Малозабезпечені українці можуть отримати майже 100 тисяч безвідсоткового кредиту на запуск бізнесу

2022 рік став роком нових можливостей для малозабезпечених українців.

Тепер у кожного з них є шанс позбутися залежності від державних виплат і почати нове життя, працюючи на себе.

З 1 січня стартувала державна програма «Рука допомоги», яка реалізується Міністерством соціальної політики.

Програма базується на успішному досвіді пілотного проєкту, що проходив за підтримки Світового банку в 2016–2019 роках і був складовою частиною проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».

У поточному році на реалізацію програми в бюджеті передбачено близько 100 мільйонів гривень, яких вистачить, щоб зробити підприємцями щонайменше тисячу отримувачів державної допомоги.

Кожен, хто захистить бізнес-план і зареєструється як фізична особа-підприємець (ФОП), зможе отримати безвідсоткову поворотну допомогу терміном на три роки на суму до 97 тисяч 500 гривень на придбання необхідних товарів і обладнання для початку бізнесу.

При цьо­му сплачені за три роки податки та ЄСВ зараховуються як повернення допомоги, тобто фактично повертати доведеться набагато менше.

А якщо новостворений підприємець працевлаштує в себе двох безробітних за направленням центру зайнятості, то гроші можна не повертати зовсім.

Кажете, такого не може бути? Що це з галузі фантастики? П’ять років тому, коли Міністерство соціальної політики розпочинало пілотний проєкт «Рука допомоги» у Львівській, Харківській та Полтавській областях, також вистачало скептиків.

Бо ж українці звикли в будь-якій державній ініціативі бачити замах на власні інтереси. Але час показав, що ті, хто скористався фінансовою підтримкою держави, виявилися у виграші.

На початок цього року учасники пілоту (їх понад 230) поповнили бюджет майже на 12 мільйонів гривень податками та ЄСВ.

Це понад 80 відсотків суми, яку вони отримали для старту підприємництва. Переважна більшість учасників повернула кошти раніше, ніж передбачалось. А їхні місячні заробітки сягають від двох десятків до понад сто тисяч гривень.

У виграші й держава: люди, яких вона раніше утримувала, не тільки самі почали заробляти, а ще й надають роботу іншим. Учасники проєкту працевлаштували понад 160 осіб.

Іще один нюанс: гроші від «Руки допомоги» неможливо проїсти, пропити чи прогуляти. Бо вони надаються лише як оплата рахунків на обладнання і матеріали. «Україна молода» вже розповідала про успішний досвід учасників пілотного проєкту. Сьогодні продовжимо розповідь.

«Працювати на себе краще, ніж на когось»

У невеликому місті Жидачів Львівської області — всього одна ветеринарна клініка, і та з’явилася лише чотири роки тому. Вона належить 40-річному Оресту Тижбіру, колишньому безробітному.

Після закінчення Львівської національної академії ветеринарної медицини Орест майже десять років працював у фермерському господарстві.

Робота була виснажливою, і він зрештою зважився піти в нікуди. Для початку оформився як безробітний у центрі зайнятості населення. А невдовзі, завдяки пілотному проєкту «Рука допомоги», кардинально змінив своє життя.

— Якщо чесно, я не одразу повірив інспекторові, що офіційні безробітні, згідно з цим проєктом, можуть узяти безвідсотковий поворотний кредит на три роки для започаткування власної справи, — розповідає Орест Тижбір. — А дружина, навпаки, сказала: «Це те, що тобі треба!»

                 Чотирилапий пацієнт Ореста Тижбора почувається нормально.

Пройшовши доволі насичені двотижневі курси для майбутніх підприємців на базі обласного центру зайнятості за участі команди проєкту, чоловік, знов-таки з допомогою дружини, склав бізнес-план, успішно захистив його перед спеціальною комісією, зареєстрував ФОП.

Приміщення під майбутню клініку Орест з Іриною орендували на власні заощадження, на них же дещо придбали з обладнання. А за державні кошти від «Руки допомоги» отримали те, на що у них грошей не знайшлося: операційний стіл, електрокоагулятор, хірургічний світильник, електрокардіограф...

Через три роки, як і було прописано в умовах договору, при помірних цінах на власні послуги підприємець Орест Тиж­бір повністю сплатив узятий мінікредит за рахунок обов’язкових податків та єдиного соціального внеску.

Окрім того, за цей час придбав конче необхідний біохімічний аналізатор та апарат УЗД. Поряд з клінікою відкрив зоомагазин, де можна придбати все необхідне для домашніх улюбленців.

Орест Тижбір — лікар у багатьох іпостасях: і хірург, і терапевт, і окуліст... Люди про нього гарно відгукуються, попит на його послуги завжди є. Поки справляється з роботою один. У нього немає ані нормальних вихідних, ані відпусток. Але говорить, що вже не проміняє отриману свободу на найману працю.

«Треба розвиватися у справі, в якій ти найсильніший»

Завдяки пілотному проєкту «Рука допомоги» харків’янка Катерина Юркова легалізувала свою діяльність, що стосувалася розробки сайтів та налаштування й підтримки сервісів. На її думку, українці, які хочуть скористатися фінансовою допомогою держави для розвитку бізнесу, мають обирати ті сфери діяльності, в яких вони найсильніші. Тоді успіх обов’язково прийде.

