Зерна на 10 тижнів: якщо росія не припинить війну, у світі може розпочатися голод

Український експорт продовольства дає їжу 400 млн людей.

2022 року Україна планувала експортувати 25 млн тонн зернових до різних країн світу.

Більшість мала йти саме через морські порти. Наразі ці порти заблоковано, і збіжжя неможливо доставити покупцям.

При цьому очевидним є те, що росія навмисне блокує постачання продовольства з нашої держави, шантажуючи цивілізований світ.

Від експорту зернових з України залежало багато країн. Вторгнення росії в Україну може призвести до того, що у злиднях і голоді можуть опинитися до 1,7 мільярда людей, попередив Генсек ООН Антоніу Гутерреш.

Продовольчий шантаж

Самій Україні нестача продовольства не загрожує, наша держава має достатні запаси зерна, щоб задовольнити внутрішній і світовий попит принаймні до кінця 2022 року, а то й у 2023-му.

Але для цього, як заявив радник президента з економічних питань Олег Устенко, треба зупинити всі військові дії в Чорному морі.

Олег Устенко зазначає, що рф від початку вторгнення планувала блокаду українських портів із метою створення продовольчої кризи у світі, щоб тиснути на Захід.

«Вони одночасно розігрують різні карти на одному столі — енергоресурси, їжа, плюс проводять свою «військову операцію» на нашій землі та руйнують інфраструктуру, а також знищують усі наші продовольчі запаси», — пояснив він.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що через російську агресію ціни на зернові культури на світових ринках можуть різко зрости. Щоб уникнути цього, Україні потрібно поставити на ринок зерно, заблоковане в портах.

«Ціни на зернові, а згодом і на продовольство можуть катастрофічно зрости. Нині 22 мільйони тонн зернових в Україні перебувають у сховищах. Ми не можемо направити їх на світовий ринок, де вони потрібні зараз, у цей час», — заявив Зеленський, наголосивши, що така ситуація вже відображається на цінах на зерно.

Крім того, іншим країнам доводиться скорочувати свій експорт, щоб стабілізувати ціни на внутрішніх ринках.

Нещодавно, як відомо, Індія заборонила експорт зернових. Для вирішення проблеми Туреччина веде переговори з росією та Україною щодо відкриття експортного коридору українського зерна через протоку Босфор.

За словами Олега Устенка, зараз росія обстрілює будь-які кораблі, що з’являються в Чорному морі. Але якщо в регіоні буде оголошено припинення вогню, Україна швидко відреагує, і судна із зерном вийдуть із портів.

«Якщо бої припиняться, ми могли б зробити це майже відразу, тому що ми маємо доступ до основних портів» — сказав експерт.

Збіжжя у вагонах

Також українська влада нещодавно заявила, що росія вкрала зерно з окупованих областей країни та на кораблях вивезла його до Сирії.

За даними Київської школи економіки, напередодні російського вторгнення до експорту з України було готово 6 млн тонн пшениці та 15 млн тонн кукурудзи, більша частина яких була на півдні країни.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що росія планує продати вивезене з України зерно та вже знайшла на нього покупців. До початку війни Україна була одним із найбільших у світі виробників пшениці та кукурудзи.

За словами експертів, до вторгнення росії Україна щомісяця експортувала Чорним морем понад 6 млн тонн зерна. Наразі через блокування портів Україна перенаправила експорт через залізничні колії та автошляхи. Але вони мають нижчу пропускну здатність, ніж порти. Наприклад, у квітні залізницею було вивезено лише 617 тисяч тонн продукції.

Європа допомагає Україні доставити її зерно автошляхами та залізничними коліями до портів Румунії або країн Балтії. «Ми працюємо над переведенням нашого експорту на нові маршрути, щоб постачати зерно на світовий ринок залізницею», — заявив Володимир Зеленський.

Представники Укрзалізниці та найбільшого польського перевізника «PKP Cargo» обговорили можливість використання нестандартних варіантів для транспортування зерна. Йшлося про використання для перевезень зернових не традиційних вагонів-зерновозів, а іншого рухомого складу.

Представник польського перевізника «PKP Cargo» Станіслав Войтович пояснив, що в Польщі поки що не вистачає зерновозів, призначених для курсування єврошляхом. Тому він запропонував транспортувати вантажі напіввагонами, на яких можна розміщувати біг-біги із зерновими.

Залізничники Польщі та України домовилися розглянути можливість таких перевезень за заявками відправників вантажів для збільшення транспортування зернових. Хоча, за даними експертів, навіть за найоптимістичнішими прогнозами, лише 20% українського зерна можна буде експортувати таким чином.

Затор на Дунаї

Але проблема для логістики нашого зерна криється не лише на суші, а й на морі. Так, Румунія не встигає оформляти судна, що йдуть за українським зерном.

Це спровокувало багатоденний затор у Чорному морі біля Дунаю. Близько 100 суден стоять у Чорному морі біля румунського порту Суліна, очікуючи на проведення через Сулинський морський канал. Це найзручніший і найглибший шлях до дунайських портів України, Румунії та Молдови.

Майже третина суден, що застрягли, мають вивезти українські зернові вантажі з українських портів Ізмаїл, Рені та Кілія. У Румунії не вистачає лоцманів для проведення суден каналом, тому що вони не були готові до збільшення українського вантажного трафіку.

