Засудження росії в унісон: як митці за кордоном підтримують Україну

Культура важлива у питанні формування національної безпеки країни.

Для інформаційного фронту вона — як наявність сучасного озброєння на полі спротиву повномасштабній воєнній агресії росії.

Чи розуміють це українські чиновники і посадовці?

Здається, дуже приблизно, навіть ще менше, ніж у мирні часи. Незважаючи на повномасштабну російсько-українську війну, яка триває майже три місяці.

Про те, що для держави питання культури не на часі, свідчить хоча б той факт, що у креативних індустрій забрали усі їхні нещасні копійки (бюджети).

Хоча зрозуміло, що ті кошти навряд чи помітно вплинули на зміцнення боєздатності нашої армії. А от те, що культура потужно впливає на зміну акцентів і взагалі на формування новітньої культурної парадигми світу, — є беззаперечним.

Це розуміють усюди, окрім України, на державному рівні...

Однак музи не мовчать: звучать голоси українських митців і зарубіжних — як підтримка нашої європейської країни, на яку напала підступно і повномасштабно росія 24 лютого.

Майже кожен такий проєкт — амбасадор країни, яка бореться з рашистами, — ґрунтується на пасіонарності митців-волонтерів. Хіба що за моральної та логістичної підтримки Мінкультури та інших профільних культустанов. Наче немає ніякої війни і гострого питання бойкоту російської культури.

Мінкультури навіть не зробило спроби лобіювання потужного наголосу саме на культурних новинах у всеукраїнському єдиному телемарафоні. Як і до повномасштабної війни, там рулять попса, недоречний гумор і розкручені медійні обличчя.

Не помічено, не зафіксовано, не прокоментовано, не закцентовано — це про цілий пласт високої культури, яка насправді і є головним лобістом інтересів України серед представників істеблішменту будь-якої європейської країни.

Майже на кожному з проєктів за кордоном, про які розповімо, були присутні глядачі — від мерів до президентів і перших міністрів. Утім власне українська аудиторія дуже мало поінформована про ці концерти і виступи.

Найпотужніше апелює та промовляє про унікальність української культури висока музика завдяки універсальності своєї мови. Саме тому її століттями не помічали, не пускали, не асоціювали з Україною.

І за допомогою саме високої музики наш ворог тотально заполонив усі престижні концертно-театральні і філармонійні майданчики. І саме росії вигідно, щоби й надалі мало знали про українські успіхи на концертних майданчиках. До того ж коли це виступи з чітким позиціонуванням підтримки України, коли проти нас веде повномасштабну війну росія.   

«Мелодію» Мирослава Скорика зіграли 28 польських оркестрів

Лідером за градусом підтримки України ще й у царині культури та копродукційної складової є, звісно ж, Польща. 28 оркестрів цієї країни записали легендарну «Мелодію» Мирослава Скорика і змонтували кліп, який закінчується сильними за своєю емоційною складовою великими планами українського диригента Миколи Дядюри.

На знак солідарності з українською нацією всі польські філармонії та оркестри, представлені в Асоціації польської філармонії, в тому числі Оркестр Польського радіо у Варшаві, записали цей твір під час своїх концертів, що відбулися на межі березня-квітня.

Ідею включення «Мелодії» українського композитора до репертуару концертів підхопили також численні європейські та світові оркестри, пов’язані серед інших з Європейською мовною спілкою, PERLE або Світовою федерацією профспілок музикантів. Серед диригентів, що стояли за пультами польських оркестрів, були, зокрема, й українські: Ярослав Шемет, Вікторія Жадько, Володимир Рунчак та Микола Дядюра.
    

У цій безпрецедентній за своєю потужністю та «логістикою» музичній акції взяв участь українсько-польський скрипаль, внук ректора Острозької Академії Ігоря Пасічника, лауреат численних міжнародних конкурсів Назар Плиска.

«За півтора тижня до запису мені задзвонили з філармонії в Сопоті з пропозицією записати Мелодію Скорика під час благодійного концерту «Солідарні з Україною», який відбувся 12 квітня, — розповів музикант. — Зі свого боку я запропонував заграти ще один твір Мирослава Скорика — «Карпатську рапсодію».

Завдяки альтисту Володимиру Микитці вдалося здобути партитуру для скрипки соло та оркестру. Дуже приємно було відчути, як оркестр та диригент Войцєх Райський переживають цю музику протягом репетиції, а особливо під час виконання в концерті».
    

