Тепло буде «золотим»? Як Зе-влада ігнорує катастрофічний дефіцит вугілля і чим це загрожує українцям

В Україні, попри заспокійливі заяви влади, таки катастрофічно бракує вугілля.

Тож якщо державним і приватним компаніям не вдасться налагодити постачання чи перейти на інші джерела енергії, а температура у січні-лютому триматиметься морозною, то частині українців доведеться звикати до низької температури у своїх домівках. І це ще далеко не найгірша перспектива зими-2022.

ТЕСи як слабка ланка

Служба безпеки України ще у першій декаді грудня у закритому листі на адресу керівництва Кабінету Міністрів попередила про загрози зупинки тепло- та електропостачання населення через дефіцит вугілля.

У документі, що перебуває у розпорядженні ЗМІ, йдеться про складну ситуацію, що утворилася у тепло- та електрогенерації внаслідок дефіциту вугілля та збільшення заборгованості.

Поєднання цих факторів, на думку аналітиків спецслужби, може призвести до неконтрольованого зростання тарифів на виробництво електричної та теплової енергії для кінцевих споживачів.

За їхніми даними, до початку зими на складах було 486,2 тис. тонн палива, натомість план накопичення становить 2,632 млн тонн. Іншими словами, фактичні обсяги є уп’ятеро меншими за планові.

«Проблеми з теплопостачанням можуть призвести до надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зростання соціального напруження серед населення та дискредитації органів влади», — повідомляють у Службі безпеки.

СБУ також навела приклади ТЕС та ТЕЦ, які є природними монополістами і мають критичне значення для тепло- та електропостачання споживачів.

Серед них, за визначенням правоохоронців, Слов’янська ТЕС («Донбасобленерго»), яка забезпечує місто Миколаївку Донецької області, а зупинка ТЕС зумовить відключення 14 тисяч споживачів.

Також Луганська ТЕС (належить до компанії ДТЕК Ріната Ахметова), яка, за твердженням СБУ, є одним з основних джерел теплоенергії у Луганській області.

У цьому переліку також Чернігівська ТЕЦ, що забезпечує 40% мешканців цього міста, зокрема об’єкти соціальної інфраструктури: лікарні, школи тощо.

А також Дарницька ТЕЦ (підпорядковується «Євро-Реконструкції»), яка постачає тепло киянам Дніпровського та Дарницького районів, працюючи на газі, а запаси вугілля відсутні.

Шмигаль сльозам не вірить

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль обробляв інформацію Служби безпеки понад тиждень. А потім заявив, що... в енергетичній галузі держави проблеми як такої не існує, як і проблеми дефіциту вугілля в Україні, що наразі вирішена.

«Щодо наявності вугілля. Наразі баланс позитивний: ми видобуваємо та імпортуємо в сумі 2 млн тонн на місяць при споживанні 1,7 млн тонн на місяць», — розповів Шмигаль депутатам Верховної Ради України, виступаючи у будинку під куполом. За словами прем’єра, з вугіллям наразі проб­лему вирішено.

«Щодо запасів газу — їх абсолютно вистачає, аби спокійно пройти опалювальний сезон», — додав очільник уряду.

Утім, попри всю бравурність заяви, в останній день минулого тижня Дениса Шмигаля запросили до офісу президента — на засідання координаційного енергетичного штабу.

Там очільник Кабінету Міністрів запевнив: ситуація в енергетиці України — стабільна, контрольована, хоч і напружена. Однак і в цих умовах Україна зможе нагромадити запаси вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ. За його словами, Україна підписала контракти щодо постачання вугілля на всі три місяці зими.

«Ми на сьогодні маємо і на грудень, і на січень, і вже розпочато договірну кампанію на лютий та на березень про імпортні постачання вугілля морем (кораблями). Обсяг поставок — понад 2 млн тонн на місяць. Це внутрішній видобуток, а також імпортна складова як морським, так і залізничним транспортом. При цьому спалювання вугілля становитиме від 1,7 до 1,9 млн тонн. Тобто ми розуміємо, що накопичуватиметься на складах від 0,3 до 0,5 млн тонн щомісяця», — заявив прем’єр, уточнивши, що на сьогоднішній день запаси на складах уже зросли на 100 тисяч тонн — порівняно з показниками два-три тижні тому.

