Щоб вас зрозуміли: як написати вдалий мотиваційний лист для вступу у виш

В Україні через війну спростили зовнішнє незалежне оцінювання, запровадивши національний мультипредметний тест із трьох предметів.

Утім цьогоріч долю декого з абітурієнтів при вступі можуть вирішувати не лише результати НМТ, а й мотиваційний лист (МЛ).

«Українська правда. Життя» з’ясувала, як успішно написати мотиваційний лист: на яких моментах акцентувати, чого варто уникати, а що категорично робити не можна.

Детально розібратися в особливостях написання мотиваційного листа допомогли:
— Міністерство освіти і науки України;
— співзасновник освітньої платформи Prometheus та випуск­ник Стенфордського університету Іван Примаченко;
— учителька української мови, літератури та авторка спецкурсів у Liberty School Лідія Насонова під час тематичного вебінару Освітнього центру Верховної Ради.

Що таке мотиваційний лист і кому він потрібен?

Мотиваційний лист при вступі цього року потрібен:

— абітурієнтам, які вступають на бакалаврат на спеціальність, де передбачений творчий конкурс (+заява);
— абітурієнтам, які вступають на інші спеціальності на бюджет, включно з кон’юнктурними:
— «Гуманітарні науки» (крім спеціальності «Філологія»);
— «Соціальні та поведінкові науки»;
— «Журналістика»;
— «Право»;
— «Сфера обслуговування»;
— «Міжнародні відносини» (+заява і результати НМТ);
— абітурієнтам, які вступають на контракт, крім кон’юнктурних спеціальностей, треба буде подати лише мотиваційний лист та заяву;
— вступникам на магістратуру, які планують навчатися на бюджеті на кон’юнктурній спеціальності (+заява і тест із навчальних компетенцій);
— вступникам на контракт необхідно буде подавати лише заяву та мотиваційний лист;
— вступникам на спеціальності «Право» і «Міжнародне право» (+ скласти фаховий трипредметний тест).
Перед тим як починати писати мотиваційний лист, необхідно зрозуміти, в чому його цінність і чому треба підходити до цього завдання відповідально.
Мотиваційний лист — це документ, адресований обраному університету, в якому абітурієнт пояснює, чому він вважає себе найкращим кандидатом з-поміж інших.

Як мотиваційний лист впливає на вступ до вишу?

Такий лист має подвійну цінність: він може слугувати важливим аргументом при вступі. За однакових балів вступників з НМТ університети надаватимуть перевагу найбільш умотивованим абітурієнтам.

Крім того, пишучи мотиваційний лист, абітурієнт має додаткову можливість обміркувати та аргументувати своє рішення, утвердитись у своєму переконанні вступити на відповідну освітню програму або ж навпаки — змінити свою думку.

Як повідомили «УП. Життя» у Міністерстві освіти і науки, кожен вищий навчальний заклад освіти прописує вимоги до мотиваційних листів у правилах прийому. Розглядати та оцінювати мотиваційні листи «без присвоєння їм конкурсних балів» будуть приймальні комісії.

Наголошуємо: конкретні вимоги і побажання щодо написання мотиваційного листа кожен вищий навчальний заклад визначає самостійно. Актуальна інформація щодо того, коли, куди і як надсилати документ, має з’явитися на сайтах університетів не пізніше 1 червня, наголошує Лідія Насонова.

Важливо! На кожну спеціальність, куди абітурієнт подає документи на вступ, необхідно писати окремий мотиваційний лист.

«Мотиваційні листи давно мають дуже важливу роль у практиці вступу до західних університетів. Це важлива частина вступної заявки для будь-якого абітурієнта», — наголошує співзасновник освітньої програми Prometheus Іван Примаченко.

Чому це логічно? Коли університети обирають майбутніх студентів, представники приймальної комісії хочуть побачити не лише знання, які можна виміряти стандартизованими тестами з математики, історії чи мови.

Подекуди для вишів важливіше побачити, як абітурієнт мислить, які досягнення має за межами підготовки до ЗНО, чи володіє лідерськими якостями, чи відповідає стандартам внутрішньої культури університету, розповідає Примаченко.

«І саме ці речі можна побачити у відкритих листах. Мотиваційний лист дає університету набагато більше інформації, це потужний інструмент для розуміння того, чи підходить абітурієнт на програму університету; оцінити його hard і soft skills», — підкреслив випускник Стенфорду.

Підготовка до написання мотиваційного листа

Перед тим як починати писати мотиваційний лист, варто приділити увагу детальному дослідженню загального академічного середовища університету та різних освітніх програм. Що це означає?