Через війну українські порти на Дунаї збільшили кількість вантажовідправлень у чотири рази, каже заступник міністра інфраструктури Юрі Васьков. Тепер, за даними Мінагрополітики, на них припадає 24% експорту.

До війни Україна через морські порти експортувала понад 70% усіх вантажів на загальну суму близько 47 млрд доларів. Після початку повномасштабної війни, розв’язаної росією, всі українські порти, окрім дунайських, припинили роботу. Останні переорієнтували на себе частину експорту.

Вантажовласники кажуть, що румунська сторона проводить каналом не більше п’яти суден на добу — це в рази менше, ніж потрібно.

Кілька тижнів тому час очікування черги на прохід каналом становив чотири-сім днів. Щодня затор зростає. Судно, яке стане на рейд сьогодні, має чекати своєї черги на прохід каналом близько трьох тижнів.

Таким чином середній період очікування суднозаходу в українські порти від початку війни становить 14 днів. Двотижневий простій у гирлі Дунаю коштує власникам вантажів близько третини вартості фрахту.

«Тепер судновласники нараховують час фрахту не з моменту заходу в порт, а з моменту попадання в затор. Це призводить до додаткових втрат 150-200 тис. доларів на партії 3-6 тис. тонн будь-якого вантажу.

Хлібний шантаж

Тим часом країна-агресор заявила, що готова «внести свій вагомий внесок у подолання продовольчої кризи за рахунок експорту зерна та добрив», якщо Захід зніме з неї санкції.

Кремль не уточнив, чи йдеться про експорт зерна з росії чи України. Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі заявив, що попросив Путіна розблокувати зерно в портах України. Втім США виключили зняття санкцій за допуск росією експорту української пшениці

Відповідальність за блокування в українських портах мільйонів тонн пшениці та можливу загрозу глобального голоду повністю лежить на росії, наголосили в Білому домі.

«Це росія блокує експорт з українських портів і провокує світовий голод. Тонни продовольства лежать на кораблях, які не можуть відплисти через російську морську блокаду, — заявила прессекретар Білого дому Карін Жан-П’єр. — Санкції США та партнерів не забороняють експорт українських або російських продуктів агропромислового комплексу, також вони не забороняють банківські перекази або ходіння кораблів, необхідних для цього експорту. Росія має негайно дозволити український експорт. Жодних обговорень зняття санкцій немає».

Великобританія виступила зі схожою заявою, звинувативши росію у «спробах змусити світ платити викуп» і наполягаючи на тому, що послаблення санкцій не буде. Міністр закордонних справ Ліз Трасс заявила, що путін «по суті, перетворює на зброю голод і нестачу їжі серед найбідніших людей у всьому світі», і додала, що будь-яке умиротворення «просто зробить путіна сильнішим у довгостроковій перспективі».

Росія використовує продовольчу безпеку як зброю, заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн. За її словами, росія також накопичує запаси власного продовольства як «одну з форм шантажу».

«Росія припинила постачання, щоб досягти зростання світових цін, вона торгує пшеницею заради геополітичної підтримки. За цим криється лише одна думка: росія використовує голод і зерно заради влади», — сказала фон дер Ляйєн.

Водночас Євросоюз розглядає питання запровадження військово-морської місії для безпечного вивезення українського зерна з Чорного моря, експорт якого блокують російські окупанти. Її можуть організувати з Одеси. Зокрема, буде порушено питання зростання ризику голоду в країнах, що залежать від експорту сільськогосподарської продукції з України.

Як «запустити» Одесу  

«Брюссель побоюється голоду в країнах, які залежать від пшениці, заблокованої росією в українських судах і портах. У Євросоюзі обговорюють можливість запуску військово-морської місії щодо супроводу вантажних суден з України через Чорне море. Зокрема, вивезення може бути реалізоване з Одеси», — пишуть європейські ЗМІ.

При цьому чи не найбільша проблема — відкрити прохід європейським судам у порт Одеси, який регулює Конвенція Монтре, за виконанням статей якої стежить Туреччина. Передбачається, що Туреччина може дати дозвіл на прохід європейських кораблів, оскільки йдеться про гуманітарну місію.

При цьому українські сили пояснюють, що відкриття росіянами в Чорному морі нібито гуманітарних коридорів в українські порти можна оцінювати як спробу наблизитися до військових кораблів рф до території України.

В офісі президента вважають, що єдиний формат розблокування українських портів, який може спрацювати, — це військові конвої для суховантажів із зерном.

Натомість США не планують використовувати свої військово-морські сили для виведення українського зерна з-під російської блокади.

«Немає планів використовувати військові ресурси чи активи Сполучених Штатів для допомоги в переміщенні зерна за межі України», — сказав речник Міністерства оборони США Джон Кірбі.

...Тим часом країни Заходу продовжують попереджати про можливу продовольчу кризу та голод у низці країн через війну росії проти України.

У березні ООН зафіксувала зростання цін на продукти на понад 12 відсотків. Це стало рекордом із 1990 року. Про можливу харчову кризу застерігала також і українська влада. У травні Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав росію дозволити безпечний експорт зерна через українські порти.