Денис Шмигаль також додав, що Україна успішно пройде опалювальний сезон і тарифи не підвищуватимуть. Дещицю оптимізму додав керівник «Нафтогазу України» Юрій Вітренко, уточнивши, що зараз у вітчизняних підземних газосховищах є понад 15 млрд кубометрів газу. Це, за його словами, більше за показники 2008—2014 років.

Зростає імпорт. І, як не дивно, експорт вугілля

Проте віддалені від влади експерти самозаспокоєння Дениса Шмигаля та його урядовців не поділяють. Так, колишня керівниця Міністерства енергетики Ольга Буславець констатує: зі зниженням середньодобової температури повітря зростає споживання електроенергії.

«Минулого робочого тижня споживання коливалося від 16,2 ГВт уночі до 22,6 ГВт при вечірньому піку. Потужність генерації ТЕС коливається від 34 до 68 ГВт. АЕС працювали із середнім навантаженням 12,4 ГВт (торік у цей період було всього 9,3 ГВт), а ТЕЦ, незважаючи на доплату за додаткову послугу, працюють із середньою потужністю всього 1,5 ГВт, що на 40% менше за торішній рівень», — написала колишня чиновниця, зазначивши, що вона сподівається на успішну спробу компенсації нестачі генерації завдяки вирішенню переведення частини вугільних ТЕС на газ.

«Це питання зараз на стадії вирішення», — написала Буславець, але при цьому зазначила: незрозуміло, звідки братимуть газ у необхідному обсязі.

Наразі ж урядовці розглядають два варіанти розв’язання проблеми: активний імпорт вугілля або перехід на газ.

«Ми як «Нафтогаз» останні дні пропонували навіть свою допомогу імпортувати вугілля, але поки що навіть без цієї допомоги обходяться компанії, які генерують електроенергію з вугілля», — сказав очільник компанії Юрій Вітренко, додавши, що для підтримки енергосистеми «Нафтогаз» наразі постачає природний газ ТЕЦ у Києві, Харківській ТЕЦ та Білоцерківській ТЕЦ.

«Вони розраховуються, це приємна новина», — наголосив Вітренко і розповів, що за перші два тижні грудня завдяки роботі одразу 14 блоків АЕС запаси вугілля на складах ТЕС України збільшилися на 18,4%, або на 71,3 тис. тонн.

Зростання запасів зафіксовано на 8 із 12 ТЕС. За 11 місяців в Україну завезли 17,7 млн тонн. У січні-листопаді цього року Україна збільшила імпорт кам’яного вугілля та антрациту на 14,9%, або на 2,3 млн тонн порівняно з тим самим періодом 2020 року.

З початку року постачання досягли 17,72 млн тонн. У грошовому вираженні імпорт зріс на 32,7% і становить 2,07 млрд доларів. Роком раніше Україна закупила вугілля на 1,56 млрд.

Більшість ресурсу надійшло з Росії — 64,67%. Всього ж наш агресивний північний сусід зумів заробити за одинадцять місяців 1,34 млрд доларів. Імпорт зі США зайняв 19,25% — на 398,19 млн доларів. Казахстан продав вугілля на 220,66 млн доларів, забезпечивши 10,67% поставок. На імпорт з інших країн припало 5,41%.

Водночас експорт Україною вугілля становив 4,98 тис. т на 800 тис. доларів. Здебільшого ресурс постачали до Словаччини, Угорщини, Болгарії. Це майже вчетверо більше, ніж торік: у січні-листопаді 2020 року продали 2,35 тис. тонн українського вугілля на 201 тис. доларів.

Влада програє Ахметову

Нарощує імпорт вугілля і компанія Ріната Ахметова ДТЕК.

«Станом на 1 жовтня ДТЕК уже законтрактував істотну частину необхідного вугілля, у тому числі було сплачено аванс у близько 45 млн доларів, а в 4-му кварталі цього року компанія додатково заплатила близько 74 млн доларів, що більше, ніж підсумковий баланс коштів станом на 1 жовтня», — повідомили у компанії, додавши, що загалом за третій та четвертий квартал компанія направила 120 млн доларів на імпортне вугілля для забезпечення ТЕС у період опалювального періоду.