Передусім абітурієнти повинні зайти на сайт обраного університету та прочитати вимоги та побажання щодо написання мотиваційного листа. Ці вимоги можуть відрізнятися у кожного конкретного вишу.

Важливо звернути увагу на те, як університет позиціонує себе. Це ще один важливий етап при написанні мотиваційного листа.

Наприклад, Національний університет Каразіна у Харкові позиціонує себе так: «Класична освіта заради майбутнього».

«Тобто вищий навчальний заклад не відходить від своєї історії, але дивиться у майбутнє», — підкреслила Лідія Насонова.

Абітурієнтам радять використовувати всі доступні носії інформації про обраний університет:

— прочитати опис вишу на офіційному сайті;
— підписатися на соціальні мережі;
— підписатися на соцмережі студради або додаткових гуртків;
— долучитися до студентських чатів.

Ми готові до ЗНО.
Фото з сайту pravda.com.ua.

«Шукайте всю важливу інформацію. Інколи на своїх сайтах виші пишуть, куди планують працевлаштовувати випускників або де вони самі можуть працевлаштуватися.

Ви також можете знайти студентські чати і розпитати про все безпосередньо у студентів. У такий спосіб можна отримати інсайдерську інформацію», — радить педагогиня.

Інформація, зібрана під час аналізу діяльності університету, допоможе абітурієнту продемонструвати зацікавленість у вступі до даного вишу. Викладати зібрані відомості варто через призму особистих амбіцій як потенційного студента обраного університету.

«Люди, які будуть читати мотиваційний лист, мають побачити, що ви попрацювали і знайшли інформацію про університет, а отже дійсно хочете в ньому навчатися.
Крім того, можна запропонувати ідеї і шляхи їхньої реалізації в рамках залучення до студради», — розповідає Насонова.

Також необхідно провести самоаналіз перед написанням МЛ. Що це означає?

Педагогиня Лідія Насонова радить окремо прописати для себе відповіді на такі запитання:

1. Що мені цікаво?
2. Чим я люблю займатися?
3. Що у мене добре виходить?
4. На яких предметах я отримую найкращі оцінки?
5. У яких проєктах я беру/брав участь?
6. Чи є у мене позашкільні активності?
7. Чи є у мене нагороди?
8. За що мене хвалять?
9. У яких питаннях до мене можуть звернутися за порадою?
10. Чим я хочу займатися у майбутньому?

«Відштовхуйтеся від своїх інтересів та переваг. Відповівши на ці запитання, абітурієнт визначить окреслену сферу, яка відповідає його інтересам», — наголошує Насонова:
Після окреслення сфери інтересів та цілей абітурієнт має визначити університети та навчальні програми, де можна цього навчитися.

Пам’ятайте про стиль мотиваційного листа!

Педагогиня наголошує: мотиваційний лист — це не творче есе, а офіційний документ.

Замість ознак художності, емоційності та образності потенційно варто вживати такі фрази:

1. «Я маю найвищі бали з біології та хімії».
2. «Я відвідую університетський гурток «Назва».
3. «Я посів друге місце на конкурсі наукових робіт із теми «Назва».
4. «Мені подобається допомагати іншим з «перелік конкретних справ».
5. «Я знаю англійську (або будь-яку іншу) мову на рівні…, що дозволяє читати закордонні матеріали».
6. «Я хочу стати лікарем, планую й надалі досліджувати людський організм і лікувати хвороби дихальних шляхів».
«Звісно, ваші бажання можуть змінитися. Те, що ви напишете у мотиваційному листі, не зобов’язує вас займатися цим у майбутньому. Однак університету важливо, чому саме зараз абітурієнт прийшов сюди зі своїми документами», — наголошує Лідія Насонова.

Структура мотиваційного листа

Іван Примаченко назвав ключові правила, дотримуючись яких, абітурієнти зможуть написати вдалий мотиваційний лист.

Пишіть винятково про себе, уникаючи абстрактних роздумів.

«Абітурієнти роблять помилку, пишучи у персональних есе про долю Батьківщини, якісь віддалені абстрактні ідеї чи думки.

Навіть якщо і обговорюється якась віддалена абстрактна тема, потрібно пропустити її крізь себе. Інакше це не є мотиваційний лист», — наголошує Примаченко.

Дотримуйтеся принципу, який в Америці називають show — don’t tell, тобто конкретизуйте свої досягнення.

Уникайте загальних фраз, як-от «я доклав дуже багато зусиль» або «я досягнув величезного успіху».

«Ці фрази насправді нічого не означають для людини, яка сидить у приймальній комісії і читає їх.

Для когось «велике досягнення» — це пробігти кілометр, а для когось — здобути золоту медаль на Олімпійських іграх. Тому потрібно говорити максимально конкретно», — підкреслив випускник Стенфордського університету.

