Куди котиться рашка

Світ постав перед непростим вибором, підтримуючи нас.

Надто, що значна частина держав — це країни з колишньою імперською ментальністю.

Одні вже її побороли, а інші ще плекають, демонструючи в підручниках мапи «Великої Угорщини».

Великі країни бояться сепаратизму. А він є. Шотландія наступного року знову готує референдум.

У Франції плекає мрію про свободу Бретань, яку населяють нащадки кельтів — бретонці, які мають свою мову і літературу. В Іспанії не заспокоїлися баски й каталонці.

А якщо вони коли-небудь відокремляться, то прокинуться баски й каталонці у Франції.

На Корсиці написи вулиць двома мовами: корсиканською і французькою, але друга часто перекреслена. Те саме на Сардинії та Сицилії, там італійська перекреслена. Пиво в заморознику лише місцеве. Італійське та французьке поза ним, хоча панує шалена спека.

Українці для Європи завше були басками, каталонцями, ба навіть тірольцями. А тірольці, між іншим, теж почуваються окремим народом. У них є навіть комедії, в яких вони насміхаються з німців.

Світ нарешті дозрів, що хоче нашої перемоги. Але не за будь-яку ціну. Не за ціну розпаду московії. Ми так бадьоро мріємо про це, а насправді то буде катастрофа.

Бо як майже нема країн-сусідів у Європі, які б не мали одна до одної територіальних претензій, так нема й таких автономних республік-сусідів у московії. При розпаді московії почнуться численні війни всередині імперії зла.

Тепер про санкції. На початках вони були дуже скромними і не такими потужними, як хотілося б. Санкції стосовно Ірану та Північної Кореї були значно потужніші. Бо санкції на членів думи — це смішно. Але поволі санкції поширюються і тихою сапою свою роботу роблять.

Коли ми обурюємося, що якась компанія зволікає, виходячи з московії, то треба розуміти, що її чекає. У неї може бути угода на оренду до кінця року.

І вона мусить її заплатити, перш ніж піти. Є ще продукція, яку бажано продати. А є ще законодавство, яке зобов’язує після звільнення працівників платити їм два місяці платню.

Можемо уявити, які це значні витрати, якщо в компанії працюють тисячі людей. Все це глобальні компанії, які працюють з усім світом. І росія для них не найбільший ринок. А однак витрати великі.

Британська компанія BP, яка володіла 20% пакета акцій у Роснєфті, викинула зі свого балансу всі акції і заявила, що до росії вже не повернеться. При цьому вона втратила 24 млрд доларів!

Тому для окремих компаній таке сміливе рішення може бути дуже швидким, а для когось це місяць, два, пів року. Але вони йдуть і нескоро повернуться. Дуже нескоро. А умовою повернення може бути вимога компенсації за втрачені кошти і ресурси.

Урешті-решт нема жодної компанії, яка чітко зазначила б, що готова повернутися, коли війна закінчиться. А якщо якась компанія заявить, що ось росія вже норм, ми вертаємося, то отримає бойкот у всьому світі.

Нафтогігант Shell продав свої акції і вийшов з росії, а також заявив, що не купуватиме російський дизель. Але — купував.

Брав 49% російського дизеля, змішував його з іншим і продавав. Коли його на цьому піймали, то вся Європа пригрозила бойкотом. Бойкот тривав три дні. Shell вибачився і обіцяв, що більше так робити не буде.

Олігархи московії зараз потрапили в складну ситуацію, бо їм обмежили використання коштів. Щомісяця там щось дві тисячі з бубликом фунтів у Англії.

Але якщо є нерухомість, обслуга, охорона, авто... ці гроші замалі. Та якби санкції проти них були введені в 2014 році, то зараз би війни не було, бо за ці вісім років вони б знайшли спосіб, як її уникнути.

Росію чекають величезні проблеми. Не буду перераховувати ті, які всім відомі. А ось менш відома ситуація, яка гряде. Європа купує в росіян 75% мазуту і 50% дизеля (бензин практично весь використовується в росії, експорт дуже маленький). І от Європа більше не хоче це купувати.

Але якщо не можна продати мазут і дизель і нема де його зберігати, то треба на три чверті знизити переробку нафти. А це означає, що на три чверті зменшується вихід бензину. І тоді вуаля! — в росії не буде бензину, хоч переробних заводів там безліч.

Зараз усі російські економісти віщують росії катастрофу. Дехто з них, скажімо, економіст Татьяна Міхайлова, говорила про крах російської економіки зі сльозами на очах.

На запитання, чи ті сотні мільярдів доларів, які є в резерві у росії, врятують країну від дефолту, вона відповіла: «Ні... Ні, бо частина цих фондів заморожена. Ми не можемо ними скористатися. Вони розміщені в облігаціях країн, які наклали на нас санкції. Частково ці засоби зберігаються в золоті на території росії, і теоретично золото можна продати. Питання в тому, хто його купить».

Вона передрікає росії дефолт і каже, що «нас очікує крах економіки і відкочування нашого економічного розвитку на останні 30 років — приблизно на рівень 1995 року в плані добробуту і заробітної платні».

Такої ж думки і її колеги. Вони віщують росії безробіття, зубожіння всього населення, падіння реального курсу рубля і купівельної спроможності.

На запитання, що треба зробити, щоб пом’якшити дію санкцій, Міхайлова чесно відповіла — треба зупинити війну. Але! Це лише пом’якшить їхню дію, бо «санкції з нас знімуть нескоро, а всі наші партнери закладатимуть ризик повторення цієї ситуації. Повністю відкотити назад уже не вдасться ніколи. Принаймні на найближчі 20-30 років».
Це інтерв’ю вона дала ще 14 березня!

А зараз іще веселіша ситуація. Довготерміновим ефектом від введення санкцій стане виключення росії зі світових ланцюжків виробництва, її ізоляція, технологічне відставання і поступова деградація:

«Це неможливість імпортувати технології, ремонтувати техніку,  — знову цитую Міхайлову, але  вже зі свіжішого інтерв’ю. — Авіаційна галузь кричить, що через пів року в них не буде запчастин для літаків. Ті ж процеси будуть і в інших галузях.  Наслідки обмежувальних заходів також вплинуть на сектори, які використовують іноземні компоненти у виробництві, а це не лише авіація. Наприклад, автомобільний сектор, фармацевтика та навіть сільське господарство, бо й насіння купують за кордоном. Підприємства будуть змушені закриватися та звільняти співробітників. Попит на товари та послуги знижуватиметься, бо населення ставатиме біднішим, це торкнеться всіх секторів, аж до перукарень біля будинку».

Як наслідок — росіяни масово почали відвідувати свої дачі, ба навіть туди переселятися, якщо там є пристойний інтернет, і саджати картоплю. Телевізор часто демонструє такі сюжети, показуючи, як люди розкуповують насіння.

 До кінця року в росії втратять роботу до мільйона осіб, до двохсот тисяч безробітних уже в самій лише москві.

А нам залишається лише вірити, що наша армія і закордонні санкції додушать потвору.