Діти і гривні: де взяти кошти на популістські проєкти Зеленського

Нові президентські ініціативи з’являються ледь не кожного тижня: Велике будівництво, Велика реставрація, Президентський університет, Доступна іпотека, Національний авіаперевізник... І з останнього — Гроші для майбутніх дітей.

6 грудня президент зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про «Економічний паспорт», який передбачає, що з 2023 року запрацює Фонд майбутніх поколінь, де накопичуватимуть гроші для дітей, які народилися після 1 січня 2019 року.

Як справжній батько українського народу, Зеленський вирішив облагодіяти тих, хто народився у 2019 році, коли він прийшов до влади.

У 2037 р. нині трирічні українці зможуть отримати з Фонду майбутніх поколінь понад 600 тис. грн (тобто за нинішнім курсом майже 20 тис. євро).

«На руки» кошти не дадуть. Їх переказуватимуть на документально підтверджені цілі: навчання або купівлю нерухомості.

Україна — не Кувейт

Ініціатива очікувано отримала величезну порцію критики від ЗМІ та економістів, але навіть пересічні громадяни обурилися: маємо дискримінацію українців за роком народження, отже діти, «народжені до», вже можуть починати судитися щодо утиску їхніх прав як громадян України.

Аргументи економістів можна назвати категоричними: в країні з горизонтом планування максимум на рік-півтора плани навіть на п’ять років уперед, здається, ніколи не виконувалися.

Що вже казати про 19? Хто може гарантувати, що до 2037 року все піде як задумано і гроші, накопичені в Фонді, не знадобляться для боротьби з наступною кризою?

Та й скільки саме «важитиме» подарунок від Зеленського через 19 років з огляду на інфляцію та нестабільність вітчизняної валюти? Ніхто не прогарантує, що на ці кошти можна буде придбати хоча б велосипед.

Так, сама ідея накопичення коштів у Фонді майбутніх поколінь реалізована в низці країн — Бахрейн, Кувейт, ОАЄ — тобто в країнах з невеликою кількістю населення та величезною нафтовою трубою і величезним профіцитом бюджету.

Але пропонувати таку ідею в країні з хронічно дефіцитним Пенсійним фондом та за принципом взяти з однієї кишені, щоб покласти в іншу, — популізм.

Марія Репко, експерт Центру економічної стратегії вважає: «Фонд майбутніх поколінь — жахлива ідея, з якого боку не підійди. Він не вирішує взагалі жодного насущного питання держполітики, але розбалансує бюджет, причому всерйоз і надовго».

Не погодитись було б складно, проблеми економіки така ініціатива не вирішує, але тему рейтингів та уваги електорату вирішує чудово.

Якщо вже говорити про теоретичну можливість створення такого Фонду, то вона була. Аналітик «АльфаБанку» Олексій Блінов зазначає: «Якщо щось і підходило на роль Фонду майбутніх поколінь, то це 2,8 млрд доларів, що впали на нас буквально з неба в серпні (ковідні кошти від світової спільноти. — Ред.). Однак ці кошти вже майже повністю витрачені на покриття бюджетних видатків. За неповні пів року».

Що ж пропонує президент? Спецфонд наповнюватиметься коштами, які держава отримує від рентної плати. Відсоток відрахування зростатиме протягом 10 років залежно від виду ренти за користування надрами для видобутку корисних копалин. На даний момент ці надходження йдуть до загального фонду держбюджету.

Тому можна з упевненістю сказати, що після ухвалення аналізованої законодавчої ініціативи грошей на майбутні витрати від цього джерела поменшає, проте які саме статті видатків постраждають, незрозуміло. І скільки протягом найближчих 15 років недоотримає бюджет від нестачі рентних платежів.

Щоб досягти прогнозованої офісом президента вартості активів — 1,8 трлн грн до 2037 року, передбачається з 2023-го збільшувати доходи від ренти з видобутку нафти, газового концентрату та газу.

Та найбільше зростання рентних платежів передбачено для видобутку руди, і тут влада покладається на «ресурсний» закон 5600, який збільшує податки на видобування руди в разі високих на неї цін.

На питання, яким буде фінансування в разі падіння цін на руду (а таку вірогідність ніхто не виключає) відповіді немає. Також незрозуміло, чому в тому ж законі 5600 зникла згадка про «марганцеву» ренту в Україні, яка залишилася однією з найнижчих у світі, це прямі бюджетні втрати для країни.

Що ж, Коломойському, вважай, подарували близько 800 млн грн на рік, а от спроби Ахметова знизити ставки ренти на руду будуть подаватись винятково як «Ахметов проти наших дітей».

«Бюджет країни міг би отримувати на 10-20 млрд грн більше ренти від копалин. Але для цього необхідно було б проаналізувати досвід інших країн і знайти логічне рішення, а не шукати компроміси з тими чи іншими зацікавленими сторонами», — переконаний економічний експерт Володимир Даценко.

Пообіцяли ці, а виконуватимуть інші?

Аби забезпечити виконання закону про Фонд майбутніх поколінь, у проєкті держбюджету на 2022 рік передбачено для цього 69 млрд грн, а в 2023 році в фонд направлять 21,8 млрд грн, зазначається в пояснювальній записці до документа.

Ця сума дозволить покрити нарахування для 1,5 млн громадян, які народилися і, за оцінками ОП, народяться в «п’ятирічку» Зеленського.

Кошти невеликі, але ж з кожним наступним роком кількість учасників фонду зростатиме на близько 300 тис осіб. І віповідати за ініціативу Зеленського будуть вже інші президенти — згодом щорічні поповнення мають кратно збільшитися.

Чи реально зібрати стільки грошей, як їх захистити від інфляції та в ідеалі примножити — це найскладніше питання. Зеленський не придумав нічого кращого, як вкладатися в державні облігації, що, по суті, означає ще один канал фінансування програми за рахунок бюджетних коштів та розширення внутрішнього боргу.

«Президент наполягає на тому, щоб ці кошти були інвестовані у фінансові інструменти з мінімальними ризиками. Таких інструментів не так багато на фінансовому ринку, тому в основному розглядається вкладення цих коштів в ОВДП, оскільки вони, наприклад, нині мають прибутковість, вищу за інфляцію та мінімальні ризики», — наголосив у коментарі агенції «Інтерфакс-Україна» економічний радник глави держави Олег Устенко.

Нарешті, чи буде (ще неіснуючий) Фонд ефективним розпорядником і чи зможе ефективно інвестувати (або хоча б не спустити) отримані від ренти суми, адже накопичені гроші не будуть просто лежати на рахунках державних банків.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, зібрані кошти можна буде «розміщувати в економіці»: «Держава зможе створити механізми розміщення ресурсів у великі довгострокові інвестиційні проєкти».

Часом не в Велике будівництво? Історія державних фондів сумна: корупційні ризики навколо фонду на трильйон із гаком гривень неминучі, і можна вже зараз прогнозувати неабияку бійку за контроль над ФБП.

Експерт Валерій Клочок: «На мій погляд, корупційна складова полягатиме в тому, як операційний менеджмент майбутнього фонду прийматиме рішення про перенаправлення грошей на різні інвестиційні проєкти, в інтересах яких спостережна або будь-яка інша рада при цьому фонді прийматиме рішення про інвестування. Я припускаю, що може бути присутня корупційна складова — приймати рішення про використання коштів на програми, в яких будуть зацікавлені певні особи. У мене це викликає найбільше побоювання».

Але що б там казали, іміджева привабливість законопроєкту про Фонд майбутніх поколінь — неперевершена.