Після аналізу університету та самоаналізу нарешті можна починати писати мотиваційний лист.

Мотиваційний лист має структуру:
— «шапка»;
— основна частина;
— висновок;
— підпис;
— подяка.

Вступ

У вступі абітурієнт має прописати два моменти — мету та причину, чому він претендує на місце у навчальній програмі обраного університету.

У меті вступник має прописати, що він вступає до університету для здобуття бакалаврського/магістерського рівня освіти або для отримання додаткової освіти, якщо вже має першу, другу тощо.
Важливо! Обов’язково вкажіть номер спеціальності, номер галузі та назву спеціальності.

У вступі також треба прописати дві-три причини, чому ви прагнете навчатися саме за цією університетською програмою.

«Саме тут вам стане у нагоді проведений напередодні аналіз університету: які плани, в які додаткові гуртки плануєте ходити, у яких активностях братимете участь, які програми цього вишу вас цікавлять тощо», — наводить приклад педагогиня.

Водночас Іван Примаченко радить абітурієнтам починати з «гачка». Це перше речення відкритого листа, яке має зачепити увагу приймальної комісії.

«Чому це важливо? Уявіть собі, що ви вичитуєте тисячі таких есе. Якщо вам не вдалося одним, максимум двома реченнями зачепити увагу того, хто читає ваш мотиваційний лист, то шансів сподобатися мало. Що це може бути? Будь-що, що викликає подив, увагу, захоплення, інтерес», — пояснює експерт.

Наприклад: «У 5-му класі школи я був найгіршим учнем у класі».

Примаченко визнає, що виникає парадокс, коли вмотивований до вступу абітурієнт починає писати мотиваційний лист з негативної розповіді про себе. Однак такий «гачок» може спрацювати на користь, підчепивши увагу читача.

«Це так чи інакше чіпляє увагу, тому що хочеться прочитати, що людина хоче сказати далі. Чи то справді буде щось серйозне: наприклад, розповідь про те, як учень став найкращим і не в класі, а в місті. Або ж, звісно, навпаки — у такий спосіб вступник від самого початку себе «закопує». Але це принаймні змушує читати уважно далі», — підкреслив фахівець.

Основна частина

Основна частина мотиваційного листа має відповідати на запитання «чому виш має обрати саме мене?»

У цій частині мотиваційного листа абітурієнти мають писати про:

— шкільні предмети, з яких мають найвищі оцінки;
— дотичні до майбутньої спеціальності знання та навички;
— здобутки;
— проєкти, у яких брали  участь, — як шкільні, так і позашкільні;
— отримані стипендії, гранти або заохочувальні премії;
— соціальні навички, якщо вони важливі для обраної спеціальності.

Важливо! Якщо ваші минулі досягнення не пов’язані з майбутньою спеціальністю, їх вказувати не варто.

Вишу потрібно знати, чому абітурієнта варто зарахувати на конкретну навчальну програму.

«Пишіть лише про те, що дотичне до вашої потенційної спеціалізації. Найбільша колекція марок не допоможе майбутньому механіку», — наголошує Лідія Насонова.

Приклад: якщо ви вступаєте у педагогічний університет і вже маєте досвід вожатого або вожатої у шкільному таборі, де допомагали доглядати за меншими учнями, про це варто написати.

Якщо ви подаєте документи на технічну спеціальність, то досвід вожатого/вожатої варто опустити, адже він не матиме предметної цінності для приймальної комісії.

Загалом опис практичних результатів — це великий плюс. Описуючи знання та навички, варто пам’ятати про конкретику. Не вживайте загальних фраз, які можна зустріти у шаблонах мотиваційних листів.

Замість «брав участь у багатьох конкурсах», напишіть, у яких саме конкурсах ви брали участь і яких результатів досягли. Навіть якщо ви не посіли призового місця, напишіть про нові знання, здобуті під час підготовки до цього конкурсу.

На цьому етапі написання мотиваційного листа варто писати про плани на майбутнє і те, яку роль у реалізації цих планів відіграє потенційний вступ до обраного університету.

«Чому ви тут? Ви: хочете відкривати бізнес, залучати в Україну міжнародні інвестиції, шукати ліки від захворювань тощо», — наводить приклад Лідія Насонова.

Ще один важливий момент: що робити, якщо абітурієнт не має визначних досягнень в обраній спеціальності? У такому разі педагогиня радить писати про амбіції та ідеї.

Далі в основній частині представники приймальної комісії мають отримати відповіді на такі запитання:

1. Чому абітурієнт хоче вступати до цього університету?
2. Чому вступник обрав саме цей факультет?
3. Чому саме ця програма відповідає цілям потенційного студента?
4. Чому саме цей кандидат добре підходить на це місце?

