Хто скаже «па-па» безграмотності та мавпуванню на радіо?

Давно збирався звернути увагу свідомих українців на незадовільний, на мій погляд, стан суспільного радіо, яке суттєво деградувало з часу створення.

Останньою краплею, яка змусила написати цього листа, був спосіб, у який оцінювали «Диктант національної єдності».

Виявляється, щоб визначити переможців написання згаданого диктанту, суспільне радіо провело тендер, переможцем якого стала організація українських учителів з чудернацькою назвою, яка була оголошена... англійською мовою.

Невже в Україні закрили катедри української філології у вищих навчальних закладах, академічні інститути з української мови і літератури, де працюють сотні фахових філологів? Навряд.

Про текст диктанту — окрема мова: яку національну єдність мав нести безглуздий зміст — мені незрозуміло. А те, що він пропагує порушення природоохоронного законодавства, — то очевидно.

Оскільки поява «невеликих груп мисливців» у парку — це явне безглуздя. Адже парк — це частина населеного пункту, а полювання в нас дозволено у мисливських угіддях, і то тільки в обмежені у часі періоди.

Текст диктанту в умовах гібридної війни з Росією має бути патріотичним, а не безглуздим. В Україні є десятки письменників і журналістів, які були учасниками бойових дій на сході і здатні написати дійсно патріотичний текст.

Узагалі автор тексту — знаний письменник, а не фахівець у царині філології. Оскільки диктант — це письмова робота для перевірки грамотності, то й диктанти мають виголошувати фахівці з української мови з відповідною дикцією, а не письменники зі своєю манерою читання.

Якщо існує суспільне радіо, яке фінансується за кошти платників податків, то громадськість має мати на нього визначальний вплив. Бо несміливі спроби деяких слухачів покритикувати огріхи ведучих цього радіо грубо перериваються колегами.

Тож, завершуючи з диктантом, який, мабуть, випадково написала без помилок учителька з Волині, закликаю повернутись до диктування його професійним філологом. І хай надалі будуть сотні переможців, які без помилок напишуть зрозумілий текст і засвідчать таким чином достатню грамотність нашого населення.

В умовах війни, в яких Україна живе останніх сім років, несерйозна вранішня програма на суспільному радіо чи взагалі доцільна? Відсутність будь-якого контролю за тематикою програми «Вдосвіта», зокрема, призводить до рекламування недостовірної інформації, яку надає окрема фірма.

Завдяки її аматорським спостереженням майже рік українців дезінформують, надаючи повідомлення про забруднення міст дрібнодисперсним пилом. Наприклад, у першій половині грудня в лідерах часто був...

Хмельницький. Місто, в якому ніколи не було великих забруднювачів повітря, в принципі не може бути брудним! Невже знаменитий оптовий базар псує повітря в цьому затишному місті? Дані, які щоденно звучать по радіо, не корелюються з результатами спостережень на стаціонарних постах гідрометеослужби, які загалом охоплюють 22 інгредієнти.

Згідно з ними, лідерами із забруднення в Україні залишаються Маріуполь, Дніпро, Кам’янське, в яких працюють потужні стаціонарні джерела забруднення. Безумовно, дрібнодисперсний пил не додає здоров’я людям, однак ігнорувати інші забруднювачі повітря неприпустимо. Більш небезпечними є фенол і формальдегід, перевищення гранично допустимих концентрацій із них спостерігаються у згаданих містах, а також у Кривому Розі та Одесі.

Для дохідливості поясню, що оцінювати рівень забруднення за одним інгредієнтом — те саме, що оцінювати стан погоди за... напрямом вітру, ігноруючи температуру повітря, вологість, атмосферний тиск.

До кінця не позбувшись русифікації, про що буде сказано нижче, суспільне радіо пропагує англійські словечка на кшталт «кейс», «о’кей», «месидж», «вай» тощо. Невже «кейс проблем» звучить дохідливіше, ніж просто «проблеми», а слова «гаразд», «добре» витиснуті англійським «о’кей», які напівграмотні ведучі вставляють не вгаваючи.

Про ведучих вранішньої програми «Вдосвіта» можна писати безкінечно. Один із ведучих без упину звертається до слухачів «друзі», а, прощаючись, його колежанка говорить неоковирне «па-па?». У якому словнику вони вичитали оте «па-па», — невідомо.

А хіба безграмотний ведучий може бути моїм чи вашим другом? Навряд. Принагідно зверну увагу на безглуздий вислів «менше з тим», яким послуговуються кілька працівників суспільного радіо. До того ж їх кількість із часом зростає! Про наголос у слові «граблі», який звучить на російський манер, можна і не згадувати.

Ось у новинах із Харкова звучить бадьора інформація про новорічну ялинку, а для її характеристики вжито вислів «довжина складає 40 метрів». Невже її поклали на бруківку майдану Свободи, а не поставили? Якщо поставили, то в неї є висота, а не довжина.

Окремо зупинюсь на повторах передач, деякі з яких з’являються по кілька разів упродовж доби, а за місяць — десятки разів. При цьому ніколи не попереджують слухачів, що передача звучить у запису. На колись популярному «Радіо Ера-FM» при повторі завжди попереджали — передача звучить у повторі.

Якщо немає чим заповнити етер, то чому зняли з прямої трансляції вранішні й вечірні виступи синоптиків Українського гідрометеоцентру, які розпочались іще в радянські часи? Чомусь і кліматичні параметри по Києву, які з 2011 року щорічно передавала безкоштовно Центральна геофізична обсерваторія, останні два роки не звучать щоденно на суспільному радіо. А хіба слухачам це було нецікаво? Більше того, через безглузду рекламу часто не вистачає часу на оголошення ведучим повного прогнозу погоди, і прогноз по столичному регіону випадає з етеру.

Окремо звертаю увагу на тривалу русифікацію на суспільному радіо, де до етеру запрошують так званих «експертів», які не можуть донести свою думку українською мовою. 22 грудня звучало у вранішньому етері інтерв’ю з фахівцем із кіберспорту, який говорив винятково російською мовою.

Про спортивних функціонерів не можу не згадати, бо вони практично всі послуговуються російською мовою. І ніхто їх не пробує перекладати. Радує, що молоді спортсмени поступово послуговуються українською мовою.

Але невже в Україні досі немає достатньої кількості україномовних фахівців, що запрошують російськомовних? Російськомовні мають отримати навічно «червону картку» на суспільному радіо!

Щоденний огляд соціальних мереж у програмі «Вдосвіта» мені здається зайвим, бо вони не є джерелом об’єктивної інформації, а хто ними цікавиться, може зробити це самостійно.

А от про новини моєї рідної Київщини я ніколи не чув від суспільного радіо. Більше того, раніше у Білій Церкві працював окремий кореспондент київського радіо, який регулярно повідомляв про новини цього 200-тисячного міста.

Суспільне радіо має інформувати про регіональні новини, бо про них дізнатись нізвідки. Тому «Новини Київщини» мають щоденно звучати, як «Аграрний щоденник».

А про таку популярну суботню програму, як «Обрії», та її фахових ведучих згадую з ностальгією. Бо і сам був її учасником десятки разів.

Тож пора на 31-му році незалежності врешті-решт покласти край безграмотності і бездумному вживанню англіцизмів на суспільному радіо, яке, навіть маючи статус державного у радянські часи, було взірцем грамотності і патріотизму.

Олександр КОСОВЕЦЬ,
ліквідатор аварії на ЧАЕС ІІ категорії, член ученої ради Українського
географічного товариства
Київ