мільярдів, але гроші даватимуть на конкретні проєкти та програми, а не просто Україні. Валерія Гонтарева резюмувала, що відновлення треба розпочинати вже зараз, адже є необхідність будівництва тимчасового житла для переселенців.

Тим часом міністр закордонних справ Дмитро Кулеба розповів: на початку липня у швейцарському Лугано відбудеться велика конференція з питань повоєнної відбудови України.

«Вже є розуміння конкретики: хто що привезе. Утім є важливіше завдання, яке має вирішити конференція в Лугано, — це, власне, зробити так, щоб усі 100 тисяч планів і намірів підтримати Україну були скоординовані та зліплені в якусь цілісну концепцію», — зауважив Кулеба.

Польський бізнес прийде в Україну

Тим часом свої «мінімаршалли» ініціюють уряди сусідніх дер­жав, які вже з кінця лютого виявили свою солідарність з Україною. Так, уряд Польщі розпочав роботу над планом економічного співробітництва з Україною після завершення бойових дій.

«Уже зараз треба думати, що буде далі. Поки що торговельний баланс із Україною не вражає, але незабаром ця ситуація може істотно змінитися. Шанс є для обох економік, тому що це, звісно, буде вигідно і для української економіки», — заявив заступник міністра фінансів Польщі Артур Собонь, додавши, що відбудова української економіки має стати можливістю для залучення підприємств Польщі. Він також висловив сподівання, що Україна вирішить активно співпрацювати із Заходом.

Також заступник міністра фінансів Польщі зауважив, що біженці з України, які вирішать залишитися на польській території, «значно підвищать її економічний потенціал».
На початку червня в Києві відбулася зустріч урядових делегацій України та Польщі. Це були перші міжурядові консультації держав у розширеному форматі.

За підсумками консультацій Польща та Україна домовилися про наступні кроки для спрощення перетину кордону між країнами, зокрема щодо контролю у спільних пунктах пропуску.

ЄС скасовує обмеження

На початку червня також набуло чинності рішення Європейського Союзу щодо скасування мит на українські товари терміном на рік. У Міністерстві економіки України зазначили, що це рішення доповнило можливості, які українські експортери мають відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Тепер тарифи, які прописані в Угоді, будуть тимчасово призупинені. Йдеться про мита для промислової продукції, призупинення застосування системи вхідних цін для фруктів та овочів та усіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції.

Крім того, на рік призупиняються всі антидемпінгові мита на імпорт товарів походженням з України та  застосування глобальних захисних заходів щодо українських товарів.

Лібералізація торгових відносин також передбачає, що Україна дотримуватиметься європейських правил щодо походження товарів та відповідних процедур у рамках Угоди про асоціацію, утримуватиметься від будь-яких нових обмежень на імпорт з ЄС та забезпечуватиме повагу до демократичних принципів, прав людини та основних свобод, верховенства права, боротьби з корупцією.

«Ці нові правила діятимуть рік і допоможуть українським виробникам та експортерам витримати навантаження війни та зміцнити свої позиції на європейському ринку», — додали в Мінекономіки.

Наразі ЄС є найбільшим торговельним партнером України, на якого торік припадало 39% від загального обсягу торгівлі України. Обсяг товарообігу зріс на 35% та становив 62,5 млрд доларів. Найбільше Україна експортує до ЄС чорних металів, руди, електромашин, олії та зерна.

А ТИМ ЧАСОМ...

Український струм — до Молдови

Від минулої суботи Україна починає експорт електроенергії до Молдови. Здійснюватиме його «Енергоатом», який уклав експортний контракт із молдовською державною компанією Energocom на поставки до Молдови 85,2 тисяч МВт/год електроенергії за ціною 77 доларів за 1 МВт/годину.

Енергоспоживання Молдови значною мірою залежить від генерації на Молдовській ГРЕС, що належить Росії. Таким чином, український експорт дозволить країні диверсифікувати постачання електричної енергії та посилити її енергетичну безпеку.

Енергосистеми України та Молдови були повністю синхронізовані з енергомережею континентальної Європи у середині березня 2022 року. Сьогодні Україна та Молдова продовжують партнерство та поглиблюють співпрацю.

ЦИФРИ

Євроколії в Україні

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков заявив, що переведення однієї залізничної лінії на стандарт ЄС коштуватиме від 2 до 3 мільярдів доларів. І при цьому, за його словами, потрібні додаткові інвестиції для збільшення пропускної спроможності на прикордонних переходах.

Як відомо, Україна розпочне поетапне будівництво вузької європейської колії, аби з’єднати свою залізницю з європейською. За словами операційного директора Укрзалізниці В’ячеслава Єрьоміна, розглядаються такі етапи: Львів — Київ, Львів — Одеса, Львів — Кривий Ріг.


ГЕОРАКУРС

І війни не треба  

Рівень річної інфляції в Туреччині зріс до 73,5% у травні — найвищий показник у країні за останні 24 роки. За даними турецького інституту статистики, серед найбільш постраждалих секторів — транспорт. У ньому ціни зросли на 107,6% у річному обчисленні.

На другому місці — сектор продуктів харчування, де ціни зросли на 91,6%.

Це найвищий рівень інфляції в Туреччині з 1998 року. Наступного року країна ухвалила комплексну програму дефляції за підтримки МВФ.

Центральний банк Туреччини відмовився підвищувати процентні ставки, незважаючи на інфляцію, та зберігав їх незмінними протягом понад п’яти місяців.

Стрімке зростання вартості життя підігріває невдоволення президентом Реджепом Таїпом Ердоганом та його партією.