Криза через постріли: сама лише підготовка до вторгнення РФ в Україну стає світовій економіці у величезні гроші

Черговий етап ескалації російської агресії проти України має чітку ціну: економіка нашої держави, втім і держави-агресора, суттєво втрачає.

А разом із нею — і світова економіка, яка, не відновившись після пандемічних обмежень, отримала додаткове навантаження через побоювання воєнних дій.

Найбільше в цій ситуації втрачають країни з недостатньо розвинутою економікою, серед яких і наша Україна.

Ми ж, грубо кажучи, страждаємо у цій ситуації двічі: мусимо витрачати більше коштів на оборону від агресивного сусіда, і при цьому скорочуються наші прибутки — через зменшення світового валового продукту.

Нафта прямує до 200

Ескалація російсько-українського конфлікту, найімовірніше, призведе до зростання вартості енергоносіїв для багатьох країн, а також до тривалішого періоду підвищеної світової інфляції. Таку думку висловила перший заступник директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Гіта Гопінат.

«Інфляція зростає всюди через високі ціни на енергоносії, і цей конфлікт може лише розігнати їх додатково. Тому це один з основних ризиків», — сказала вона.

В останній доповіді МВФ зазначається, що «геополітична напруженість, у тому числі й у Східній Європі», наражає на небезпеку постачання енергоносіїв, міжнародну торгівлю та кооперацію в галузі економічної політики.

Нещодавно економісти американського банку JP Morgan Chase описали наслідки можливого сценарію військового втручання Росії у справи України. Вони припустили, що в такому разі світові ціни на нафту можуть зрости до 150 доларів за барель.

За такого гіпотетичного розвитку подій світове економічне зростання може сповільнитися до 0,9% у першому півріччі 2022 року, а глобальна інфляція перевищить 7%.

І це доволі реалістичний сценарій, адже ціни на нафту марки Brent минулого тижня зросли на 3%, перевищивши 95 доларів за барель і досягнувши таким чином максимумів з ­
1 жовтня 2014 року.

Агенція Reuters стверджує: це пов’язано з можливим вторгненням РФ в Україну та посиленням побоювань щодо дефіциту світових запасів нафти. А тому, на думку аналітиків JP Morgan, унаслідок падіння обсягів експорту російської нафти вдвічі, наприклад через вторгнення в Україну, барель Brent і справді може досягти позначки у понад півтори сотні доларів.

При цьому історичний максимум ціни бареля цього сорту нафти становив 147,5 долара і був зафіксований у липні 2008 року. Загалом американські трейдери прогнозують подорожчання бареля нафти до 200 доларів протягом 5 років.

Світ стає на паузу

Така ситуація може мати згубний вплив на економіку. У базовому сценарії МВФ прогнозує, що зростання світового ВВП загальмується до 4,4% у 2022 році порівняно з 5,9% за підсумками 2021-го. Ще у жовтні МВФ очікував, що світова економіка зросте на 4,9% до кінця грудня цього року.

Інфляція в економічно розвинених країнах у 2022 році становитиме 3,9% — на 1,6 процентного пункту більше, ніж прогнозувалося у жовтні. У країнах, що розвиваються, цей показник становитиме 5,9%, або на 1 процентний пункт більше за жовтневий прог­ноз.

Але зниження показників — це ще не найгірший результат, значного більшого клопоту для держав світу може спричинити необхідність зміни логістики та усталених правил гри. Так, адміністрація президента США Джо Байдена готує плани альтернативного постачання енергоносіїв до Європи на випадок, якщо російське вторгнення в Україну спровокує дефіцит природного газу в Європі та негативно вплине на глобальну економіку.

Як зазначає CNN, американські чиновники підтвердили телеканалу, що адміністрація Байдена обговорює з низкою країн та компаній у Європі, на Близькому Сході, у Північній Африці та в Азії можливе збільшення постачання скрапленого природного газу на європейський ринок у разі воєнних дій в Україні.

«Якщо на експорт російських енергоносіїв будуть накладені санкції або Росія використовує газовий експорт як інструмент тиску, ціни на природний газ у Європі, ймовірно, підскочать», — заявив виданню Bloomberg аналітик Capital Economics Вільям Джексон.

До ескалації геополітичної напруги аналітики додають ще й інші фактори, зокрема вплив чергового штаму коронавірусу «омікрон», все ще низькі рівні вакцинації в багатьох країнах (через це підвищується ймовірність мутацій вірусу, які обходитимуть існуючі вакцини), очікуване посилення грошово-кредитної політики в США, тривалість збереження перебоїв у глобальних ланцюжках постачання, «жорстка посадка» китайського ринку нерухомості, глобальне потепління.

Ми платимо за Крим, Донбас і ворожу риторику РФ

У випадку реалізації цього сценарію Україна опиниться у критичній ситуації — значно гіршій, ніж розвинені держави. Так, уже станом на сьогодні через військову агресію з боку Росії українська економіка зазнає серйозних збитків, втрати іноземних інвестицій становлять 7,2-10,3 млрд доларів щорічно.

Як ідеться у звіті Центру економічних та бізнес-досліджень, військовий конфлікт із Росією коштував Україні 280 млрд доларів за період з 2014 по 2020 роки. Постійне зниження експорту призвело до загальних втрат країни у розмірі до 162 млрд доларів за цей же період.

Також анексія Криму коштує Україні до 8,3 млрд доларів щороку. Конфлікт, що триває на Донбасі, обходиться українській економіці до 14,6 млрд доларів на рік. Загальні втрати з 2014 року становлять до 102 млрд доларів.

Сукупні втрати основних фондів для України в Криму та на Донбасі від знищення або пошкодження активів становлять 117 млрд доларів, загальний обсяг недоотриманих податкових надходжень до бюджету України за період з 2014 до 2020 року становить 8,5 млрд доларів.

