Загроза повномасштабного вторгнення Росії: що зараз і що може бути з банківською системою України

Міністр оборони України Олексій Рєзніков заявив: «Я абсолютно спокійно впевнений у тому, що ми переживемо цю кризу».

Політолог Олександр Кочетков вважає, що «імовірність серйозної ескалації на Донбасі — 99%. Власне, ця ескалація вже відбувається, але ймовірність повномасштабного вторгнення з атакою Києва хоч і зросла, проте становить лише 20%. Тобто залишається незначною».

Парадокс нинішньої ситуації: загроза війни суттєво зросла, але всередині українського суспільства панічних настроїв не спостерігається, відпливу грошових коштів із банківської системи немає і вона залишається надліквідною.

Проте підготовка до можливого повномасштабного вторгнення триває. На захід України, у Львів, Тернопіль та Івано-Франківськ перебираються посольства та IT компанії.

Мережеві рітейлори та транспортники (метрополітен) розробляють пакети інструкцій, де прописано, як повинні поводитися співробітники, і що робити з товаром та іншими цінними активами у разі війни.

Банки та компанії ще з часів російської ескалації 2014 року розмістили дублюючі сервери у західних областях, а ПриватБанк та Ощадбанк повідомили, що мають чіткі плани на випадок війни.

Стійкість електронних платежів — це, у принципі, стійкість усієї системи країни. 15 лютого найпотужніша кібератака з Росії була спрямована, окрім сайтів державних структур, на багато банків в Україні, не працювала і державна автоматизована система електронних документів «Дія». Але атака була успішно відбита.

Фінансовий аналітик Сергій Фурса вважає, що банківські картки українців не можуть перетворитися просто на шматки пластику навіть за найсильнішої агресії. Але щодо готівки, то в особливий період НБУ, найімовірніше, обмежить її зняття з рахунків підприємств, ФОПів та населення.

Якщо мобілізація чи воєнний стан заблокують відділення банку, буде організовано роботу мобільних банківських відділень. Керуючий партнер Hugs’Fund Ерік Найман усе ж порадив українцям зняти близько 5 тис. грн та «покласти у загашник».

Або «пару сотень доларів у дрібних купюрах» — на випадок, якщо в обмінниках не буде решти. Грошові перекази зможе виконувати обмежена кількість банків (їх визначатиме НБУ).

Нацбанк має план дій на випадок повномасштабного вторгнення, але вплив нової війни на курс гривні передбачити неможливо, йдеться в коментарях НБУ, курс залишиться плаваючим, його не фіксуватимуть, утім коливання обіцяють згладжувати. Незважаючи ні на що, валютний ринок сьогодні набагато стійкіший, ніж 2014-го, зазначають представники регулятора.

Держава понад усе. Воєнний стан передбачає значні обмеження конституційних прав і свобод громадянина у всіх сферах життя заради однієї мети — вистояти у боротьбі з противником і зберегти державу. Можуть бути обмежені деякі політичні права українців — зокрема, право на проведення акцій і протестів.

Військове командування під час воєнного стану може запровадити комендантську годину, перевіряти документи та проводити огляд речей, багажу, вантажів, службових приміщень або навіть приватного житла громадян.

А ще може бути обмежене пересування громадян у певних місцевостях, а також рух транспортних засобів. У разі надзвичайної ситуації весь транспорт столиці працюватиме згідно з мобілізаційним планом, а метрополітен, крім Червоної, наземної, лінії  буде використаний і для перевезення пасажирів, і для захисту населення в якості сховища.

У КМДА повідомили, що метрополітен має автономне електричне живлення, артезіанські свердловини та фільтро-вентиляційні установки для очищення повітря. Кожна станція обладнана герметизуючими затворами і на кожній станції є дефібрилятори.

Запитань залишається багато, тож нещодавно в Україні створили спеціальний Telegram-бот «Готовий до всього». Там є відповіді на найпоширеніші питання про те, як поводитись у разі військового вторгнення.

У Telegram-боті є такі розділи: «Як вижити цивільному» — правила поведінки під час воєнних дій та поради щодо планування спільної стратегії з близькими, «Іду захищати країну» — порядок вступу до територіальної оборони ЗСУ та інформація про партизанський рух, «Небезпечні ситуації» — поради, як реагувати на сирени та повідомлення про бойові дії, «Інформаційна безпека» — де шукати перевірену інформацію, як фільтрувати та перевіряти новини, «Що підготувати та купити» — поради, як зібрати тривожну валізку і що робити з домашніми тваринами. Не бійся ворога — захисти кота!