Останнім часом деякі переробні підприємства взяли за звичку не розраховуватися з постачальниками сировини. Від такої практики страждають не так господарства, як прості селяни. «УМ» отримує чимало листів із запитаннями: «Що робити?». «Наша родина — я, Паламарчук Микола та моя дружина Тетяна — здавали молоко на Любарський молокозавод, що в Житомирській області, до березня 2003 року. Але, коли поїхали на завод отримувати гроші, нам сказали, що завод — банкрут і грошей немає, — пише в редакцію родина Паламарчуків з Хмільницького району Вінницької області. — Ми чекали до серпня, а 21-го числа минулого місяця знову поїхали на завод. Він працює, але грошей нам не дали, сказали: «Немає. Будуть — розрахуємося». Нам винні більше 500 гривень, але часто їздити до них дорого, треба наймати транспорт, платити 10 гривень — 50 кілометрів усе-таки. Напишіть у газеті, що робити, бо в нас у селі багато здавальників молока».
Щоб вашій сім'ї, добродiю Миколо, повернули зароблене, слід звертатися до суду з позовом про стягнення коштів, які Любарський молокозавод заборгував за здане молоко. Такий позов необхідно подати у суд за місцем знаходження органу управління молокозаводу. Оформити позовну заяву краще через юриста, включивши вартість його послуг до суми позову.
«У 2002 році ми посіяли цукровий буряк, виростили його і здали в Годи-Турку на приймальний бурякопункт. Звідти наш буряк відправили на Бовшівський цукровий завод Івано-Франківської області. Ми отримали відповідні квитанції, і на тому все скінчилося — ні цукру, ні меляси ми не отримали, — скаржиться Галина Гуменюк із села Яківка Тлумацького району, що на Івано-Франківщині . — У судовому порядку ми не можемо відстояти наші права, бо з нами ніхто не підписував угоди. Щороку ми здавали без договору і з нами розраховувалися, а в минулому році — обдурили. Ми вже всюди зверталися, а відповіді — ніякої. Голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк тільки відповів, що держава нам нічого не винна, що завод приватний, і хай ми самі розбираємося з ним. То де ж ми маємо шукати правду?».
Шановна пані Галино! Редакція газети повністю переймається вашим обуренням щодо дій Бовшівського цукрового заводу. Ваша думка про те, що ви не можете відстояти свої права у суді, помилкова. Справа в тому, що цивільне законодавство України передбачає як письмові, так і усні угоди. У вашому випадку буряк приймався за усною угодою. Таким чином, ви маєте повне право звертатися до суду з позовом про стягнення з цукрового заводу вартості зданого вами буряку. Це не виключає розрахунку з вами в натуральній формі — цукром або мелясою. Також хочемо заспокоїти вас, шановна пані Галино, що ваші права в цьому випадку повністю захищені, оскільки, якщо навіть визнають недійсною усну угоду, завод зобов'язаний повернути вам вартість зданого буряку.
Отримати ордер на квартиру
допоможе прокуратура
Один iз мешканців Києва, Володимир Колесник, який звернувся по юридичну консультацію до «УМ», скаржиться на обман iз боку будівельної компанії. Наш читач довірив свої кошти закритому акціонерному товариству, що зобов'язувалося видати вкладникам ордери на нові квартири у Святошинському районі столиці. У грудні минулого року будинок здали в експлуатацію, але в серпні нашому адресанту та ще 50 сім'ям повідомили, що замість квартир їм видадуть їхні кошти і навіть сплатять 20-відсоткову компенсацію. Таке рішення мотивують тим, що законодавство України не забороняє залучати гроші вiд населення, але потім розпоряджатися квартирами на власний розсуд, повертаючи кошти кредиторам. Зараз вкладникам, як пише автор, пропонують «підписати сумнівні папери», які закріплюють цю нову угоду, і чекати на повернення коштів.
— Шановний пане Володимире, редакція має велике бажання допомогти вам у цій скрутній ситуації, але у вашому листі замало інформації для детальної консультації. Отож для початку радимо не підписувати жодного «сумнівного документа», жодних доповнень або змін до вже укладеного договору, оскільки такий крок може погіршити ваші шанси на отримання довгоочікуваного житла.
У вашому випадку можуть бути два варіанти розвитку подій. Перший полягає у тому, що згадане акціонерне товариство дійсно має права на квартири у згаданому будинку й укладало договір із вами, маючи намір видати ордер. Однак у ході будівництва у компанії виникли обставини, які змусили вдаватися до хитрощів, наприклад укладання додаткової угоди або змін до початкового договору. Якщо ви підпишете таку додаткову угоду, то, з юридичного боку, погодитеся на повернення вам коштів замість квартири. Як наслідок, ви не зможете в судовому порядку зобов'язати будівельну компанію видати вам ордер на квартиру.
Другий варіант — коли компанія не мала жодних прав на житло у згаданому вами будинку. Договір із вами був укладений для того, щоб приспати вашу обережність, а ордер на квартиру видавати ніхто не збирався. У цьому випадку щодо вас скоєно злочин.
Оскільки важко точно сказати, який із двох варіантів стався у дійсності, радимо звернутися до прокуратури за місцезнаходженням компанії із заявою про проведення перевірки за фактом ненадання вам квартири.