Аналітики прогнозують, що втрати збільшуватимуться у зв’язку з ескалацією конфлікту. Так днями міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило прогноз зростання ВВП України у 2022 році до 2,9% із 3,9%, зафіксованих у минулорічному серпневому огляді: агентство знизило прогноз рейтингу «B» з «позитивного» на «стабільний».

Прогноз погіршився через уповільнення зростання реальної заробітної плати та приватного споживання, зниження внутрішнього попиту в умовах підвищеного геополітичного ризику та високої ціни на газ.

«Прогнозується, що зростання ВВП прискориться до 3,5% у 2023 році... Інфляція залишиться підвищеною на рівні близько 10% у першій половині 2022 року (при подальшому підвищенні облікової ставки НБУ на 200 базисних пунктів до 12%)», — зазначили в агенції, додавши, що інфляція в Україні до кінця 2022 року впаде до 7,9% та 5,3% — до кінця 2023 року.

Аналітики також припускають, що дефіцит держбюджету скоротиться цього року до 3,4% ВВП із 3,8% ВВП у минулому, при цьому заходи щодо підвищення податків на 0,5 процентного пункту допоможуть компенсувати поточний тиск на витрати та очікувані субсидії на газ. При цьому державний борг зменшиться на 9,2 пункту 2021 року — до 44,3% ВВП — на рівень кінця 2019 року.

«Ми прогнозуємо поступове зниження боргу до 42,2% ВВП до кінця 2023 року, що нижче за прогнозований медіанний показник категорії «В» у 67,6%», — йдеться у звіті. Також Fitch очікує прискореного виконання у другому кварталі 2022 року поточної програми фінансування МВФ «стенд-бай» та повної виплати решти коштів у розмірі 2,3 млрд доларів, а потім узгодження нової програми цього року.

«На нашу думку, продовження взаємодії з МВФ залишатиметься ключем у доступі до зовнішнього фінансування», — зазначає агентство, додаючи, що дуже обмежені умови зовнішнього фінансування, ширший дефіцит рахунку поточних операцій та помірний відтік нерезидентів із держпаперів послаблять позицію міжнародних резервів України.

Будівництво на паузі

Однією з галузей економіки, яка вже відчула стагнацію через імовірні воєнні дії на нашій території, стало будівництво — забудовники, особливо у Києві, зайняли вичікувальну позицію та припинили фінансування спорудження багатьох своїх об’єктів. Найближчим часом реалізація більшості нових проєктів у різних сегментах нерухомості буде поставлена на паузу.

Як заявляють учасники ринку, потужні інвестори не поспішають вкладати кошти у відкриття нових об’єктів, водночас проєкти, реалізація яких почалася набагато раніше за геополітичну кризу, будуть продовжені. Через високу ймовірність військового вторгнення в Україну велика частина інвесторів щонайменше на 1,5-2 місяці призупинила фінансування різних проєктів забудовників.

Гальмування інвестицій стосується проєктів цілої низки девелоперських компаній, що працюють за сучасними європейськими та світовими моделями. Вони реалізовують міські та заміські житлові комплекси різних форматів, сервісні апартаменти — апарт-готелі, прибуткові будинки, логістичні комплекси, сучасні бізнес- та офісні центри тощо.

За оцінками експертів, період «інвестиційної паузи» для лідерів первинного ринку житла, які зводять левову частку всіх об’єктів в Україні, переважно нових форматів категорій комфорт, комфорт+, бізнес та преміум, пройде без особливих проблем.

Адже вони мають фінансові та матеріально-технічні можливості вести будівельні роботи тривалий термін без залучення коштів інвесторів-покупців квартир.

У свою чергу, скорочення рівня продажів може негативно позначитися на діяльності невеликих компаній, що реалізують один або максимум два проєкти. Більшість будівель може бути припинено на невизначений термін. Причина — відсутність фінансової подушки у девелоперів.

Усе це призведе до затримки введення в експлуатацію нових проєктів або повного заморожування об’єктів, адже ніхто з потенційних покупців не зацікавлений вкладати кошти у довгобуд.

Зупинка будівельних робіт відлякуватиме потенційних інвесторів. При цьому можливі дисконти у розмірі до 20-25% на нерухомість навряд чи подолають їхні цілком мотивовані страхи.

Зрештою, від затримок будівництва постраждають українці, які раніше вважали ринок нерухомості одним із найоптимальніших інструментів для вкладення своїх коштів. Наприклад, первинний ринок цікавив понад 80% усіх інвесторів, які намагаються зберегти та примножити свої кошти.

Все це не тільки створює умови для настання житлової кризи, а й формує великий «інвестиційний» відкладений попит — за прогнозами експертів, до квітня цього року попит на купівлю нерухомості в Україні може ще скоротитися на 30-40%

А ТИМ ЧАСОМ...

Скільки Росія заплатить за агресію

За агресивні плани Росії розплачується не лише Україна та передові світові держави, а й сама РФ. Так, за підсумками січня нинішнього року, агенція Bloomberg повідомила, що санкції, які застосовуються до Росії через загрозу військового вторгнення на територію України, завдають серйозної шкоди російському бюджету.

За підрахунками аналітиків, заборона на покупку західними фондами державного боргу РФ обійдеться Росії в 10 мільярдів доларів на рік.

Заборона іноземної участі в локальних державних боргових паперах коштуватиме 60 мільярдів доларів. Припинення доступу до платіжної системи Swift коштуватиме Росії 535 мільярдів доларів на рік.

Також аналітики вважають, що у разі нападу на Україну та запровадження санкцій США, запропонованих демократами, відтік капіталу з боргового та фондового ринків Росії може наблизитись до показників 2014-2015 років, а рубль втратить до 20%.