Як нам відхреститися від росії
Мабуть, захмарним цинізмом буде твердження про те, що чим більше українських дітей зачепить ця війна з росіянами, тим довшим буде той відрізок часу, якого нам повинно вистачити, щоб повністю відхреститися від росії. >>
Добрий день, шановна редакціє «України молодої». Прошу, надрукуйте мого листа, бо серце болить за безпритульних тварин, а в нашій славній Полтаві з цього приводу нічого не робиться.
Деякі поодинокі мешканці потроху підгодовують безпритульних котиків та собак, можливо, і не потрібно цього робити, оскільки таким чином ми тільки множимо смерті.
Помирає більшість тварин, дехто з них виживає, дає потомство, яке потім гине, і так по колу.
Була я на зборах в авіамістечку, які проводила депутатка з команди, здається, Матковського. Були присутні захисники тварин з якоїсь європейської країни, показували слайди, що буцімто вже запроєктовано притулок для тварин, невдовзі почнеться будівництво.
Відкрила Майя Кадировна майданчик для вигулку домашніх собак — добра справа, тільки чотирилапим «безхатькам» від цього не легше. Навіть Верховна Рада недавно ухвалила закон на захист чотирилапих, але закон є, а робота не проводиться ніяка.
Чим гинути тваринам від холоду і голоду, то, може, влаштувати відловлення та знищення безпритульних тварин? І заявити всьому світу, що, мовляв, ми в нашій славній Полтаві вважаємо інакше, ніж у цілому цивілізованому світі, тобто думаємо, що чотирилапих «безхатьків» потрібно знищувати, як тарганів чи мишей.
Якось я визирнула з вікна рано-вранці, а там мертва кішка і четверо мертвих же кошенят. Ну що тут робити — взяла лопату та й пішла закопувати (а мені вже 80 років), ну не викидати ж у сміттєвий контейнер, бо це суворо заборонено.
Проводили минулого року стерилізацію, у нас двох кішечок простерилізували — добра справа, але ж потрібно це проводити систематично, а не час від часу, бо результату від такої роботи вийде нуль. От і зараз у нас знову багато худющих, нещасних вагітних кішок. Що з цим робити, люди?
Треба б провести підготовчу роботу — через газети, телебачення зібрати зацікавлених людей, провести конкурс, виділити тих, хто може і бажає цим займатися. Одному не під силу, а три-чотири людини на область могли б навести лад. Виділити кошти з місцевого бюджету, зібрати пожертви (є у нас дуже багаті люди, може, не відмовили б у допомозі, дехто навіть із невеликими статками виділив би якусь копійчину).
Збираю вирізки з газет, і видно, що в деяких містах навели лад або хоча б намагаються щось зробити. Он у Львові прекрасний притулок уже діє, навіть із Нідерландів чи зі Швейцарії приїздили подивитися, і дуже їм сподобалося, як там налагодили роботу.
Чим же ми, полтавці, гірші? Невже у нас так і будуть десятками гинути кошенята і цуценята разом зі своїми мамками? Люди приручили кішок і собак, тож тепер повинні відповідати за них.
В. МАТИШАК
Полтава
Мабуть, захмарним цинізмом буде твердження про те, що чим більше українських дітей зачепить ця війна з росіянами, тим довшим буде той відрізок часу, якого нам повинно вистачити, щоб повністю відхреститися від росії. >>
18 жовтня 2025 прес-секретар Білого дому пані Керолайн Лівітт звернулася з відозвою, в якій є така фраза: «Президент США сказав обом сторонам: війна триває занадто довго, занадто багато невинних людей загинуло. >>
У 1944 році на «Мосфільмі» вийшов фільм «В шесть часов вечера после войны». >>
Наприкінці 40-х років минулого століття в Україні народилася щемлива й харизматична пісня «Вчителько моя» Андрія Малишка та Платона Майбороди. >>
У цьому був весь Андрій, онук кулеметника Української Галицької Армії, племінник воїнів УПА. Все своє молоде життя він готувався до боротьби за незалежну Державу. І готовий був покласти за це своє життя. >>
Бо ми, Українські Націоналісти, та й загалом Українці, можемо бути Друзями і Побратимами, а можемо бути страшними недругами, які спитають за окупації, знущання, пацифікацію тощо… >>