ВВП не для народу: чому національний дохід минає пересічних українців

Деяке поліпшення економічної ситуації в Україні, яке було зафіксовано торік, ймовірно, залишиться в історії.

Цьогоріч перед державою стоять доволі суттєві виклики, спричинені популістським бюджетом, негативною кон’юнктурою на зовнішніх ринках та загрозою воєнних дій з боку РФ.

А також — відсутністю необхідних реформ, які не дозволяють українцям поліпшити своє матеріальне становище навіть у випадку позитивних тенденцій у розвитку економіки.

Закупити в Росії

В Україні за 2021 рік — порівняно з 2020 роком — експорт товарів збільшився на 38,4%, до 68 млрд доларів (1,94 трлн гривень). Імпорт також зріс — на 34%, до 72,8 млрд доларів (більше 2 трлн гривень).

За даними Державної служби статистики, сальдо зовнішньої торгівлі товарами було негативним і становило 4,7 млрд доларів.

Утім і в позаминулому році цей показник також був негативним і становив понад 5,1 млрд доларів. Таким чином, за минулий рік ми маємо позитивну динаміку, хоча й негативні результати.

У Держстаті повідомляють: зовнішньоторговельні операції минулого року проводилися з партнерами з 235 країн світу, а коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,94 (2020 року — 0,91).

Найбільше товарів за 2021 рік Україна експортувала до Китаю — на 8 млрд доларів, що на 12,7% більше, ніж за 2020 рік. На другому місці Польща з 5,2 млрд доларів експорту, це майже на 60% більше, ніж попереднього року, а на третьому — Туреччина з понад 4,1 млрд доларів, що у свою чергу є на 70% більше порівняно з 2020 роком.

Основними товарними позиціями українського експорту в 2021 році були чорні метали — більш ніж на 13,9 млрд доларів, що на 81% більше, ніж за 2020 рік. Далі йдуть зернові (на 12,34 млрд доларів, що на 31% більше, ніж попереднього року) та жири й олії тваринного або рослинного походження (на 7 млрд доларів, що на 22,5% більше у порівнянні з 2020-м).

Найбільше імпортувала Україна в минулому році також із Китаю — на 10,97 млрд доларів, що майже на 32% більше, ніж за 2020 рік. Друге місце в Німеччини (майже на 6,3 млрд доларів, що на 17,7% більше, ніж попереднього року).

Третє місце — як це не дивно на восьмий рік російсько-української війни та загрози нового протистояння, займає... Російська Федерація — закупівля товарів у якій зросла на 6 млрд доларів, що майже на 34% більше в порівнянні з 2020 роком.

Найбільше у 2021 році Україна імпортувала палива, мінеральні добрива, нафту та продукти її перегонки (на 14,3 млрд доларів, що на 79,5% більше, ніж за 2020 рік), машини, обладнання та механізми (на 14,2 млрд доларів, що на 23% більше у порівнянні з 2020 роком), а також продукцію хімічної та пов’язаних із нею галузей промисловості (на 9,7 млрд доларів, що майже на 33% більше, ніж попереднього року).

ВВП не для народу

У нинішньому році, як передбачається, ситуація буде суттєво гіршою. На думку експертів, існує тенденція до зменшення попиту з листопада 2021 року через військову загрозу, люди відкладають покупку нерухомості та інші великі витрати, роблять заощадження на «чорний день».

Через загрозу гострої фази війни відчувається зменшення ділової активності, меншає кількість інвесторів, Національний бізнес призупиняє діючі проєкти, що особливо потребують значних інвестицій.

При цьому влада плекає роздутий популістський бюджет: рекордні витрати на дороги, 1500 грн кожному вакцинованому, гроші для закупівлі смартфонів пенсіонерам, дешевший газ для виробників продуктів, економічний паспорт та фонд майбутніх поколінь з наступного року.

Все це, на думку аналітиків, допустимо, коли економіка розвивається і є гроші. На жаль, ресурсів для реалізації цих ідей Україна не має. Чи має?..

«В Україні можна часто почути дві полярні думки. Перше — все добре, прекрасна маркізо! ВВП у доларах зростає, середня зарплата — теж. А критика? Ну, українці люблять прибіднюватися. Друге — все погано, доходи низькі, бюджет дірявий, інфраструктура розвалюється, — написав на своїй сторінці у фейсбуці економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ. — Насправді це просто відчуття двох полюсів нашого суспільства: 10% живуть в економіці раю, 50% — живуть в економіці пекла, ще 40% — перебувають у чистилищі».

За словами Куща, річ у тому, що ми не маємо механізмів перерозподілу національного доходу на користь широких верств населення.

«В Україні не створено системи національних резервних фондів, немає ефективних механізмів конвертації зростання ВВП у збільшення добробуту простих громадян. Економічне зростання у нас кон’юнктурне, за рахунок позитивної динаміки на зовнішніх сировинних ринках. ВВП у доларах збільшується за допомогою дефлятора (інфляції) на тлі стабільного номінального курсу гривні. У нас може бути рекордний урожай зерна, максимально високі ціни на соняшникову олію, що експортується, висока динаміка цін на метали і стрибок цін на залізну руду з 60 до 220 доларів за тонну, але мінімальна пенсія при цьому в 2022 році становитиме 1934 гривні, збільшившись із... 1854 гривень. А середня зарплата приросла на 500 грн».

При цьому, за словами експерта, в нас експорт сировини б’є рекорди, але існує найвище у Європі навантаження комунальних тарифів на сімейні доходи.

«У такому варіанті, кон’юнктурне зростання економіки веде лише до збагачення тонкого прошарку населення та збіднення всіх інших. Чому? Річ у тім, що інфляційне зростання підриває всі внутрішні ціни: від вартості хліба та палива до оплати житла. Це модель приватизації доходів на користь кількох ФПГ та націоналізації збитків (соціалізації, усуспільнення) за рахунок мільйонів простих українців, які й оплачують своїми доходами ціновий вибух інфляції, що імпортується», — констатує Олексій Кущ.