Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
На презентацію завітали Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв. (Фото Віктора ПАВЛЕНКА надане організаторами.)
У Національному художньому музеї України днями відбулася урочиста презентація першого музейного аудіогіда кримськотатарською мовою.
Партнерами проєкту виступили Міжнародний фонд соціальної справедливості України (IOSJ Ukraine) та Державне підприємство «Кримський дім».
Вів вечір актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв.
Музичний супровід заходу здійснював кримськотатарський ансамбль «Мусафір».
«Для мене головне у цьому проєкті, що таким чином держава демонструє свою політику щодо корінних народів, — сказав Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.
— Цей проєкт показує єдність Української держави з тими людьми, які перебувають у тимчасово окупованому Криму, з кримськотатарським корінним народом. Можливо, років через 10-15 ця подія не буде видаватися такою надзвичайною, але у цьому напрямку хтось має починати робити перший крок, і цим кроком є аудіогід кримськотатарською мовою в Національному художньому музеї України. Такі проєкти виникають з внутрішнього устремління людей, і я щиро вдячний як музею, так і партнерам проєкту, які доклали усіх зусиль, аби його реалізувати. Коли до цього музею приходитимуть відвідувачі з різних тюркських країн, вони будуть із радістю слухати аудіогід кримськотатарською мовою, бо це сприйматиметься як знайома їм мова, я цьому дуже радію».
Юлія Литвинець, гендиректорка Національного художнього музею України, уточнила, що у проєкті було задіяно понад сотню людей, які перекладали, редагували тексти, дарували свої голоси, забезпечували запис та інший технічний супровід.
«Усі разом ми вклали наші знання і зусилля заради того, щоб не просто зберігати культурне надбання України, а й розповідати всьому світу історію про нас», — сказала вона.
«Для мене цей проєкт — про повагу, про єдність і про те, що кожен українець, якщо має можливість, повинен долучитися і підтримати побратимів, які зараз у небезпеці. Тому після анексії Криму для мене постало питання, чим я як українка можу допомогти і підтримати кримськотатарський народ, адже їхнє горе — це наше спільне горе», — прокоментувала Надія Ратке, засновниця Міжнародного фонду соціальної справедливості України (IOSJ Ukraine), який підтримав проєкт.
Свої голоси аудіогіду подарували, зокрема, директор «Кримського дому» Ахтем Сеітаблаєв, голова ГО «Кримська родина» Аніфе Куртсеітова, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель, актриса та журналістка Ельвіна Зейнедінова, кримськотатарська філологиня Мамуре Чабанова, ведуча та філологиня Аліна Бондаренко.
Тетяна РУДЕНКО
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>
Прем’єра постановки «Ukrainomania — ревю одного життя» за текстами та біографією класика австрійської літератури Йозефа Рота, який народився на Львівщині, відбулася в січні у віденському Фолькстеатрі (Volkstheater Wien). >>