Позавчора Європейська Комісія представила в Люксембурзі на засіданні голів МЗС 15 країн-членів ЄС та 10 країн-кандидатів на вступ проект програми зближення розширеного Євросоюзу з країнами-сусідами. Загалом концепцією «Ширшої Європи» охоплені 14 країн, але в Люксембурзі йшла мова про співробітництво лише з сімома із них — Росією, Україною, Молдовою, Марокко, Тунісом, Ізраїлем та Йорданією. Про Білорусь мова не йшла взагалi, оскiльки в ЄС цю країну вважають квазiтоталiтарною. Щоправда, представник Литви закликав своїх колег не залишати Білорусь на узбіччі, при цьому він мав на увазі країну, але не режим, який перебуває при владі.
Комісар ЄС Гюнтер Ферхойген під час презентації стратегії відносин Союзу з сусідами повідомив, що він представить конкретні плани для кожної окремої країни у березні 2004 року, оскільки країни різняться за рівнями політичного та економічного розвитку. На «пряник» у вигляді доступу до єдиного ринку ЄС можуть розраховувати ті країни, які здійснять найбільший прогрес у справах демократизації та дотримання прав людини. Було повідомлено, що ЄС створить із Росією нову Раду співпраці. Засади, на які хоче спиратися ЄС у співпраці зі своїми сусідами, прості: в обмін на дотримання прав людини, свободи слова та інших демократичних принципів, співпрацю у боротьбі з тероризмом, мафією, нелегальною міграцією та наближення національних законодавств до союзних. Об'єднана Європа пропонує трьом країнам Східної Європи та чотирьом країнам Середземного моря економічні вигоди включно зі створенням зони вільної торгівлі та реалізацією транскордонних проектів: будівництва мережі доріг, залізничних, енергетичних та телекомунікаційних ліній за гроші ЄС. Участь у єдиному ринку ЄС передбачає у перспективі вільний обмін товарами, послугами, капіталами та людьми.
Відповідальний за політичну концепцію «Ширшої Європи», теперішній Комісар з розширення ЄС Гюнтер Ферхойген до весни наступного року має розробити План дій, яким будуть охоплені п'ять головних напрямів: політична співпраця, єдиний ринок, співпраця у галузі судочинства та між органами правопорядку, створення мережі транспортної, енергетичної та телекомунікаційної інфраструктур і контакти між людьми. Комісія також має намір запропонувати створити у бюджеті ЄС до 2007 року спеціальний фонд підтримки сусідів, що опiкуватиметься, зокрема, заходам на зміцнення зв'язків між сусідами та прикордонними державами ЄС, скажімо, між Україною та Польщею.
Головним елементом зближення має бути поступове входження сусідів до єдиного ринку ЄС шляхом уніфікації законодавства та взаємного відкриття ринків. Функціонери Єврокомісії наголошують, що сусіди зможуть повністю приєднатися до єдиного ринку ЄС лише через 15—20 років. Темпи приєднання залежатимуть від запровадження ними спільних правил ЄС і різнитимуться для окремих країн-сусідів, бо йдеться як про країни, які в майбутньому можуть претендувати на членство в ЄС, такі як Україна (хоча Ферхойген зазначив, що питання приєднання України до ЄС «немає в порядку денному»), так і країни, позбавлені такого шансу, бо не належать до Європи.