Велике крадівництво: половина виділених на боротьбу з COVID-19 мільярдів зникла в невідомому напрямку

Це була вимога МВФ і той випадок, коли умови видачі кредиту Фондом можна вважати справедливими.

Звіт ДАС цілком зрозумілий і наочний, насамперед завдяки діаграмам, але це все-таки досить розлогий бюрократичний документ.

Тому коротко про головне: кожна друга гривня, виділена на боротьбу з ковідом, пішла в невідомому напрямку.

Отже, на «ковідний» фонд було виділено з бюджету 78,4 млрд грн, з яких було використано 67,9 млрд грн. Контролем охоплено близько 60 млрд грн, з них ДАС знайшла порушень та проб­лемних питань на 30,1 млрд грн, тобто більш ніж на 50% від суми асигнувань.

Вражаюче! Але ще більше вражає інша цифра: сума, на яку ці порушення та проблеми було усунуто — лише 155,6 млн грн, тобто 5%.

Куди ж перетекли гроші, яких так гостро потребувала країна? Найбільше на боротьбу з пандемією отримав Укравтодор (26,2 млрд грн), а Міністерство охорони здоров’я опинилося на другому місці (21,8 млрд).

Тобто уряд вважав  «Велике будівництво»  більш  ефективним антиковідним заходом, ніж програми  від МОЗу, якому перепало менш ніж по 500 грн на українця на рік на профілактику, вакцинацію та лікування від COVID-19.

Аудит «ковідного» фонду розкрив іще одну проблему: з «автодором» теж не все гладко. Проблемними в Укр­автодорі виявилися витрати на 12,6 млрд грн, або на 48% від витраченого. Усунено цих самих «проблем» було на нікчемні 0,5%, або 5,9 млн. Куди пішли решта мільярдів? Випарувалися.

Але, можливо, «Велике будівництво» зробило велику справу і дало поштовх розвитку економіки країни? Тема «Великого будівництва» продовжує бути топовою для уряду, а для народу — вигадана на  диво нахабна версія, що одна гривня, вкладена в будівництво доріг, дає п’ять гривень до бюджету країни. Так званий ефект мультиплікатора.

Президент Зеленський заявляв, що програма «Велике будівництво» створить 200 тисяч робочих місць для українців, але той самий «автодор» спільно з Київською школою економіки оприлюднили іншу цифру — лише 20 тисяч.

«Велике будівництво», поглинувши 10% бюджету країни, не дало та й не могло дати поштовх до економічного розвитку.

У НБУ перерахували так званий мультиплікатор та отримали не п’ять гривень, а 96 копійок. Тобто, вклавши у проєкт гривню, держава навіть її не повертає.

Наймасштабніший проєкт відновлення інфраструктури так і не став точкою економічного зростання, а поштовх для розвитку інфраструктури, туристичного та транзитного потенціалу України виявився не настільки вагомим, як очікувалося.

У структурі витрат на будівельні та ремонтні роботи лише 3% — це складова робочої сили, 15% — витрати на придбання техніки (як правило, іноземного виробництва) та 80% — це асфальт, здебільшого бітум, який переважає імпортне виробництво.

Оскільки на продовження «Великого будівництва» грошей у держави немає, тому розглядається можливість залучення коштів міжнародних організацій та бізнесу — адже в 2022 році на подальші розбудову та ремонт доріг закладено понад 140 млрд грн та невдовзі має розпочатися реалізація першого концесійного автобану Краківець — Броди — Львів — Рівне. Віддавати ці гроші буде наступний уряд.

Програму все частіше називають «Велике крадівництво», гроші випаровуються невідомо куди, та й дороги теж уже руйнуються, адже офіційний термін їх придатності — три роки. Упевнена, за кілька років країна шукатиме гроші «Великого будівництва» — в офшорах та на приватних рахунках.