Без прориву, але з надією: чи знизилась загроза вторгнення росіян в Україну після переговорів Путіна і Байдена

Захід вживатиме «суворих економічних та інших заходів», якщо Росія вторгнеться в Україну.

Про це попередив з Вашингтона свого російського колегу Джо Байден.

У свою чергу Володимир Путін зажадав гарантій того, що НАТО не розширюватиметься далі на схід.

Про це глави двох держав говорили впродовж двох годин по відеозв’язку.

Це були вже другі за рік переговори президентів США та Росії після першої особистої зустрічі у червні в Женеві.

Перші заяви сторін

Після розмови сторони поширили заяви — Кремль помітно пізніше, ніж Білий дім. Цього разу розбіжностей у двох версіях практично не було.

У заяві Білого дому насамперед йшлося про можливі санкції у разі російського вторгнення в Україну. Кремль підтвердив, що про санкції Путін із Байденом говорили, і наголосив, що обговорювали внутрішньоукраїнський, на його думку, конфлікт.

Як і в заяві Білого дому, так і в заяві Кремля йдеться, що Путін і Байден дали доручення своїм командам. За версією Вашингтона, два президенти доручили «вжити заходів», пов’язаних з деескалацією ситуації на кордоні з Україною. За версією Москви, вони «домовилися доручити своїм представникам розпочати предметні консультації з чутливих питань».

Під чутливими питаннями Путін розуміє те, що «НАТО робить небезпечні спроби освоєння української території» і «нарощує військовий потенціал» біля кордонів Росії, у зв’язку з чим Москва хоче отримати «надійні, юридично зафіксовані гарантії, що виключають розширення НАТО у східному напрямку».

Важливий вплив на перебіг переговорів мало те, що президент Франції Еммануель Макрон у вівторок, 7 грудня, провів переговори з лідерами США, Німеччини, Італії та Великої Британії.

Політики у форматі так званої «п’ятірки» обговорили ситуацію на кордоні між Росією та Україною та підтвердили, що готові вжити заходів для збереження «світу та безпеки» в Європі.

Лідери провідних країн Заходу зазначили, що Росія має відновити переговори з Україною у нормандському форматі за участю Франції та Німеччини.

Відразу після закінчення розмови з Путіним президент Байден повідомив колег iз цих чотирьох європейських країн про їх перебіг. З президентом України Байден мав намір поспілкуватися по телефону 9 грудня, тобто в останню чергу.

Путін і миролюбна політика

Президент РФ 8 грудня на пресконференції з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом розповів про деякі аспекти розмови з Джо Байденом. Він зазначив, що Москву непокоїть можливість прийняття України до НАТО та розміщення озброєнь Альянсу біля своїх кордонів.

«Ми виходимо з того, що наші занепокоєння хоча б цього разу будуть почуті. Хоча протягом попередніх десятиліть ми постійно просили цього не робити. Проте інфраструктура НАТО неминуче наближалася до наших кордонів. І тепер ми бачимо комплекси протиракетної оборони Mk 41 у Польщі та Румунії. І ми маємо всі підстави вважати, що те саме станеться у разі прийняття України в НАТО, але вже на українській території».

За словами Путіна, Росія найближчим часом підготує пропозиції щодо гарантій безпеки у відносинах з НАТО і передасть їх США. Поставлене йому запитання, чи Росія збирається нападати на Україну, Путін назвав провокаційним.

Сама відповідь була двоякою: «Росія проводить миролюбну зовнішню політику, але вона має право забезпечувати свою безпеку в середньостроковій та віддаленій перспективі».

Байден і економічна відповідь

Зі свого боку президент США, коментуючи розмову з Путіним, пообіцяв, що Вашингтон не залишить поза увагою занепокоєння Москви щодо можливого розширення НАТО на Схід.

Також Байден зазначив, що США не розглядають ідею використання своїх збройних сил через розбіжності з Росією по Україні. Щодо ситуації навколо України, то Байден «ясно дав зрозуміти, що США та союзники дадуть відповідь рішучими економічними та іншими заходами у разі військової ескалації».

Крім того, Байден у четвер (коли цей номер газети буде зданий до друку) збирається поговорити з президентом України Володимиром Зеленським, повідомив його радник із нацбезпеки Джейк Салліван. Салліван, коментуючи телефонну розмову президентів, назвав основною метою глави США попередження про ціну, яку Росія заплатить у разі вторгнення в Україну.

«Президент Байден сказав президенту Путіну абсолютно прямо: якщо Росія поглибить вторгнення в Україну, США та наші європейські союзники дадуть відповідь жорсткими економічними заходами. Ми надамо українцям додаткові засоби оборони понад та за межами того, що ми вже поставляємо. І ми зміцнимо наших союзників на східному фланзі НАТО у відповідь на таку ескалацію», — заявив під час брифінгу Салліван, зазначивши, що тепер США готові зробити те, чого вони не зробили у 2014 році, маючи на увазі реакцію Заходу на анексію Криму. Водночас Байден не давав Путіну зобов’язань, що Україна залишиться поза НАТО, наголосив Салліван.

Зеленський і фото зі спортзалу

Президент Володимир Зеленський зранку 8 грудня ситуацію не коментував, проте виклав у інстаграм, мов голов­ну новину дня, веселе фото зі спортзалу. Його речник Сергій Никифоров у коментарі «Українській правді» заявив, що предметно коментувати перемовини буде доречно після розмови Зеленського та Байдена, що відбудеться в четвер.

