Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
На презентацію завітали Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв. (Фото Віктора ПАВЛЕНКА надане організаторами.)
У Національному художньому музеї України днями відбулася урочиста презентація першого музейного аудіогіда кримськотатарською мовою.
Партнерами проєкту виступили Міжнародний фонд соціальної справедливості України (IOSJ Ukraine) та Державне підприємство «Кримський дім».
Вів вечір актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв.
Музичний супровід заходу здійснював кримськотатарський ансамбль «Мусафір».
«Для мене головне у цьому проєкті, що таким чином держава демонструє свою політику щодо корінних народів, — сказав Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.
— Цей проєкт показує єдність Української держави з тими людьми, які перебувають у тимчасово окупованому Криму, з кримськотатарським корінним народом. Можливо, років через 10-15 ця подія не буде видаватися такою надзвичайною, але у цьому напрямку хтось має починати робити перший крок, і цим кроком є аудіогід кримськотатарською мовою в Національному художньому музеї України. Такі проєкти виникають з внутрішнього устремління людей, і я щиро вдячний як музею, так і партнерам проєкту, які доклали усіх зусиль, аби його реалізувати. Коли до цього музею приходитимуть відвідувачі з різних тюркських країн, вони будуть із радістю слухати аудіогід кримськотатарською мовою, бо це сприйматиметься як знайома їм мова, я цьому дуже радію».
Юлія Литвинець, гендиректорка Національного художнього музею України, уточнила, що у проєкті було задіяно понад сотню людей, які перекладали, редагували тексти, дарували свої голоси, забезпечували запис та інший технічний супровід.
«Усі разом ми вклали наші знання і зусилля заради того, щоб не просто зберігати культурне надбання України, а й розповідати всьому світу історію про нас», — сказала вона.
«Для мене цей проєкт — про повагу, про єдність і про те, що кожен українець, якщо має можливість, повинен долучитися і підтримати побратимів, які зараз у небезпеці. Тому після анексії Криму для мене постало питання, чим я як українка можу допомогти і підтримати кримськотатарський народ, адже їхнє горе — це наше спільне горе», — прокоментувала Надія Ратке, засновниця Міжнародного фонду соціальної справедливості України (IOSJ Ukraine), який підтримав проєкт.
Свої голоси аудіогіду подарували, зокрема, директор «Кримського дому» Ахтем Сеітаблаєв, голова ГО «Кримська родина» Аніфе Куртсеітова, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель, актриса та журналістка Ельвіна Зейнедінова, кримськотатарська філологиня Мамуре Чабанова, ведуча та філологиня Аліна Бондаренко.
Тетяна РУДЕНКО
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>
Коли кинути оком на всю творчість Василя Шкляра з уявної висоти пташиного лету, то можна уявити її ніби такий собі хвацько закручений циклон. >>