В Україні знову можуть подорожчати бензин і дизпаливо: наскільки та чому

Із 7 лютого почала діяти заборона на транзит територією Білорусі нафтопродуктів та добрив із Литви в Україну. Але проблема набагато серйозніша.

Таке рішення Білорусь прийняла 2 лютого як відповідь на рішення Литви припинити транзит калійних добрив «Білоруськалію» через санкції США.

Спочатку ця новина не надто схвилювала вітчизняних аналітиків: частка литовського автомобільного палива на українському ринку є порівняно невисокою.

За даними агентства «А-95», за підсумками 2021 року, вона склала 11% (хоча за бензином А-95 і А-98 вона сягає 20%), дизеля — 9%.

Литовське паливо високо оцінюється автомобілістами, вважається, що воно якісне, оскільки виробляється з урахуванням європейських вимог.

Думка експертів однозначна: припинення постачання литовських нафтопродуктів в Україну збільшить частку білоруського та російського палива на українському ринку з 72% до 85% і вище.

При цьому аналітики з ринку палива були напрочуд обережні в наслідках, зокрема цінових: «на загальний цінник на бензин і дизель литовський фактор не вплине, тому що в Україні ціни на паливо регулюються державою, тобто ціна може змінюватися тільки через зміни котирувань на нафтопродукти на зовнішньому ринку та курсу доллара».

Нагадаємо: уряд запровадив держрегулювання на бензин та дизель у травні 2021 року. Мінекономіки кожні 10 днів переглядає граничні ціни за спеціальною формулою.

Її складові — вартість нафтопродуктів на зовнішньому ринку, логістика ($27 за тонну або 66–73 копійки на літрі бензину та дизеля відповідно) та торговельна надбавка роздрібних продавців (5–7 грн на літрі бензину та дизелю відповідно).

Але і цінник на зовнішньому ринку, і логістичні витрати рахуються в доларах. 3 лютого Мінекономіки озвучило нову граничну цінову планку на бензин та дизель: на бензин 30,84 грн за літр, дизель — 28,3 грн. Але цей цінник не враховує торгових надбавок.

Таким чином, максимальна ціна бензину А-95 на заправках насамперед преміальних мереж (ОККО, WOG), може досягти 35,84 грн за літр, дизеля — 35,3 грн. (У порівнянні з попередніми цінниками гранична ціна на бензин збільшена на 1,59 грн, дизеля — на 1,46 гривень.) Інші оператори будуть підтягуватися.

Цілих п’ять днів експерти звично обговорювали невтішні прогнози на ринку палива: очікується цінник нафти до $100 за барель уже цього року. Другий важливий фактор — курс долара.

Не виключено, що за наступного перегляду фіксованих цін Мінекономіки може підвищити граничні ціни на бензин і дизель ще на 1 гривню. Тобто А-95 коштуватиме близько 37 гривень, а дизель — 36,3-36,5 гривень за літр.

Поки фахівці обговорювали шалені ціни на пальне, справжня проблема цього ринку виявилася не економічним фактором, а геополітичним. 7 лютого президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не постачатиме Україні паливо та електрику, якщо Київ піде на конфлікт із Москвою. Ця заява миттю облетіла медіа: ніхто не вважає, що білоруський диктатор сам ухвалює якісь рішення щодо України.

Експерт Сергій Куюн вважає: «Лукашенко каже прямим текстом — Білорусь із Росією перекриють постачання нафтопродуктів у разі ескалації. Трохи доповню, вони зупинять їх ДО ескалації. Нагадаю, це два літри дизпалива з трьох, що споживаються в Україні, і кожен другий літр бензину. Далеко ми поїдемо?»

Його підтримує Павло Кухта: «Озвучена енергетична загроза є цілком реальною, а нам варто розуміти, як їй протидіяти та мати чіткий план дій на випадок її реалізації».

Державі необхідно терміново зайнятися диверсифікацією системи постачання  палива. Дуже терміново. Складські запаси дозволять АЗС торгувати бензином та дизелем із Литви ще приблизно місяць.

Минулого року польський «Орлен», власник литовського НПЗ у Мажейкяї, розуміючи неминучість сьогоднішнього сценарію, протестував постачання в Україну з Литви через Польщу, але результати не вразили — дорого.

Є варіант імпорту аналогічного польського палива, виробленого на заводі Orlen у Плоцьку. Хоча логістика в цьому напрямку може бути непростою через вузьку залізничну колію. І все ж, необхідні системні рішення.

Диверсифікація означає насамперед розробку плану, оперативну підготовку відповідного регулювання: передусім необхідно створити умови для внутрішньої переробки та морських поставок, тарифи на перевалку та транспорт. Без паніки, але послідовно!

Сергій Куюн написав на своїй сторінці у ФБ: «Треба прискорюватися... у березні може статися «плановий форс-мажор», коли, швидше за все, Білорусь буде змушена знизити поставки в Україну під приводом нестачі нафти, аварії на нафтопроводі, збоях у технології тощо (необхідне підкреслити). І, повірте, це вже не буде лайтове припинення поставок із Литви, буде реальна проб­лема».

Але незалежно від того, якими будуть заяви білоруського чи російського диктаторів, — цінники на заправках зростатимуть.

Поки що український уряд думає, свій рецепт боротьби з цінами зараз апробовують поляки. Там уряд знизив акциз, прибрав податок з роздрібного продажу, а головний крок — зрізав ПДВ на паливо з 23 до 8%. Ціни впали протягом дня на 12%.

Очікується, що незабаром паливо в Польщі стане дешевшим, ніж у нас. Питання ПДВ на ринку палива залишається найбільш дискусійним, але в Україні є прецедент: минулого року для аграріїв ПДВ зменшили з 20 до 8%.

Як зауважує Сергій Куюн: «Мені здається, що з ПДВ (на ринку палива. — Ред.) можна спробувати. Це найкриміналізованіший податок, який держава все одно погано збирає через купу схем із готівкою на АЗС, продажем документів, скруток».