До річниці Крут
Імені Шевченка? Може, Леніна?
Чи місцевого владики Носа?
Чий був гарнізон? Навряд полеміка
тут доречна. ...Зизом, тобто скоса,
зиркав люд на України прагнення
із колін підвестись, встати Річчю
в ряд один з Варшавою і Прагою
незалежно, гідно і велично...
Знехотя під синьо-жовтим прапором
застовпились в Ніжині старому.
Мов, сердешні, з конопель потрапили
до землі «від Сяну і до Дону»...
І коли постали перед вибором:
йти мерщій на допомогу Крутам
чи брататись з матроснею з Виборгу,
гору взяли пролетарські пута.
Пута? Чи схиляння перед силою?
Ось що конче треба зрозуміти!
«Крути — це курйоз! Лягала килимом
Україна!» — брешуть московіти.
Ще тоді у краї огірковому
не дозріла настанова: «Сину!
Навіть скутим намертво оковами
вибирать не можна Батьківщини!».
Микола ЦИВІРКО
Київ