Скромно, але зі смаком: головні спортивні досягнення українців 2021 року

30.12.2021
Скромно, але зі смаком: головні спортивні досягнення українців 2021 року

На футбольному чемпіонаті Європи-2020 українська збірна дійшла до чвертьфіналу, далі, ніж її кривдники — команди Нідерландів чи Австрії. (Фото Олександра ПРИХОДЬКА.)

Пандемічний форс-мажор, через який у спортивному житті планети виникла затяжна пауза, зробив 2021-й роком великих спортивних подій.

 

«Україна молода» виокремила його ключові моменти, котрі залишили найбільший слід у пам’яті спортивних шанувальників.

Близько до абсолюту

Плеяда успішних українських боксерів цього року поповнилася ще одним новим ім’ям. На осінньому ЧС у Бел­граді 19-річний уродженець Одещини Юрій Захарєєв виборов планетарне «золото» і таким чином став наймолодшим в історії України чемпіоном світу.

 

Силу українських боксерів-аматорів на Олімпіаді в Токіо також підтвердив і полтавчанин Олександр Хижняк, який завершив змагання з віцечемпіонським титулом.

Перевершивши за очками Ентоні Джошуа, Олександр Усик отримав чемпіонські пояси
трьох поважних боксерських організацій.
Фото з сайту fightnews.info.


Водночас головне досягнення вітчизняного боксу в 2021 році — грандіозний успіх на профі-ринзі Олександра Усика.

 

Переконливо провівши дуель проти британського супертяжа Ентоні Джошуа, в його колекції опинилися чемпіонські пояси WBA, WBO та IBF. Для повного зібрання трофеїв супертяжкого дивізіону Усику тепер не вистачає відзнаки Всесвітньої боксерської ради (WBC).

 

Її володар — непереможний британець Тайсон Ф’юрі — особистість неординарна з усіх боків. Відтак домовитися про зустріч із ним, так само, як і перемогти його, Усику буде дуже непросто.

Потреба виправдовуватися

Рік додаткового очікування повернув уболівальникам атмосферу великого змагального руху. Для українських шанувальників спорту Олімпіада-2020 в Токіо запам’яталася рекордно низьким місцем синьо-жовтої збірної в медальному протоколі. Здобувши лише одну золоту нагороду, Україна завершила токійські літні Ігри на 44-й позиції.


«Замість того, аби слухати оплески на адресу наших спортсменів, які на ОІ-2020 виграли 19 нагород, мені довелося виправдовуватися. Соромно перед нашою збірною — 153 людини поїхали до Токіо, і кожен восьмий був з медаллю. А ви кажете, що це провал», — так міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт відреагував на критику стосовно рекордно низької позиції в олімпійському табелі про ранги.

Каноїстка Людмила Лузан двічі піднімалася на олімпійський п’єдестал в Токіо.
Фото з сайту dw.com.


Нагадаємо, єдине «золото» в Токіо українській олімпійській збірній приніс борець греко-римського стилю Жан Беленюк. При цьому українські олімпійці зробили на Іграх-2020 одразу три медальні «дублі»: Михайло Романчук — у плаванні, Людмила Лузан — на каное, Анастасія Савчук та Марта Федіна — в артистичному плаванні.

«Геркулес» — для допінгу

Тривожні дзвіночки про негаразди з допінгом у спортивному господарстві вже давно надходили до України. У минулі роки через порушення антидопінгового кодексу більше десяти українських спортсменів, переважна більшість яких представляла легку та важку атлетику, позбулися олімпійських нагород.


Так само неприємним сюрпризом для вітчизняного спорту стало повідомлення про чотирирічну дискваліфікацію дворазового медаліста Олімпіади-2016 в Ріо, спортивного гімнаста Олега Верняєва, через що він був змушений пропустити нещодавні Ігри в Токіо.


Однак усі ті попереджувальні дзвіночки виявилися квіточками на тлі останніх подій, які розгорілися навколо Національного антидопінгового центру України. Як повідомило Всесвітнє антидопінгове агентство, проведена їхніми спеціалістами спецоперація під назвою «Геркулес» виявила ознаки системних порушень у роботі НАДЦУ, через які український спорт може потрапити під серйозні дисциплінарні санкції.


