Який сусіда, така й бесіда: Держдума РФ запопронувала Путіну визнати самопроголошені «ДНР» та «ЛНР»

Державна дума Росії звернулася до президента Володимира Путіна з пропозицією визнати самопроголошені «ДНР» та «ЛНР».

Напередодні до Думи внесли два схожі проєкти постанови. Один — від комуністів, другий — від провладної партії «Єдина Росія».

Проєкт КПРФ передбачає негайне звернення з відповідною вимогою до Путіна.

Проєкт «єдиноросів» спершу передбачав консультації з російським МЗС. Обидва проєкти Держдума розглянула у вівторок, більше голосів набрав документ комуністів — 351 голос, а «Єдиної Росії» — 310 (навіть чимала частина «єдиноросів» підтримала більш радикальний проєкт комуністів).

Держдума, фактично, запропонувала Путіну визнати «ДНР» та «ЛНР» і тим самим знищити Мінські угоди.

Поки що рішення депутатів не означає визнання незалежності самопроголошених утворень, це має зробити Володимир Путін. Оглядачі не виключають, що Путін може відхилити звернення чи поставити його на паузу.

При цьому чітко зрозуміло, що провокативне голосування відбулося з ініціативи Кремля, який таким чином здобув ще одну «сокиру», занесену над головою України, та ще один інструмент впливу на представників Заходу.

І у вересні 2014 року («Мінськ-1»), і у лютому 2015-го («Мінськ-2») в документах, підписаних Тристоронньою контактною групою, Донецька та Луганська області визнаються територією України.

Визнання їх, як написано у зверненні, «як самостійні, суверенні та незалежні держави», означає відмову від ключового становища Мінських угод.

І навіть висування такої пропозиції — як офіційне звернення парламенту до президента — завдає по угодах серйозного удару. Цілком можливо, що перед нами двоходівка: спочатку парламент виступає у ролі «злого слідчого», а потім президент — у ролі «доброго».

І заявляє: так, оцінки поділяю, почуття розумію, але щоб не загострювати ситуацію, поки що це рішення передчасне, зазначає російська «Новая газета».

Російська Держдума не вперше вдається до такої популістської «законотворчості». Її постанова від 15 березня 1996 року про оголошення такими, що не мають юридичної сили, Біловезьких угод залишилася в історії лише анекдотичним епізодом. І вона не мала жодних політичних наслідків — на відміну від нинішньої, яка може їх мати, наголошує «Новая газета».

Україна вже засудила наміри Росії визнати незалежність «ДНР» та «ЛНР». Але чинній українській владі забракло рішучості та сміливості вдатися до подібних кроків у відповідь, зокрема до відмови від невигідних для нас Мінських протоколів.

Зокрема, не скористалася нагодою відмовитися від кабальних угод з Мінська після рішення Росії розпочати видавати російські паспорти мешканцям Донбасу.

До речі, на згаданому засіданні Держдуми РФ повідомили, що російські паспорти вже отримали 770 тис. мешканців окупованих регіонів Донбасу.

Хоча раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що в разі ухвалення рішення Держдумою РФ про визнання так званих «ДНР» і «ЛНР» Росія де-факто і де-юре вийде з Мінських домовленостей з усіма супутніми наслідками.

«Ми вже попередили про цю позицію наших партнерів», — зазначив міністр. Речник МЗС України Олег Ніколенко розповів ВВС News Україна, що позиція України залишається незмінною: визнання Росією «Л/ДНР» означатиме її свідомий вихід з Мінських домовленостей.

Провокативність дій Держдуми вже визнали на Заході, як і право Києва відмовитися від Мінських протоколів на підставі цієї чергової провокації. Канцлер Німеччини Олаф Шольц за підсумками переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним, які відбувалися одночасно з голосуванням Держдуми, заявив, що якщо Росія визнає незалежність самопроголошених республік, це обернеться порушенням Мінських домовленостей.

«Це буде політичною катастрофою», — додав канцлер.

Путін у свою чергу заявив, що в Росії «переважна більшість людей співчуває жителям Донбасу» і парламент нібито керується думкою населення в таких випадках. При цьому президент Росії додав, що в питанні визнання незалежності «ЛНР» та «ДНР» він керуватиметься «можливостями щодо виконання Мінських угод».