Утім пізніше, у середу, Зеленський таки відреагував на переговори лідерів РФ та США. Він зазначив, що позитивним є сам факт їхньої розмови.

«Найголовніше те, що ми зараз бачимо, що є особиста реальна реакція і особиста роль президента Байдена у врегулюванні війни на сході нашої держави. Мені здається, що це найголовніше», — сказав Зеленський під час брифінгу з прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем. Президент Зеленський побачив у розмові Байдена та Путіна перемогу України.

За його словами, «перемога України в тому, що США завжди підтримували Україну, наш суверенітет і незалежність».

Реакція з України

Телефонна розмова президентів США та Росії не принесла дипломатичного прориву, констатують в Україні. Водночас українські політики та експерти вказують на те, що світ чи не вперше об’єднався саме довкола України.

«Було заздалегідь зрозуміло, що позиції сторін відрізняються принципово, а передумов для якогось просування вперед не було», — констатує в коментарі для «Німецької хвилі» голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Як США нічого не можуть обіцяти Росії щодо нерозширення НАТО на схід, так само зараз «Путін не даватиме ніяких обіцянок відвести свої війська від українського кордону», вважає Фесенко.

«Сам контакт служить для стримування та деескалації. Ми цінуємо важливе дипломатичне залучення США до зусиль повернути Росію за стіл переговорів», — йдеться в коментарі очільника МЗС України Дмитра Кулеби для агенції «Рейтер».

«Я впевнений, що під час вчорашньої розмови Володимир Путін почув дуже чіткі та сильні сигнали щодо ескалації Росії вздовж кордону України та в регіоні. Неодноразово наші американські партнери вже давали зрозуміти Москві, що будь-які подальші військові авантюри будуть коштувати надзвичайно високу ціну», — додав він.

В опозиційній парламентській фракції «Європейська Солідарність» вказують на символічне значення розмови президентів.

«Путін, демонструючи намір можливої агресії, тестував Захід. Але у відповідь Захід спромігся об’єднатися і виробити спільну позицію», — вважає нардеп від «ЄС» Олексій Гончаренко.

Він звернув увагу також на те, що «Байден говорив з Путіним не лише як президент США, а як представник західного світу». Оскільки перед розмовою глава Білого дому провів консультації з лідерами Франції, Німеччини, Великої Британії та Італії.

«Стратегія Путіна полягає у роз’єднанні західного світу, а тут він побачив, що цей світ чи не вперше об’єднався саме довкола України. І це дуже важливо», — наголосив Гончаренко.

Водночас ризик того, що в найближчі місяці значний контингент російських військ на східному кордоні України і в Криму буде зберігатися, існує, прогнозує політолог Фесенко. На його думку, в Кремлі очікують, що в Україні спалахне енергетична та політична криза, і планують на цей випадок «розпочати локальні військові операції».

«Але, на мій погляд, про масштабне військове втручання не йдеться», — додав він.

Ексглава МЗС Павло Клімкін в ефірі «Радіо «Свобода» зазначив, що після переговорів Путіна і Байдена загроза вторгнення в Україну стала меншою.

Для України важливим є те, що американський президент і до, і після розмови з російським колегою говорив з європейськими лідерами. Це свідчить про трансатлантичну солідарність. За його словами, це «реальний успіх Байдена».

То хто ж переміг?

Можна сказати, що сторони піднялися з-за столу переговорів з тим, з чим за нього і сіли. Але певні поступки з боку США все ж помітні. Американський президент на запитання журналістів, чи припускає він введення американських військ в Україну, відповів, що цей варіант «не розглядається».

Перед переговорами стало відомо, що з проєкту оборонного бю­джету США на 2022 рік зникли можливі санкції щодо «Північного потоку-2», на яких наполягали республіканці у Конгресі.

Натомість заступниця держ­секретаря США Вікторія Нуланд, яка спілкувалася напередодні з американськими сенаторами, заявила, що Вашингтон і його європейські союзники розглядають «повний спектр варіантів» санкцій на той випадок, якщо Росія нападе на Україну.

«Те, що ми обговорюємо, буде еквівалентом фактичної ізоляції Росії від світової фінансової системи», — заявила вона.

Раніше телекомпанія CNN повідомляла про те, що американська влада як варіант санкцій розглядає відключення Росії від міжнародної системи міжбанківських платежів SWIFT, а агенція Bloomberg — про можливе обмеження конвертації рубля.

Також 7 грудня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн повідомила, що ЄС готовий розширити старі та запровадити нові санкції у випадку вторгнення.

Переважний тон оцінок переговорів Байдена та Путіна такий, що кожен з них отримав те, чого хотів. У Кремлі дуже задоволені, бо путінський режим тепер наголошуватиме, що він почав прямо обговорювати українську тему з Вашингтоном через голову «маріонеткового київського режиму».

Дестабілізація внутрішньополітичної ситуації в Україні, для якої Кремль має ресурси, плюс робота з найбільш готовими до контактів з Москвою європейськими столицями, насамперед Парижем і Берліном, триватимуть тепер з подвоєною силою.

Кремль намагатиметься домогтися скликання саміту Росія—ЄС. У червні цю ідею заблокували Польща і країни Балтії. Але вже друга розмова з Байденом дає прихильникам спілкування з Росією додаткові козирі.

У Вашингтоні сподіваються у такий спосіб зробити політику Москви більш передбачуваною, констатує «Німецька хвиля». Кожен з двох учасників здобув перемогу, непорушно залишаючись на своїх позиціях.