Назар Плиска розповів, що був дуже зворушений реакцією публіки, яка гаряче аплодувала чудовій музиці Скорика. «Мені здавалося, що аплодували всій Україні, яка, незважаючи на весь трагізм, бореться за свою свободу і незалежність, — поділився враженнями скрипаль. — Дуже тішуся, що маю можливість за допомогою музики розповідати Європі про Україну».

Гонорари артистів — на потреби дітей-сиріт

У Варшаві відбувся благодійний гала-концерт «Ми з вами!» / Jeste?my z wami! в Teatr Wielki — Opera Narodowa. Прозвучали вокальні та інструментальні твори сучасних українських композиторів, які співпрацюють із польською творчою спільнотою — Любави Сидоренко, Золтана Алмаші, Олександра Шимка, створені на слова польських поетів Чеслава Мілоша та Галини Пошватовської. Солістки — видатні та знані сопрано Ольга Пасічник та Агата Зубель.
    

У другій частині Польський національний балет показав колаж із хореографічних картин зі свого оригінального репертуару. Їх вибір керувався ідеєю роздумів над трагізмом ситуації, в якій опинилися українці перед обличчям жорстокого вторгнення російського агресора. Україна захищається, страждає і сподівається на допомогу цивілізованого світу. Чи отримає вона її вчасно і в очікуваному обсязі?
    

За диригентським пультом оркестру Польської національної опери стояв визнаний світом український диригент Андрій Юркевич, що диригував оркестрами таких престижних театрів, як Liceu у Барселоні, Королівського театру в Мадриді, Берлінської та Віденської державних опер, Цюріхського оперного театру, Опери Сан-Франциско.
    

Дохід від продажу квитків було спрямовано на потреби дітей-сиріт з України, що наразі знайшли свій прихисток у Польщі. Всі учасники концерту відмовилися від гонорару, включно з Andrzej Pаgowski ART, який створив надзвичайно промовисту афішу події.
    

До речі, щоденно на одній з польських радіостанцій — радіо RDC — українською мовою відбувається трансляція біблійних сюжетів, які читають уже згадувана українська співачка Ольга Пасічник, яка давно мешкає у Варшаві, та її чоловік, викладач університету Юрій Плиска у супроводі ретельно підібраного музичного фону. Також вони записали серію казок українською мовою, які можна у будь-який момент послухати, звернувшись до сайту радіо.
    

Ольга Пасічник завжди була активною, вмотивованою і дуже наполегливою промоутеркою української музики. Так само, як і її сестра — піаністка Наталя Пасічник у Швеції. Разом вони вже 4 березня у престижній головній залі Національного музичного форуму Вроцлава організували концерт солідарності з Україною — з програмою українських пісень.
    

І підтримка України у Польщі триватиме. Розповідає диригент Роман Ревакович, незмінний організатор «Днів української музики у Варшаві»:

«Один з найважливіших польських музичних фестивалів Wratislavia Cantans зробив великий акцент на українську музику в цьогорічній програмі. Це сталося після 24 лютого: у вже сформовану програму внесли коректуру. Мої багаторічні зусилля виконати твір Олександра Шимка «Вирій» для сопрано, ансамблю народних голосів, великого хору та симфонічного оркестру нарешті завершилися успіхом.

Дуже дякую за це директору фестивалю Анджею Косендяку, який так відгукнувся на українську трагедію, здійснену нацистською росією — країною, яка свої величезні культурні надбання (часто вкрадені імперськими механізмами) впрягла в обман Західного світу і далі його здійснює. Тож велика подяка Вроцлавському фестивалю, який піднімає прем’єру українського твору за участю Тетяни Журавель, колоратурне сопрано, ансамблю української автентичної музики «Божичі» та Chоr Filharmonii Narodowej w Warszawie, Orkiestra Kameralna Filharmonii Narodowej».
    

Власне восьмі «Дні української музики у Варшаві» заплановані на вересень. Піаніст Дмитро Чоні прийняв запрошення 4 вересня виконати програму «Багатель» Валентина Сильвестрова. 6 вересня варшавський ансамбль Chain Ensemble під орудою Анджея Бауера виконає твори Леоніда Грабовського, Олега Безбородька, Юрія Ланюка та Олександра Щетинського.  Виступатиме з програмою Симфонічний оркестр варшавської Національної філармонії, яким диригуватиме Роман Ревакович.

Почесні гості в Kyiv Symphony Orchestra. (Фото надані агенцією «Дель Арте»).

Кожен концерт — із Гімном України

Тим часом український оркестр Kyiv Symphony Orchestra підкорив сцени Берлінської, Ельбської філармоній та Геванд­хаусу. Колектив вирушив у концертний тур, розуміючи необхідність та важливість культурного внеску в протистоянні російській воєнній агресії.

