День пам’яті та перемоги над нацизмом: Рада встановила 8 травня вихідний
Конституційна більшість Верховної Ради проголосувала за встановлення 8 травня Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років. >>
Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві (Архівне фото)
До Дня Соборності, який відзначається щорічно 22 січня, у столиці громадська спілка «Центр національно-патріотичного виховання» проведе традиційну акцію «Живий ланцюг Соборності» на мосту Патона.
Цього дня в Києві та по всій країні традиційно відслужать молебні за єдність Української держави.
Офіційно День Соборності відзначають із 1999 року. Він приурочений Акту об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося 22 січня в 1919 році.
Ще 21 січня 1990-го патріотичні сили організували «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, який символізував духовну єдність між східними та західними регіонами України.
Цього дня прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше — 22 січня 1918 року, — прийняття IV Універсалу Української Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.
Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її коріння сягає часів Візантії.
Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик.
Упродовж XVIII — на початку XX ст. українські землі були поділені між Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, тому бажання об’єднати свої території плекалося впродовж тривалого часу.
У результаті ухвалення III Універсалу Української Центральної Ради 7 листопада 1917-го була проголошена Українська Народна Республіка.
У жовтні наступного року у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду; 19 жовтня було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки.
Відтоді між урядами УНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 року у Фастові був підписаний «Передвступний договір» про об’єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір у найкоротший строк створити єдину державу.
Звершилося все велелюдно на Софійській площі у Києві 22 січня 1919 року — всенародне свято зафіксоване в кінокадрах із Симоном Петлюрою, які, зрозуміло, дуже довго більшовицько-радянська влада приховувала.
До речі, у читальній залі Державного архіву Києва із 21 січня до 6 лютого триватиме виставка архівних документів «До Дня Соборності України».
Постійно на веб-сайті установи можна передивитися архівні документи виставки до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки та з нагоди проголошення IV Універсалу Української Центральної Ради.
Конституційна більшість Верховної Ради проголосувала за встановлення 8 травня Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років. >>
У той час як Європейський Союз визнає сталінський Голодомор геноцидом українців, в Україні закривають Інститут дослідження Голодомору. Провідних вчених переслідують через “неугодну”, на думку кількох чиновників, цифру жертв цієї трагедії. >>
Парламентері Державних Зборів Словенії ухвалили декларацію про визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу. >>
Третьої неділі травня, щороку, в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій. Пам’ятна дата була встановлена указом Президента від 21 травня 2007 року. >>
Міністерство закордонних справ закликає світ визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу в 1944 році і вимагає від рф звільнити всіх політвʼязнів та припинити порушення прав людини на тимчасово окупованому Кримському півострові. >>
У резолюції акцентується, що "оприлюднення звірств і страждань, яких зазнав український народ, є частиною боротьби, сьогодні, як і в минулому, проти забуття, за встановлення відповідальності та законних репарацій, а також проти повторення цих трагедій". >>