Дефіцит вугілля, за словами представників ДТЕК, виник через те, що в травні-липні 2021 року генеруючі компанії не мали грошей на закупівлю палива через аномально низькі ціни на електроенергію. А також імпорт електроенергії за демпінговими цінами.

«Імпорт з Білорусі лише за період із січня по червень 2021 року відібрав у вітчизняних генеруючих компаній майже мільярд гривень, чого за тодішніми цінами вистачило б на закупівлю 350 тис. тонн вугілля. Саме стільки зараз не вистачає для забезпечення мінімально гарантованих запасів», — заявив представник бізнесу Ріната Ахметова.

У листопаді компанія імпортувала 100 тис. тонн вугілля, а за три місяці — 455 тис. тонн. Загалом укладено угоди на понад 1 млн тонн імпортного палива. Також ДТЕК домовилася про 8 суден із вугіллям зі США та Колумбії загальним обсягом майже 545 тис. тонн. Таким чином у грудні запаси вугілля на ТЕС компанії ДТЕК зросли на 35%, тоді як запаси державних ТЕС упали на 15%.

Водночас шахти «Павлоградвугілля» і «Білозерська», що входять до складу «ДТЕК Енерго», у січні-листопаді 2021 року видобули 15,2 млн тонн рядового вугілля — таким чином видобуток залишився на торішньому рівні. Всього ж компанія планує у 2021 році забезпечити видобуток близько 17 млн тонн вугілля.

Перейдемо на газ?

Тим часом влада України, розуміючи загрози відсутності вугілля на складах та ймовірність холодної зими, розглядає варіант Б — перехід теплогенерації на газ. Вартість його на європейських хабах уже сягла ціни 1 тис. 700 доларів за тисячу кубометрів.

Так, Національна комісія, що здійснює дер­жавне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, дозволила вугільним електростанціям закуповувати газ для виробництва електроенергії.

Це рішення НКРЕКП ухвалила на своєму засіданні перед вихідними. При цьому гранична ціна закупівлі газу для таких виробників становить 4 тис. 800 грн за тисячу кубів, а послуга буде дозволена лише в опалювальний період і за крайньої потреби — у разі граничного дефіциту потужності в Об’єднаній енергосистемі країни.

НКРЕКП дозволила компанії «Укренерго» забороняти доступ до імпорту електроенергії при непідтвердженні імпортером графіка постачання.

Нацкомісія також дозволила позбавляти доступу до міждержавних перетинів — імпорту електроенергії — з Білорусі та Росії компанії, які виграли відповідний аукціон, але не можуть підтвердити графік поставок.

Згідно з документом, графік постачання електроенергії має підтвердити оператор системи передачі суміжної держави — Білорусі чи Росії. Рішення ухвалили з метою запобігання зловживанням на ринку. Втім чи зможе воно порятувати вітчизняну теплогенерацію — питання риторичне.

А ТИМ ЧАСОМ...

Технологія «газової війни»

У грудні російський «Газпром» перестав бронювати потужності газопроводу «Ямал—Європа» на місячній основі і використовує його на основі щоденного бронювання. Довгостроковий договір «Газпрому» на транзит через Польщу закінчився рік тому.

Зокрема, минулої суботи «Газпром» викупив транзитні потужності польської ділянки газопроводу «Ямал—Європа» лише у розмірі 6% від запропонованих обсягів: 5,2 мільйона кубометрів на добу замість запропонованих 89,1 мільйона кубів.

При цьому другу добу поспіль «Газпром» не замовляє потужності під час регулярної сесії бронювання ввечері попереднього дня, а робить це на додатковій сесії — у ніч безпосередньо перед початком нової газової доби.

На газовий рік із жовтня 2020-го по вересень 2021 року «Газпром» забронював потужності на річному аукціоні, далі робив дві місячні броні — на жовтень та листопад 2021 року, викуповуючи 35% потужностей цієї магістралі.

Такі кроки, на думку експертів, є одними з головних чинників, що призводять до рекордних цін на російський газ на європейських хабах. Особливо враховуючи, що дії Росії відбуваються на тлі рішення Німеччини відкласти сертифікацію газопроводу «Північний потік-2» на другу половину 2022 року.