Демонструючи потужний голос нашої країни, оркестр виступив з українською програмою у Варшаві та Лодзі 21 та 23 квітня. Далі з 25 квітня впродовж тижня зіграв сім (!) концертів у різних залах Німеччини, серед яких Гевандхаус, Берлінська та Ельбська філармонії.

Квитки на ці концерти українського оркестру були повністю розпродані, водночас виступи KSO були некомерційними, а гроші з квитків концертні майданчики передали у благодійні фонди на підтримку України.
    

Із дозволу Міністерства оборони та Міністерства культури та інформаційної політики України великий склад KSO полишив рідний Київ, щоб вирушити у тур «Голос України» (Voice of Ukraine) з українською музикою. Щодня KSO виступав на новій локації.
    

Тур містами Німеччини для Kyiv Symphony Orchestra став можливим завдяки співпраці оркестру з відомою міжнародною агенцією KD SCHMID та підтримці Goethe-Institut Ukraine.

«Організувати тур сімома німецькими містами протягом трьох тижнів — справа запаморочливої складності навіть у звичайний час. А за нинішніх обставин — відверте божевілля. Однак усе спрацювало, і ось уже музикантів з любов’ю зустрічає Дрезденська філармонія у своєму головному корпусі», — написав авторитетний журналіст Егберт Толль.
    

Тимчасовий прихисток, репетиційну базу та два концерти у Польщі оркестр мав у Концертній студії польського радіо імені Вітольда Лютославського та Національній філармонії у Варшаві за підтримки Міністерства культури та національної спадщини, Національного інституту музики і танцю, Національної філармонії у Варшаві та Лодзької філармонії.
    

Для свого туру KSO підготував програму, яка презентувала українську оркестрову музику від її зародження у 1770-х роках до шедеврів XX століття: Симфонія №1 До мажор Максима Березовського, Симфонія №3 (оригінальна версія) Бориса Лятошинського, Увертюра до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Мелодія ля мінор» Мирослава Скорика.
    

Концерти у Німеччині відбулися в кооперації оркестру з відомими німецькій публіці українськими скрипалями молодої генерації Діаною Тіщенко та Олексієм Семененком. У їхньому виконанні прозвучали «Мелодія» Мирослава Скорика та «Поема» Ернеста Шоссона. Окрім цього, «­на біс» Олексій Семененко виконував «Серенаду» Валентина Сильвестрова.
    

На знак глибокої вдячності за підтримку Польщі концертну програму виступів KSO у Варшаві та Лодзі доповнив твір Fantasia brilliante польського композитора Генріха Венявського. Оркестр мав за честь виступити із солістом Янушем Вавровським — єдиним виконавцем у Польщі, який грає на скрипці Страдіварі. Натомість у німецьких містах на знак солідарності з Польщею солістка та концертмейстерка групи флейт KSO Інна Воробець виконувала твір Bucolica Влодзімежа Котонського.
    

Згадуючи участь Kyiv Symphony Orchestra у постановці «Трістана та Ізольди» Ріхарда Вагнера на Musikfestspiele-2021 у Фюссені, відомий музичний критик Ральф Дьорін зазначив: «Ця захоплива гра дає зрозуміти: попри нестабільну ситуацію, цей оркестр не потребує жалісного співчуття, але сам за себе говорить завдяки своєму рівню. І раптом стає зрозумілим, чому Лотар Заґрозек запросив цей оркестр минулого року виконати концертну версію «Трістана» на фестивалі у Фюссені: бо вони це можуть».
    

Наприкінці кожного концерту KSO виконували Гімн України. Він супроводжувався співом українців, які були присутні в залі та вивішували українські прапори на балконах.

Постійна відвідувачка концертів KSO у Києві, завідувачка програмного відділу Українського інституту Олена Кухар знайшла можливість послухати концерт оркестру й у Берліні, а опісля залишила такий відгук у соціальній мережі: «Сьогодні в Берлінській філармонії, після Лятошинського та Гімну України, з одного з місць почулося жіноче «Слава Україні!» — і весь зал, який, звісно, цього тільки й очікував, жахнув гучну, неймовірну в своїй неминучості, шалену нашу відповідь. О, філармоніє, ти це запам’ятаєш».

На хвилі Парижа й Ліона

Паризька філармонія ініціювала проєкт-місію для українських музикантів, керувати якою дирекція філармонії довірила виконавчій директорці Kyiv Symphony Orchestra Анні Ставиченко.

