У передчутті Різдва

Коли зима з небесного склепіння
розтрушує пухнастий білий сніг —
проймає душу радісне тремтіння
в Різдва чеканні... Стелиться до ніг
пухнаста ковдра, срібною імлою
повиті ранки, дні та вечори,
Далекі зорі в небі неозорім
для місяця прядуть сріблясті сни.
Дрімають заколисані вітрами
дерева, вбрані в шапки снігові,
Хрустять сніжинки рипко під ногами,
Мороз малює квіти на вікні...
Коли зима з небесного склепіння
розтрушує пухнастий білий сніг,
Заб’ється серце радісним тремтінням —
Різдво ось-ось вже ступить на поріг.

Адель СТАНІСЛАВСЬКА
Івано-Франківськ