Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Архітектурні пам’ятки минулого швидко зникають з вулиць столиці.
Прагнення України до вступу в ЄС — незаперечне, але чи готові ми стати в один ряд з цивілізованими країнами, адже для цього потрібно дотримуватися певних критеріїв, зокрема в ставленні до пам’яток архітектури.
На жаль, наразі Україна демонструє варварське ставлення до історичних будівель і пальму першості тут тримає... Київ.
Лише з 2001 року в столиці було безповоротно втрачено 35 пам’яток архітектури, а шість будівель — понівечено.
Тільки за минулий рік у столиці втрачено такі історичні будівлі, як прибутковий будинок Уткіна (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) на вул. С. Петлюри, 29 та броварню Карла Шульца (1880-ті роки) на Голосіївському проспекті, 8.
А ще дві будівлі — понівечено: «Квіти України» (1985) на вул. Січових Стрільців, 49 та садибу Барбана (кінець ХІХ ст.) по вул. Обсерваторна, 6.
Причому частково зруйновану садибу Барбана в Києві ще можна врятувати, але ж ні — її новітні варвари збираються остаточно демонтувати. Цими днями на ділянку знову завезли техніку: КАМАЗи вивозили якісь речі з напівзруйнованої історичної садиби. На захист історичної пам’ятки стали небайдужі містяни — активісти заблокували техніку й побудували барикаду.
Депутатка Київради Аліна Михайлова повідомила, що Шевченківський районний суд скасував арешт на земельну ділянку, на якій розташована ця садиба.
«Як зазначається в рішенні суду, скасування арешту на цю земельну ділянку зумовлене відсутністю в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання в правомірне володіння земельною ділянкою та будинком», — повідомила вона.
Як виявилося, за пів року не було проведено ніяких слідчих дій і протокольне доручення депутатки щодо внесення садиби в перелік об’єктів культурної спадщини проігноровано, а проєкт рішення про розірвання договору оренди вже місяць як комісії не виносять на розгляд.
Нагадаємо, що влітку 2021 року забудовник зруйнував флігель поряд із будинком і частково розібрав основну будівлю попри протистояння з місцевими мешканцями й активістами. Щоправда, наразі головний фасад і половина будинку ще вціліли.
Після цього в серпні Рада нацбезпеки України постановила відновити напівзруйновану садибу Барбана, а у вересні в КМДА пообіцяли відреставрувати будівлю.
Зауважимо, що садиба Барбана — одноповерхова будівля ХІХ століття, прикрашена неокласичним оздобленням (русти, лиштви, складний карниз), роком побудови вважається 1891-й. Власниками садиби до 1917 року були титулярний радник Олександр Барбан, потім дворянин Іван Гореславський, за ним — провізор В’ячеслав Геращеневський.
У радянські часи будівлю націоналізували. У 1944–1945 роках тут мешкав голова комітету в справах мистецтв при Раднаркомі УРСР, академік, драматург Олександр Корнійчук.
Потім особняк Барбана віддали дитячій соматичній лікарні. Починаючи з 1970-х pоків у будівлі розташовувалися різні установи, зокрема редакція газети «Культура і життя».
У 2015 році Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень пропонував внести цей будинок до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини як «рідкісний взірець одноповерхового садибного будинку, цінну пам’ятку культурного надбання міста Києва».
Із 2020 року власником будівлі є ТОВ «Інформаційна група «Агентство столичних повідомлень», керівником якої є Тетяна Недельська-Табачник (дружина ексрегіонала Яна Табачника).
Останнім часом забудовник неодноразово намагався почати демонтаж пам’ятки заради спорудження на її місці 12-поверхового житлового комплексу. І ось позов фірми-власника нещодавно задовольнив Шевченківський райсуд, скасуваши арешт, накладений на садибу Барбана.
А ТИМ ЧАСОМ...
Шевченківський районний суд повторно, 26 січня, наклав арешт на частково зруйновану садибу Барбана в центрі Києва: відповідна ухвала передбачає заборону будь-яких будівельних та земляних робіт.
Але попри арешт, як повідомляють активісти, забудовник продовжує руйнувати будівлю: люди забудовника відбили шматок стіни й зачинилися всередині будівлі.
«Над барикадами висить камера забудовника, і він дивиться кіно про те, чи стоять люди «на стрьомі». Техніка стоїть за кілька кварталів на Тургенєвській», — написали в соцмережі активісти.
Додамо, що 20 серпня 2021 року садибу почали зносити так само — о 5-й ранку.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>