До столиці Франції прибули п’ятеро музиканток з Київського камерного оркестру, Симфонічного оркестру Національної філармонії України, Національного ансамблю солістів «Київська камерата», а також з Одеси, які беруть участь у концертах Паризького оркестру.
    

За участю чотирьох скрипальок та однієї віолончелістки з України у Паризькій філармонії вже відбулися концерти під орудою Япа ван Зведена, який замінив Валерія Гергієва, та Еси-Пекки Салонена. Попереду — виступи з іншими зірковими музикантами, серед яких диригенти Пааво Ярві та Манфред Хонек і скрипаль Джошуа Белл.
      

Пізніше до Франції приїхали музиканти й з інших українських колективів, які долучаються до оркестрів у різних французьких містах. Керівниця місії Анна Ставиченко розповідає:

«Паризька філармонія прагнула допомагати Україні від самого початку повномасштабної війни росії проти України, і робити це не лише за допомогою концертів на підтримку нашої держави, а й конкретними діями, реальною допомогою своїм колегам, українським музикантам. Так виникла ідея з наданням тимчасових контрактів оркестрантам з України, яка згодом переросла у великий загальнонаціональний проєкт, до якого долучаються все нові й нові національні оркестри з різних міст Франції.
    

Українські музиканти, окрім Orchestre de Paris, вже грають у національному оркестрі Ліона, скоро виконавці з України долучаться й до оркестру Паризької національної опери, оркестру Radio France, Orchestre des Pays de Savoie, Orchestre National de Lille, Orchestre national d’іle-de-France, Paris chamber orchestra, Orchestre national de Metz тощо.

Керівництво та музиканти цих оркестрів приймають наших музикантів з великою теплотою, допомагають та підтримують в усьому, тож, окрім створення можливостей продовжувати та розвивати професійну кар’єру, у Франції зараз є фантастичний приклад емпатії, об’єднання музичної спільноти заради допомоги українцям та готовності діяти.
    

Навколо допомоги українським музикантам об’єднується і саме французьке суспільство. Адже у своїх оселях наших оркестрантів та членів їхніх родин приймають меценати музичних інституцій, шанувальники класичної музики та люди, які щиро вболівають за Україну».

Європейський шлях харків’ян продовжено

Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка — Схід Опера, в межах проєкту Ukraine Now and Fore­ver організував у  Литовській  Республіці гастрольний тур «Європейський шлях».
    

Це безпрецедентний (навіть для мирних часів, як не дивно) гастрольний тур Литвою, до якої вирушила трупа у складі 220 осіб (плюс 30 дітей співробітників Схід Опера, навіть із домашніми тваринами, яких неможливо було залишити) на чолі з генеральним директором-художнім керівником Олегом Оріщенком, головним диригентом Дмитром Морозовим та головним режисером Арменом Калояном. Боронити ж театр у Харкові залишився Ігор Тулузов, перший заступник генерального директора Схід Опера.
    

Важливою складовою гастролей стали концерти, в яких була представлена широка панорама української музики: від творчості фундаторів професійного музичного мистецтва, яка вже стала справжньою класикою, і до сучасних авторів.

Більшість цих творів своїм корінням міцно пов’язані з основами національного мелосу. Деякі з них стали справжнім відкриттям для європейської аудиторії, як твір В’ячеслава Самофалова «Аве Марія»  для солістів, хору, оркестру і органу, що прозвучав на відкритті гастролей у Соборі Клайпеди, інші — як, приміром, «Щедрик» — давно відомі усьому світові.
    

На сцені Національного драматичного театру у Каунасі Схід Опера показала свою інтерпретацію опери «Кармен» Жоржа Бізе. Литовський глядач був у захваті й довго не відпускав артистів після вистави, аплодував стоячи та вигукуючи «Браво!» До речі, опера «Кармен» — це перша від початку війни вистава Схід Опера. І хоча продаж квитків розпочався всього за 6 днів, вільних місць у залі зовсім не було.
    

Відома хорова кантата Карла Орфа «Карміна Бурана» харків’ян постала у вишуканому поєднанні з мовою танцю на сцені Литовського національного театру опери та балету у Вільнюсі. Неабиякий інтерес до українських артистів зібрав повний аншлаг.

Кожний номер першого відділення цього вечора, в якому серед оперних та балетних хітів західноєвропейської класики прозвучали, зокрема, і кілька уривків з «Тараса Бульби» Миколи Лисенка, — викликав бурхливу реакцію залу. Диригентами цього вечора були заслужені діячі мистецтв Дмитро Морозов та Юрій Яковенко.
    

