Бабуся Галина прийшла до крамниці, аби придбати найнеобхідніше. Купує хліб, цукор, 5 яєць.
Зважується таки й на гречку, яка й начисто спустошила гаманець пенсіонерки. І таких, як бабця Галина, — пів села.
Заходять до крамниць рідше, купують менше. І живуть від пенсії до пенсії.
Стрімке здорожчання практично всіх продуктів турбує українців уже не один день, люди навіть не встигають запам’ятовувати цінники.
Й експерти прогнозами не тішать: солодко споживачам не буде; незабаром харчі зростуть чи не на 20% ще.
На тлі прогресуючого здорожчання з’явилися два резонансні вогники для виходу з тунеля зубожіння. Уряд розпочинає регулювання цін на «соціальні» продукти.
А радник президента з економічних питань Олег Устенко повідомив, що невдовзі в Україні планують запровадити талони на харчі для найуразливіших категорій.
В. о. очільника «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин наголошує, що ціни на продукти зростатимуть i надалі. І пояснень цьому є щонайменше три.
«По-перше, складні погодні умови минулого року, відповідно аграрії недоотримали очікуваний урожай, по-друге, шокуючі тарифи на газ i здорожчання продовольства у світі на 32%. Звісно, що всі ці фактори в комплексі не могли не відобразитися й на українському ринку.
Досить серйозно додав у вартості борщовий набір: буряк, цибуля більш ніж на 100%, капуста, морква — приблизно на 60 — 70%», — зазначає економіст.
Та і на інші продукти ціни ростуть, як на дріжджах: цукор додав у вартості на третину, хліб та яйця — на п’яту частину. Та рекордсменом стала соняшникова олія.
Попри те, що Україна виробляє її у 12 разів більше, аніж споживає, ціна на «золотий» продукт зросла чи не вдвічі. А все через те, що майже всю олію експортують за кордон. Та й виробники «не соромляться», встановлюючи на продукт світову вартість. Тож і виходить: олія українська, ціни — заморські.
Олег Пендзин зазначає, що експерти, прорахувавши вартість 23 продуктів, з’ясували, що середня продовольча інфляція за рік становить майже 20%. А ось відсоток індексації пенсій — лише 11%.
А тим часом пекарі наводять жаху, наголошуючи, що країна вже через місяць ризикує залишитися без хліба.
«Враховуючи витрати на енергоносії й сировину, реальна вартість батона мала б становити не менше 25 гривень, — говорить Владислав Самохатка — власник Шишацької пекарні, що на Полтавщині, — дорожнечу газу ми відчули на собі вже в перший місяць, проте якось iще борсалися. Але коли тарифи злетіли майже до 40 гривень, довелося закрити виробництво».
З початком року уряд спробував пригальмувати інфляцію, встановивши максимальну торгову надбавку 10% на борошно, хліб, молоко, гречку, макарони, цукор, яйця. Та продавці говорять, що в цьому немає необхідності, бо на соціальних продуктах націнки й так мінімальні.
«Ніхто фіксувати цін не буде, — говорить економіст Олег Пендзин, — уряд увів обмеження на торгівельну надбавку, не влізаючи в собівартість. Тому ціни як росли, так і будуть рости, можливо, трішечки повільнішими темпами».
Продуктові картки, говорять експерти, — це не українське «ноу-хау», вони запроваджені в багатьох країнах світу. Середня допомога від держави становить 280 доларів.
Українська бабця Галина теж отримала трохи більше 200 доларів — це її та чоловіка пенсії. Тому й чухають пенсіонери потилицю, як же примудритися розподілити свої копійки, щоб i за «комуналку» заплатити, і щоб залишилося на ліки та харчі.