КНДР посилює підтримку росії: надає операторів безпілотників
До росії Північна Корея відправила додатково8 500 військових, зокрема,операторів БПЛА. >>
В окупованому Криму підконтрольний Росії Верховний суд залишив у СІЗО до 18 березня Владислава Єсипенка — позаштатного журналіста «Радіо «Свобода» (проєкт «Крим.Реалії»), який висвітлював соціальну та екологічну проблематику.
Апеляційну скаргу захисту на рішення російського Сімферопольського районного суду від 13 грудня 2021 року (тоді суддя Длявер Берберов продовжив арешт Єсипенка на три місяці) — суддя Алла Овчинникова відхилила. Засідання 21 грудня минулого року в кримінальній справі було перенесено.
Фрілансера Владислава Єсипенка співробітники ФСБ Росії в Криму затримали 10 березня 2021 року за звинуваченням у збиранні інформації «в інтересах спецслужб України», а також зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».
Упродовж 27 днів до чоловіка не допускали незалежних адвокатів. Водночас інтерв’ю з ним показав російський державний телеканал «Крым 24»: на відео, опублікованому на сайті телемовника, Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту «Крим.Реалії», а також сказав, що нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам.
На засіданні суду в Сімферополі, куди допустили незалежного адвоката, Владислав Єсипенко заявив про тортури з боку російських спецслужб. Тоді відмовився від адвокатки за призначенням Віолетти Синєглазової.
Суд тоді залишив затриманого під вартою до 11 травня 2021 року. За повідомленням адвоката Олексія Ладіна, співробітники ФСБ Росії «погрожували Єсипенку розправою» після того, як він на суді в Криму звинуватив відомство в тортурах.
За інформацією правозахисників, раніше Владислава Єсипенка звинувачували в Криму лише за ст. 223-1. КК Росії (Незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, перероблення або ремонт вибухових пристроїв).
Покарання за цією статтею передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. Але дружина заарештованого Катерина Єсипенко повідомила, що Владиславу інкримінують ще одну статтю обвинувачення — ст. 222 Кримінального кодексу Росії (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів). Санкція цієї статті передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.
Служба зовнішньої розвідки України на запит про інформацію ФСБ щодо співпраці Владислава Єсипенка з українськими спецслужбами повідомила «Крим.Реалії», що «не коментує провокації російських спецслужб».
Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом затримання й арешту в Криму Владислава Єсипенка. Офіційної інформації від російських силових структур про слідчі дії щодо нього немає.
У свою чергу Міністерство закордонних справ України, український омбудсман, Європейська і Міжнародна федерації журналістів закликали якнайшвидше звільнити Владислава Єсипенка і зняти з нього всі надумані звинувачення.
За інформацією уповноваженої ВРУ з прав людини Людмили Денісової, кількість українських політв’язнів, які перебували у російському ув’язненні станом на кінець 2021 року, — від 113 до 115 (з яких 86 — кримські татари).
До росії Північна Корея відправила додатково8 500 військових, зокрема,операторів БПЛА. >>
Сили оборони в ніч на 21 серпня уразили нафтопереробний завод "Лукойл-Пермьнефтеоргсинтез" у російській Пермі та військовий аеродром "Маринівка" у Волгоградській області РФ. >>
За даними російської влади з вечора понеділка і в ніч на вівторок, 18 серпня, на Москву летіли понад 600 безпілотників, 180 з них нібито "були знищені" у Підмосков'ї. >>
Іноземних найманців своєї армії росія маркує порядковими номерами: так москва посилює контроль над військовими, фактично позбавляє їх імен і особи та приховує свої втрати на війні. >>
Щонайменше 10 військових баз росія збудувала та розширила уздовж кордонів з Україною та Білоруссю, розрахованих на масований запуск новітніх реактивних безпілотників для системного виснаження та прориву української протиповітряної оборони. >>
До міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими літературними агенціями та видавництвами, а також підтримати українських видавців після російських атак влітку 2026 року, звернувся Український інститут книги (УІК). >>