Також серед гастрольних виступів відбулися гала-концерти оперних та балетних солістів Схід Опера у таких містах, як Йонішкіс, Паневежис, Молетай і Паланга. На одному з них, у Вільнюсі, стався особливо хвилюючий та урочистий момент, коли член Комітету Сейму Литовської Республіки Вітаутас Юозапайтіс і генеральний директор Литовського національного театру опери та балету Йонас Сакалаускас разом із солістами свого театру та харків’янами — заслуженим артистом України Володимиром Козловим та лауреатом міжнародних конкурсів Микитою Маринчаком виконали арію з героїчно-епічної опери «Піленай» (Pilеnai) Вітаутаса Клови.
    

У Вільнюсі, у костьолі Святого Казимира, відбувся й органний концерт за участю головного диригента Схід Опера Дмитра Морозова із сопрано Олени Ширяєвої. Відомий органіст Леопольдас Дігріс, який напередодні завітав на одну з репетицій, високо оцінив майстерність свого харківського колеги.
    

Знаковим твором туру став величний і трагічний «Реквієм» Моцарта, який прозвучав у фіналі гастролей 9 травня у Кафедральному соборі — Базиліці святого Станіслава та святого Владислава. Ним вшановували загиблих героїв війни і безневинних мирних українців, які стали жертвами жорстокої війни, згадавши у такий спосіб російську навалу в Харкові, Маріуполі, Чернігові, Бучі, Бородянці, Охтирці, Ізюмі та в багатьох інших містах і селах України. На концерті були присутні член Комітету сейму Литовської Республіки Вітаутас Юозапайтіс та генеральний директор Литовського національного театру опери та балету Йонас Сакалаускас.
    

У фіналі майже кожного гала-концерту чи вистави цього туру на сцену виходили артисти зі своїми дітьми та виносили прапори України і Литви, викликаючи шквал емоцій та бурхливих овацій.
    

Гастролі виявилися настільки успішними, а харківські артисти настільки тепло були прийняті литовською публікою, що тут-таки було прийняте рішення продовжити тур до 31 травня. Уже відомі нові міста і сценічні майданчики, до яких додалися, зокрема, Друскінінкай та Маріямполе. Схід Опера ретельно і потужно готувалася до цих гастролей, тож усюди на глядача чекає новий репертуар.

Скрипковий хор і зброя

Незвичайну підтримку України зініціювала ще у березні лондонська скрипалька Керенца Пікок. Вона за 48 годин отримала відео від 94 скрипалів у 29 країнах! Дивовижна співпраця, що сформувала міжнародний скрипковий хор підтримки країні, яка зазнала повномасштабного воєнного вторгнення росії. Завдяки переглядам та перепостам цього відео вдалося зібрати понад 20 тис. євро.
    

Зіграли старовинну українську народну пісню під назвою «Вербова дощечка». Іллі Бондаренку, який аранжував цю народну пісню для ансамблю скрипалів, довелося записувати відео в укритті між вибухами.

Дев’ять інших молодих українських скрипалів, які також ховалися у бомбосховищах, приєдналися в унісон. Далі, в гармонії з ними, — музиканти з Лондонського симфонічного оркестру, Токійської симфонії, філармонії Осло, Голлівудської студії та провідні скрипалі з усього світу, включно з Ірландією, Нідерландами, Новою Зеландією, Португалією, Швецією, Колумбією, Бельгією, Францією, Грузією, Польщею, Південною Кореєю, ПАР, США, Молдовою, Мальтою, Ізраїлем, Данією, Індією, Японією, Канадою та усією скрипковою секцією Мюнхенського камерного оркестру.
    

«У нас є відомі скрипалі з різних традицій скрипки, включно з індійською, шотландською, блюграс. І британський скрипаль-віртуоз Даніель Хоуп, який за збігом обставин колись навчав Іллю Бондаренка, — поділилася інформацією Керенца Пікок. — Якщо придивитися, можна помітити скрипалів Лондонського симфонічного оркестру Карміне Лаурі, Максін Квок, Клер Дакуорт, Хуліана Гіль Родрігеса, Алікса Лагассе та Сару Куїнн».
    

Українська скрипалька — 23-річна Марія Клименко — розповіла, що, коли записувала відео, її брати захищали свою країну. Вона сказала, що більше українців хочуть приєднатися до скрипкового хору, але тепер у них є зброя в руках, а не скрипки.
    

Щоб перемогти країну-агресора, кожен боєць стоїть на своєму фронті, на своїй ділянці, зі своєю зброєю.