Розбір олімпійських польотів: чому українська збірна здобула на Іграх у Пекіні лише одну медаль

Як було і чотири роки тому, на «білих» Іграх у Пхенчхані-2018, на зимовій Олімпіаді-2022 у Пекіні українська олімпійська збірна здобула лише одну медаль.

І знову вона в активі миколаївського фристайліста Олександра Абраменка.

Щоправда, цього разу 33-річний спортсмен виборов не золоту, а срібну нагороду.

Однак і за таких обставин президент НОК України Сергій Бубка назвав Абраменка справжнім героєм. При цьому Олександр став найстаршим призером Олімпіади в лижній акробатиці.

Досвід та клас

Для того, аби піднятися на п’єдестал, у заключній фазі змагань (суперфіналі), Абраменко вирішив робити надскладний для себе стрибок, який включав у себе п’ять гвинтів.

«Розпочинаючи підготовку до Ігор у Пекіні, знав, що для потрапляння у «призи» потрібно підготуватися якийсь стрибок із п’ятьма гвинтами. Але на тренуваннях, звісно, були в мене з ним проблеми. Довго він не підкорявся. Однак я працював і вірив, що в потрібний момент, коли знадобиться, зможу виконати п’ять гвинтів. І, так сталося, що я його підготував до початку Олімпіади. Зробив, ймовірно, стрибків десять, вдалими з яких вийшла лише половина», — розповів срібний призер ОІ-2022.

Після того, як вітчизняним біатлоністам та біатлоністкам не вдалося скористатися своїми шансами на медаль, до виступу Абраменка в Пекіні була прикута увага всієї спортивної спільноти України.

«Неможливо передати свої відчуття, котрі довелося пережити перед стартом. У голову лізли різноманітні думки. З одного боку, ти розумієш, що можеш стрибнути на медаль, з іншого — усвідомлюєш, що у разі помилки ніякої медалі не буде. Фільм жахів можна знімати», — поділився спогадами Олександр.

Зрештою, попри неідеальне приземлення й далеко не найвищі оцінки від суддів (116,50 бала), «п’ять гвинтів» принесли Абраменку «срібло». Водночас першим у боротьбі лижних акробатів став китаєць Ці Гуанпу (129,0), а третім фінішував Ілля Буров, який представляв Олімпійський комітет Росії (114,93).

На думку керівника вітчизняного біатлонного господарства Володимира
Бринзака, фортуна відвернулася від українських біатлоністів в Пекіні.

Варто відзначити, що Олександр Абраменко став першим вітчизняним прапороносцем на відкритті Ігор, якому вдалося вибороти олімпійську медаль.

«Я знав про існування забобонів про те, що коли ти несеш прапор, то можеш не виграти медалі. Але, незважаючи на це, я дуже цього хотів, тому проніс наш прапор і далі я намагався зруйнувати цей міф. І в мене вийшло. Тепер всі наступні спортсмени можуть не хвилюватися, нести прапор і завойовувати медалі», — зауважив Абраменко.

Поміркований підхід

Що ж стосується результатів біатлонної збірної України, від котрої в Пекіні також чекали медалей, то кращим результатом її представників стало сьоме місце в жіночій естафеті.

Друга поспіль Олімпіада без нагород — і на адресу керівництва ФБУ на чолі з її багаторічним керівником Володимиром Бринзаком полетіла нищівна критика.

Мовляв, в умовах найбільшого поміж інших видів спорту державного фінансування команда знову не принесла країні жодної медалі. При цьому найактивніші критики вже закликають пана Бринзака до відставки.

Фристайліст Олександр Абраменко — єдиний з українських олімпійців,
кому вдалося здобути медаль ОІ-2022.
Фото пресслужби НОК України.

Водночас давні соратники Володимира Михайловича наголошують, що не варто робити поспішних висновків, а потрібно детально проаналізувати результати діяльності ФБУ за останні роки й зробити правильні висновки.

Так, Василь Карленко — провідний тренер збірної України з біатлону, під орудою котрого українські біатлоністки в 2014 році двічі підіймалися на п’єдестал Сочинської олімпіади, пропонує: «За підсумками олімпійського чотириріччя необхідно обговорити наявні проблеми підготовки, зробити ґрунтовні, а не поквапливі висновки (як після закінчення ЗОІ 2002 в Солт-Лейк-Сіті), не шукати винуватців, сформувати такий концептуальний підхід щодо побудови підготовки національної команди на всіх рівнях, який відповідатиме сучасним тенденціям розвитку біатлону, наявним методичним, організаційним, фінансовим, кадровим можливостям національної команди з урахуванням практичного досвіду роботи провідних тренерів світу й України та умов проведення ХХV зимових Олімпійських ігор-2026, які пройдуть в італійському Мілані».

А який сенс?

Іншим неприємним підсумком Олімпіади в Пекіні для вітчизняного спорту стали позитивні допінг-проби двох українських спортсменок — бобслеїстки Лідії Гунько та лижниці Валентини Камінської. До речі, в організмі останньої виявили одразу три заборонені препарати: анаболічний стероїд та два стимулятори.

«Моя кар’єра в професійних лижних перегонах раптово добігла кінця. Приголомшлива новина про мою допінг-пробу на Олімпійських іграх — справжня катастрофа і майже кінець світу для мене», — сказала Камінська, котра до 2018 року представляла білоруський спорт.

Як свідчить 34-річна лижниця, вона не має можливостей, аби захищати себе в спортивних судових інстанціях, тож завершує спортивну кар’єру й сподівається, що не отримає максимального покарання за злочин, котрий, за її словами, вона не вчиняла.

Вітчизняну бобслеїстку Лідію Гунько спіймали на допінгу.
Фото з сайту www.ukrinform.ua

Відзначимо, що на ОІ-2022 Валентина пробігла дві гонки, показавши в них 70-й та 79-й результат. Так само зовсім не претендувала на високі місця в Пекіні й Лідія Гунько — до слова, перша в історії України учасниця олімпійських змагань бобслеїсток. Свій виступ на Іграх-2022 вона завершила на останньому, 20-му, місці.

«Ми не розуміємо, що сталося і як це могло статися. Усе було нормально, і ми навіть не сумнівалися в тому, що все нормально. Розуміли, що вона нічого не вживає, тому що в цьому нема жодного сенсу. Звичайно, що ми будемо боротися. За таких ситуацій спортсмен найбільш без­правний. Треба доводити, що ти не винен і в тебе нема шляхів до цього. Плюс це дуже дорого коштує, але ми будемо боротися», — наголосив президент Федерації бобслею та скелетону України Михайло Гераскевич.

Додамо, що Пекінську олімпіаду в медальному заліку, маючи одне «срібло», українська збірна завершила на 26-му місці. Трійку лідерів сформували: Норвегія (16 золотих, 8 срібних та 13 бронзових відзнак), Німеччина (12 — 10 — 5) та Китай (9 — 4 — 2).