Член ради засновників ВАДА, ексміністр молоді та спорту України Ігор Жданов припустив, що справа може дійти навіть до відсторонення всіх вітчизняних спортсменів від міжнародних змагань.
Водночас нинішній «спортивний» міністр в українському уряді Вадим Гутцайт сподівається, що Україна уникне найжорсткіших санкцій і її повпредам не доведеться виступати на олімпіадах під нейтральним прапором.

 

«Ми працюємо над тим, аби Україна вийшла з мінімальними втратами з останнього допінгового скандалу. Ситуація з порушеннями процедури отримання проб НАДЦ непроста, але ми стовідсотково співпрацюємо з ВАДА. На нашу користь свідчить і той факт, що жодна проба, яку взяли з порушенням, на дала позитивний результат. Це важливо. Тут справа швидше в непрофесіоналізмі, ніж у прихованні заборонених препаратів. Розслідування триває, і я сподіваюся, що покарання не буде критичним», — зазначив Гутцайт.

Реорганізаційний формат

Історія про те, як посперечалися очільник Федерації хокею України Георгій Зубко та головний  меценат вітчизняного хокею, власник донецького «Донбасу» Борис Колесніков, іще далека від завершення. Поки ж уже близько місяця на вітчизняних ковзанках паралельними курсами тривають два хокейні турніри.


Українська хокейна ліга, котра віднедавна знову перебуває під прямим патронатом ФХУ, має офіційний статус чемпіонату України. Натомість створена на знак протесту з політикою федерації хокейна суперліга категорично не визнається опонентами й характеризується ними як «аматорські змагання».

 

До слова, в матчі «Донбасу», котрий, нагадаємо, є чинним чемпіоном країни й восени дебютував у груповому раунді Ліги чемпіонів, та «Краматорська» суперники встановили рекорд результативності турніру, закинувши на двох 19 шайб (рахунок 11:8 на користь донецького клубу).

 

При цьому у ФХУ наголошують, що справами всіх причетних до хокейної суперліги наразі займається Дисциплінарний комітет федерації й у разі виявлення порушень на них очікує покарання. Водночас засновники суперліги наполягають на тому, аби НОК України та Міністерство молоді та спорту посприяли реорганізації ФХУ та забезпечили нові вибори її очільника.

Треті — не зайві

У році, що минає, національна збірна України втретє поспіль зіграла на чемпіонаті Європи з футболу. І вперше у своїй історії подолала груповий етап. Потрапити до «плей-оф» з третього місця в квартеті команді Андрія Шевченка допоміг збіг обставин, визначальною в якому стала перемога Швеції над Польщею. Власне, допомога скандинавської збірної стала вирішальною в калейдоскопі подій, які виштовхнули «синьо-жовтих» до 1/8 фіналу ЧЄ-2020.

 

За іронією долі підопічним Шевченка в першому раунді «плей-оф» довелося грати саме зі шведами, й завдяки голу Артема Довбика на 120-й хвилині екстратайму українська збірна оформила свій історичний вихід до чвертьфіналу єврофоруму.

 

Далі футбольна фортуна вже не надто посміхалася вітчизняним збірникам. 0:4 — від збірної Англії й прощання «синьо-жовтих» з Євро на мінорній ноті. А згодом, не знайшовши спільної мови з керівництвом УАФ, Андрій Шевченко посеред відбірного циклу на ЧС-2022 залишив пост головного тренера збірної України.


...Олександру Петракову не без проблем, але вдалося посісти з «синьо-жовтими» прохідне друге місце в кваліфікаційній групі та здобути з командою перепустку до стикових матчів відбору на катарський «мундіаль».

 

А разом із нею — як винагороду — наставник отримав і статус головного тренера першої збірної країни, позбувшись приставки «в.о.». Заключні ж матчі «плей-оф» кваліфікації ЧС-2022 відбудуться навесні наступного року.

 

На першому етапі суперником «синьо-жовтих» буде збірна Шотландії, а в разі успіху  на команду Петракова чекатиме переможець дуелі Уельс — Австрія. «Жеребкування хороше для нас. Добре, що не потрапили на збірну Італії чи Португалії», — зізнався очільник «синьо-жовтих».