Відповіді на ці запитання мають плавно переходити до четвертого етапу — що ви збираєтеся зробити з цими знаннями?

На думку Івана Примаченка, і членам приймальних комісій університетів, і абітурієнтам варто розглядати відбір кандидатів у студенти як інвестиційну програму.

На цьому етапі студентам варто продемонструвати амбітні плани на майбутнє, задля реалізації яких їм необхідні знання, що пропонує обрана навчальна програма конкретного університету.
Наприклад: «Я хочу стати очільником МОН і зробити реформу освіти, бо в дитинстві я не мав доступу до якісного навчання у нашому маленькому містечку».

«Я хочу стати інженером, щоб побудувати новий міст, тому що завжди захоплювався фізикою та інженерною справою».

«Ви маєте показати перспективу, що хочете зробити з набутими знаннями, і пояснити, чому університет має піти вам назустріч і зарахувати вас на навчання.

Конкретика відіграє важливу роль. Амбітність зараз має набагато більше шансів на успіх, навіть якщо ваші плани на 5 років зміняться», — наголошує Примаченко.

Водночас заключна частина має завершуватись маленьким підсумком на два-три речення, якими абітурієнт має підтвердити готовність навчатися і наголосити на тому, що він переконаний у правильності вибору освітньої програми.

 Чого варто уникати при написанні мотиваційного листа?  

Найважливіше, про що треба пам’ятати: мотиваційний лист необхідно писати зв’язним текстом. Такий лист має чітко відповідати на ключове питання: «Чому саме я маю навчатися у цьому університеті?»

Педагогиня Лідія Насонова закликає абітурієнтів не припускатися таких помилок:

— не пишіть мотиваційний лист одним великим списком досягнень та навичок;
— уникайте сленгу та нецензурних слів;
— не пишіть довгих речень, адже можна помилитися з пунктуацією;
— уникайте шаблонних фраз;
— уникайте мовних помилок;
— не зловживайте цитатами або використовуйте їх лише у тих випадках, коли без цитати втрачається контекст розповіді;
— жодних копіпастів — їх помітно одразу;
— не перебільшуйте своїх досягнень, адже участь та місце в олімпіадах та конкурсах можна з легкістю перевірити у відповідному реєстрі;
— не варто оформлювати лист у різноманітних шаблонах, пишіть у документі Word або Google Docs, адже головне — інформативність. 

«Ваша мета — щоб вас зрозуміли. Щоб вас зрозуміли — пишіть просто», — наголосила Лідія Насонова.

Також педагогиня нагадала про грамотність: місце посідають, посаду обіймають, внесок роблять тощо.

Порада: Напишіть мотиваційний лист заздалегідь. Тексту необхідно дати принаймні добу, щоб «відлежатися». Потім перечитайте ще раз (бажано вголос).

Обсяг мотиваційного листа — не більше двох сторінок А4. При цьому варто перевірити рекомендації безпосередньо обраного університету щодо обсягу МЛ.

Водночас Іван Примаченко додав, що хорошим тоном, принаймні у західних університетах, вважається використання всього наданого у рекомендаціях обсягу щодо написання МЛ.

«Якщо це есе на 500 слів, то добре, якщо у вас буде хоча б 490. Але якщо у вас буде 200 слів — ви суттєво знизите свої шанси на вступ, бо виглядатиме це так, ніби вам немає чого сказати або ж ви просто недостатньо уваги приділили есе», — пояснює експерт.

Не маніпулюйте негативним життєвим досвідом

Співзасновник освітньої платформи Prometheus Іван Примаченко також звернув увагу на випадки, коли абітурієнт у мотиваційному листі пише про негативний і навіть трагічний персональний досвід. Експерт закликає підходити до таких розповідей з обережністю, адже члени приймальної комісії можуть їх сприймати як спекуляцію.

«Наприклад, західні приймальні комісії дуже негативно ставляться до спроб абітурієнта «витиснути сльозу» історіями про персональні трагедії, трагічні обставини тощо.

Звичайно, якщо таке було у житті абітурієнта, про це можна згадати. Можна подати, як ви подолали цю ситуацію або як вийшли з певних обставин переможцем», — зауважив фахівець.
Водночас Примаченко назвав й другу проблему такого підходу:

«Трагічні ситуації, безумовно, дуже особистісні, але на рівні приймальної комісії, яка вичитує десятки тисяч заявок, вони можуть бути подібними. Йдеться, наприклад, про смерть когось із близьких».

Він укотре наголосив, що головна мета мотиваційного листа — це звернути увагу на себе.

Діана КРЕЧЕТОВА, журналістка «Української правди. Життя»