«Дуже пишаюсь тим, що я українець»: Зінченко присвятив перемогу в АПЛ Україні

Клубний євросезон добіг кінця, і для представників української збірної він склався по-різному.

У найсильнішій лізі світу — Англійській прем’єр-лізі — точно до активу собі можуть записати цей сезон Віталій Миколенко та Олександр Зінченко.

Динамівець Миколенко приєднався до «Евертона» взимку, поступово став стабільним гравцем основи та навіть одного разу забив і, зрештою, допоміг команді з Ліверпуля залишитися в еліті.

А от вихованець «Шахтаря» Зінченко, попри постійні чутки про зміну клубної прописки, залишається важливим гравцем ротації в системі Гвардіоли в чемпіонському «Ман.Сіті» і, за словами самого Пепа, добре виконує свою роль.

Цього року Сашко грав в АПЛ менше, ніж попереднього (15 матчів проти 20), зате встиг віддати чотири асисти.

Що цікаво, клуби обох лівих захисників (Зінченко, нагадуємо, в «Сіті» змінив позицію) вирішили свої завдання на сезон у схожому стилі. Спочатку «Евертон», поступаючись 0:2 «Крістал Пелас», зумів здійснити «камбек» i вирвати таку бажану перемогу.

А згодом і «городяни», які вели заочну боротьбу за «золото» з «Ліверпулем», за 5 хвилин відігралися після 0:2 від «Астон Вілли», наставник якої Стівен Джерард намагався зробити все, аби допомогти «мерсисайдцям» стати першими.

Не останню роль у «кабмеці» підопічних Пепа відіграв і Зінченко: саме Олександр, який вийшов на заміну, віддав під удар Родрі, який зрівняв рахунок. Через кілька хвилин iще один «джокер» «синіх» Гюндоган, як виявилось, зробив «Сіті» чемпіонами — вчетверте за останні п’ять років.

«Перемога вдома перед нашими вболівальниками — найкраща. Чотири титули чемпіона прем’єр-ліги за п’ять років — це, мабуть, найкращі досягнення в нашій кар’єрі. Остання гра завжди особлива, багато емоцій. Коли ми забили гол, це все змінило. Я сказав футболістам, що це нормально, але з цим треба впоратися. Зінченко дав нам багато у другому таймі. Ми забили гол і отримали імпульс, а решту зробили наші вболівальники», — не приховував емоцій іспанський наставник, який отримав сатисфакцію після болючого вильоту з ЛЧ.

Переповнювали емоції і Зінченка, який за п’ять років в Англії виграв уже 10-й трофей. На церемонії нагородження наш футболіст загорнув чемпіонський кубок в український стяг, аби ще раз нагадати світу про війну в Україні.

«Це незабутні емоції для мене, для всіх українців, які на цей час потерпають через російську агресію в моїй країні. Я дуже пишаюся тим, що я українець. Я хотів би одного разу привезти цей титул в Україну, тому що українці заслуговують на це», — сказав Зінченко.

Попри те, що англійський етап кар’єри вийшов не таким, як хотілося, тепло попрощався з «Вест Хемом» Андрій Ярмоленко, який, хоч і грав цього року доволі мало, все ж допоміг лондонцям удруге поспіль пробитись у єврокубки (після ЛЄ «молоти» зіграють у Лізі конференцій).

Чотири роки Ярмоли у «Вест Хемі» сильно зіпсували важкі травми та коронавірус, утім були й позитивні моменти: і гол у ворота «Челсі», який допоміг лондонцям не вилетіти і розпочати новий етап підйому, і результативний удар у матчі з «Севільєю», який уперше за понад 50 років вивів команду до чвертьфіналу єврокубка.

«Настав час подякувати «Вест Хему» і сказати спасибі за чотири роки, які я провів у Лондоні. У кожному матчі я віддавав усі сили, кожен гол — це подяка за підтримку вболівальникам. Продовжую вірити в цю команду, і бажаю їй перемог та удачі! Я ж чекаю нового виклику, дуже хочу грати та перемагати! Зараз усі сили та вся увага — на найважливіші ігри збірної України!» — написав Ярмоленко в Інстаграмі.

Подейкують, що саме в «Севільї» Андрій може продовжити кар’єру. Утім сам футболіст поки це не підтверджує — визначиться з майбутнім уже після матчів збірної.

Посереднім вийшов рік для представників «Аталанти» Маліновського та Коваленка. Віктор, який грав цей сезон в оренді за «Спецію», так і не став твердим гравцем основи в команді, яка боролася за виживання, тому про повернення в Бергамо, певно, не йдеться: швидше, варто очікувати на нову оренду.

А от Руслан після статусу найкращого асистента Серії А минулого року дещо здав у результативності: лише чотири передачі та шiсть голів. Після надуспішних років у топ-3 просіла й «Аталанта»: підопічні Гасперіні навіть не кваліфікувалися до Ліги конференцій.

У команді визнають, що їй потрібно перезавантаження, тому не виключено, що Маліновський, який уже приєднався до лав збірної, змінить клуб улітку. До того ж, здається, в Бергамо він уже досягнув максимуму.

Попри обмаль ігрової практики, на мажорній ноті завершив футбольний рік другий голкіпер «Реала» Андрій Лунін. Конкуруючи з одним із найкращих голкіперів світу Тібо Куртуа, Андрій отримав шанс зіграти лише тоді, коли мадридці гарантували собі чемпіонство в Ла Лізі.

У результатi Лунін провів два матчі, а в одному з них навіть відбив пенальті та отримав хороші оцінки. Якщо українець не захоче далі сидіти за спиною зіркового Куртуа, то з такою грою в нього, схоже, не буде проблем із пошуком варіантів для оренди чи повноцінного трансферу.

Різні медіа приписують інтерес до Луніна «Тоттенхему», «Ювентусу» та «Боруссії» з Дортмунда, ймовірним є й перехід до однієї з команд Ла Ліги з можливістю повернення в «Реал».

Поки Лунін лише роздумує над майбутнім, точно покине свою нинішню команду ще один кандидат до лав збірної Роман Безус. 31-річний ексгравець «Ворскли» та «Динамо» відіграв у Бельгії вже шість років за «Сент-Труйден» і «Гент», а з останнім цього року виграв перший закордонний трофей — Кубок Бельгії.

Роман уже попрощався з «Гентом», але, схоже, не з Бельгією: місцеві ЗМІ пишуть, що ним активно цікавиться «Зюлте-Варегем». Це, звісно, не бельгійський гранд типу «Гента» (лише 16-те місце), але теж непоганий варіант у знайомій лізі. Зрештою, про остаточне рішення Безуса дізнаємося вже цього літа.