Лише в Миргородському і Пирятинському лісових господарствах є невеликі ділянки, на яких ростуть справжні блакитні ялинки.
Але попит на них невеликий через високу ціну. Їх продають висадженими у горщики по 360-500 гривень за метр.
Найвищі сягають півтора метра, відтак коштують дорожче. Але в горщику таке деревце до наступного Нового року не доживе — навесні його треба пересадити у відкритий ґрунт, тоді воно радуватиме господарів дуже довго.
Новорічні красуні народжуються із зерняток. Працівники лісових господарств (в області їх вісім) спочатку збирають зрілі шишки і кладуть на просушування. Після цього з шишок легко відділяється насіння.
З нього відбирають краще, зиму його витримують у спеціальних умовах, а з настанням першого тепла густо висівають у розсадниках. Сіянці ростуть два-три роки, після чого їх пересаджують на плантації. Догляд деревець полягає у механізованому скошуванні бур’янів у міжряддях і видаленні зайвих паростків. Сосна більше полюбляє піщані ґрунти, але добре почувається й на чорноземах.
— Сезон оптових продажів сосни лісові підприємства розпочали ще в середині листопада, — розповідає прессекретарка Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Лілія Гнатенко.
— Ними торгують приватні підприємці не лише на Полтавщині, а й на Харківщині, Дніпропетровщині. Замовники заздалегідь просять підготувати потрібну їм партію деревець. Кожне з лісових підприємств установлює свою ціну. Цьогоріч «ялинки» висотою до одного метра продаються оптом у середньому по 80 гривень, від метра до двох — за 100, а два-три метри — за 140-150 гривень. У роздрібних продавців ціни, звісно, вищі. Дехто править і по 250 за пишну сосну.
З розсадників уже реалізовано понад 45 тисяч «ялинок»
— Хіба в розсаднику є триметрові сосни?
— Щоб досягнути такої висоти, деревам треба рости років десять. Вони з’являються у продажу після так званих рубок догляду, тобто прорідження лісових масивів, які наші робітники проводять якраз напередодні Нового року, щоб залишені дерева набрали повноти.
Насправді «ялинки» не вирубують, а спилюють. Для цього використовують кущоріз. Ним можна спиляти стовбур діаметром до 12 сантиметрів.
Після цього кожне деревце маркується: на стовбур обов’язково вішають пластмасову бирку-стяжку або самоклеючу етикетку зі штрих-кодом. Штрих-код заноситься до єдиної системи електронного обліку деревини і містить інформацію про походження дерева. Перевірити законність її походження можна на сайті ялинка.info. Для цього треба ввести номер з бирки чи самоклеючої етикетки у мобільний додаток. Якщо стяжки немає, це свідчить про сумнівне походження ялинки.
Заготівля сосен триватиме до 31 січня
За словами Лілії Ігнатенко, лише Миргородське і Гадяцьке лісові господарства реалізують новорічні дерева самостійно, і то лише по вихідних. На жаль, у Полтаві отримати дозвіл на таку торгівлю займає багато часу.
Тож мешканці обласного центру можуть придбати сосну дешевше безпосередньо в лісництвах або у магазині «Лісовичок» біля села Копили. Зазвичай активний попит на новорічні деревця розпочинається після Дня святого Миколая.
— Попит на них в останні роки падає чи зростає?
— Трохи падає. Минулого року було продано сосон менше, ніж позаминулого, позаминулого — менше, ніж перед тим.
— Куди ви діваєте нереалізовані хвойні дерева?
— Щоб не викидати, ми не заготовляємо їх великими партіями. Якщо і лишиться кілька, то пускаємо для відгодівлі диких тварин.
— Як охороняєте насадження?
— Державна лісова охорона цілорічно здійснює нагляд за деревами, а напередодні Нового року її підкріплюють правоохоронці. Щороку когось та ловлять на браконьєрстві. Але самовільне вирубування не носить масового характеру.
— У скільки обійдеться зрубана сосна впійманому браконьєру?
— Штраф накладається залежно від розміру дерева — від 510 до 1 тис. 20 гривень. Окрім того, треба буде ще сплатити в державний бюджет 554 гривні за нанесений збиток.
— У вас удома наряджають живу чи штучну ялинку?
— Натуральну сосну. І традиційно — завжди велику. Вона наповнює житло особливим запахом.