Катерина — за фахом економіст — у сфері IT-технологій уже досить давно. До вимушеного переїзду працювала копірайтером, займалась створенням та просуванням сайтів. На волонтерських засадах викладала комп’ютерну грамотність для тих, кому за 50.

Щоб розвиватися в цьому напрямку, потрібно було придбати потужний комп’ютер і гарнітуру до нього, а також фотокамеру. Жінка розмірковувала над тим, де взяти гроші. А вони їй, що називається, самі приплили в руки.

— Про «Руку допомоги» я дізналася випадково від знайомої, — розповідає 47-річна Катерина Юркова. — Причому вже під кінець програми, яка була розрахована на три роки. Вона передбачала безвідсоткове мікрокредитування безробітних малозабезпечених громадян, а також внутрішньо переміщених осіб. Я належала до другої категорії.
Катерина надзвичайно вдячна команді проєкту, яка допомогла їй грамотно скласти бізнес-план. У липні 2018 року вона його успішно захистила, відкрила ФОП і вже у вересні отримала першу партію нової техніки для роботи, вартість якої становила 57 тисяч гривень.

Відтоді її можливості зросли, відтак збільшилась і кількість замовників. Сьогодні Катерина Юркова називає себе провайдером у технічний світ інформації. Окрім розробки та налаштування сайтів і сторінок в інтернеті, займається також монтажем і редагуванням відеоматеріалів, веде онлайн-уроки комп’ютерної грамотності.

Надані державою кошти для розвитку бізнесу вона повернула за рахунок обов’язкових платежів та податків зі своїх доходів. І це, каже, найпривабливіша умова проєкту, коли не береш грошей готівкою і готівкою їх не віддаєш.

— Не треба боятися змінювати життя на краще, — говорить Катерина Юркова. — Але, перш ніж узятися за справу, треба добре обміркувати власні можливості й здібності. До речі, серед вимушених переселенців знаю таких, які змогли виплатити кредит за два роки, оформивши на роботу безробітних з центру зайнятості населення.

Нині фінансове становище Катерини, за її словами, комфортне. Це дозволяє допомагати батькам, відпочивати, коли захоче. А також поєднувати відпочинок і роботу на відстані. Тим часом і страховий стаж іде...

«Головне — правильно визначити свої потреби у фінансах»

Перш ніж стати бізнес-вумен, 35-річна багатодітна мама Ніна Гаращенко з Краснограда Харківської області пережила доволі скрутні часи. Після тривалої декретної відпустки у невеликому місті жінці важко було знайти роботу перукарки чи майстра манікюру з гідною зарплатою.

Вона мріяла про власну справу і навіть навчалася вести бізнес на курсах, що діяли при міському центрі зайнятості населення, в якому стояла на обліку. Але отримати грант не вдалося, бо запізнилася з подачею документів.

 — Невдовзі після цього я прийшла на прийом до свого інспектора, і в коридорі мою увагу привернув плакат, на якому були намальовані дві руки, що тягнуться одна до одної, і великим шрифтом слова «Рука допомоги», — розповідає Ніна. 

—  Коли дізналася від інспектора про пілотний проєкт, який реалізовувався на Харківщині, була приємно вражена тим, що держава підтримує фінансово таких, як я. Навіть не роздумувала, чи брати в ньому участь. Особливо привабливим було те, що отриманий безвідсотковий мікрокредит на розвиток бізнесу можна віддавати протягом трьох років за рахунок сплати обов’язкових платежів і єдиного соціального внеску.

У Ніни чоловік В’ячеслав — також перукар. І вони точно знали, що відкриють перукарню.

                                                              У сімейній перукарні.

— Команда фахівців проєкту допомогла мені скласти дуже виважений і реальний бізнес-план, — продовжує Ніна Гаращенко. — Ми з чоловіком не хотіли брати зайвих грошей, щоб не підвести ані державу, ані себе. Хоча максимальний розмір підтримки тоді складав до 70 тисяч гривень, ми вирішили, що нам вистачить 40 тисяч на закупівлю нового обладнання.

Родина Гаращенків орендувала невелике приміщення. Доклавши власні кошти, зробила в ньому ремонт. Ніна працює і як перукар, і як майстер манікюру. Вячеслав — барбер, тобто спеціаліст із чоловічих стрижок та догляду за вусами і бородами.

А з недавніх пір батькам допомагає ще й 17-річна донька Вероніка, яка навчаться у медичному коледжі. Вихідними вона працює як майстер-бровіст і як перукар.

Узятий мікрокредит Гаращенки повернули державі навіть раніше, ніж за три роки. Адже клієнтів у них вистачає, бо людям подобається їхня робота. Тож мають відповідні заробітки.

А ще бізнес стимулював подружжя створити ютуб-канал «Волосся і нігті», на якому вони діляться секретами своєї улюбленої роботи. У канала майже 27 тисяч уподобувачів, що свідчить про великий інтерес населення до їхньої справи.

— «Рука допомоги» змінила наше життя на краще. Ми стали впевненими у собі й самодостатніми. Сподіваюся, що ті, хто візьме участь у державній програмі «Рука допомоги», так само досягнуть успіху й фінансової незалежності. Це дуже класна програма. Головне — правильно визначити власні потреби у фінансах, які потрібні для старту підприємництва, — каже Ніна Гаращенко.