Обід на мільйон: в Україні шаленими темпами дорожчають харчі та енергоносії

Вартість продуктів харчування в нашій державі продовжує неухильно зростати — шалена інфляція, яку ми спостерігаємо впродовж осені і початку зими, ціни в грудні прискорюються.

Експерти стверджують, що товари першої необхідності ближче до кінця року можуть стати неприємною несподіванкою для пересічних українців, а починаючи з січня процес подорожчання тільки набиратиме обертів.

Цукор, крупи, м’ясо і все інше

Рекордсменом зростання ціни серед продовольства може стати цукор. На цінову політику тут впливають кілька чинників. Перший з них — природний газ, який цьогоріч продовжує встановлювати рекорди. Тож відпускна ціна цукру на заводах сягнула 35—40 гривень з урахуванням податків.

При цьому вона не включає торговельну та транспортну націнки, які можуть підняти ціну «солодкої смерті» до непристойних понад 50 гривень.

Друга причина дорогого цукру — високі світові ціни на цукор, які зростають через підвищений попит з боку виробників етилового спирту. Попит на етанол, у свою чергу, зростає через збільшення його у складі пального.

Неприємний для українців прогноз очікується і щодо гречки — нашого стратегічного та антикризового продукту. І хоча думки вітчизняних експертів розділилися — одні з них стверджують, що гречки цьогоріч в Україні зібрали достатньо, а інші вважають, що врожай таки замалий — і перші, і другі сходяться на думці, що вести мову про подешевшання цього продукту завчасно.

А отже, гречка або коштуватиме най­ближчим часом стільки ж, як і коштує, або ж вона стрімко подорожчає і ціна на крупу підніметься до 60—65 гривень за кілограм. Сприяти цьому може і Росія, яка може заборонити ввезення круп в Україну.

Поряд зростають ціни на рис. Серед причин — та ж сама дорожнеча енергоносіїв та логістики. При цьому дефіциту не очікується — азіатські країни, які його переважно і постачають, повністю забезпечують попит.

Натомість може подорожчати олія, адже вважається, що її вартість на українських полицях ще не досягла своєї межі. Українські виробники орієнтуються на європейський ринок та його ціни, які можуть зрости.

Найімовірніше, що подорожчає м’ясо. Причина — окрім дорогого пального — ще й у тому, що останнім часом дещо обмежена можливість імпорту дешевого м’яса з Європи. Експерти вважають, що впродовж найближчих пів року світові ціни на м’ясо можуть зрости на 50—100%.

«В Україні без дешевого імпорту дефіцит свинини може призвести до значного зростання цін на всі види м’яса», — заявив виконавчий директор Асоціації м’ясної галузі Микола Бабенко.

Подорожчають також і такі «політичні» товари, як хліб та хлібобулочні вироби. І, пояснюючи причини, експерти не намагаються бути оригінальними, адже ціни на газ та електроенергію становлять 15—20% у структурі собівартості хліба, і їхня частка продовжує зростати. У Всеукраїнській асоціації пекарів оцінюють можливе зростання вже до кінця року на рівні 10—25%.

Росія—газ—інфляція

І це ще аж ніяк не межа — тим паче що особливого оптимізму щодо ціни на газ найближчим часом не спостерігається. Останніми днями ціни на газ у Європі знову піднялися вище 1тис.100 доларів за тисячу кубометрів.

Так, ф’ючерси біржі ICE суттєво зросли, оскільки трейдери зважають на ризик запровадження нових міжнародних санкцій проти провідного постачальника — РФ, якщо та наважиться на масштабне вторгнення в Україну.

Агенція «Блумберг» нагадує, що на тлі перемовин американського президента Джо Байдена з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним котирування на головному європейському газовому хабі TTF у Нідерландах підскочили на 7,6%.

«Ринок знову втягнувся в геополітичні події, оскільки занепокоєння щодо ситуації на кордоні РФ з Україною підвищують перспективи нових санкцій проти Росії», — цитує агенція представника SaxoBank A/S Оле Хансена.

А позиція Російської Федерації, як видно із заяв очільників нашого агресивного сусіда, на жаль, не змінюється. Так, упродовж минулого тижня світ почув низку заяв Москви про те, що вона хоче «домовленостей на папері», які дали би Кремлю гарантії, що Україна не стане членом НАТО, та звинуваченнями в тому, що це Альянс спровокував ескалацію, нарощуючи присутність біля кордонів РФ. 

Зі свого боку, західні союзники висловили потужну підтримку Україні, а представник США Ентоні Блінкен заявив, що Кремль попередили про болючі санкції, які раніше не застосовувалися, якщо РФ наважиться на нову агресію проти України.

Забуте слово «дефіцит»

А тому якщо наші західні союзники і зуміють поставити Росію на місце, то уникнути цінових стрибків ми, як, зрештою, і весь світ, не зможемо. Тож економічні експерти сходяться на думці, що після Нового року очікується не лише подорожчання продуктів, а й їх дефіцит.

Експерт вважає, що після Нового року в країні подорожчає ще більше соняшникова олія, цукровий буряк, гречка.

«Ми вже не в змозі забезпечити себе цукровим буряком. Тому буряк ми будемо імпортувати з Польщі. Виробництво соняшникової олії скоротилося на 14,5%. Вона буде дорожче, і ми її  будемо звідкись імпортувати, значить, соняшникова олія подорожчає слідом за гречкою, цукром і так далі», — заявив політолог Дмитро Співак, зазначивши, що новий виток подорожчання продуктів харчування українці відчують уже в першому кварталі 2022 року.

Утім, окрім російської агресії, експерт називає ще й інші причини здорожчання, зокрема вищі податки, що їх запровадив уряд.

«Лютий, березень — ось інерційна економічна складова вдарить по цінах, тому що в собівартості продуктів харчування є газ, є тарифи на вантажні перевезення. А сьогодні всім підприємцям підвищили податки. І все разом ось такою сніговою кулею призведе до того, що в кінці першого кварталу 2022 року ми дуже відчуємо і дефіцит на продовольчому ринку, і підвищення цін», — резюмував він.

Гречка з-під полиці

Дефіцит продуктів харчування може спричинити й урядова ініціатива запровадити державне регулювання цін.

Так, група народних депутатів України від провладної «Слуги народу» та низки дружніх фракцій — «Довіри» і «За майбутнє» — запропонувала повернути скасоване в 2017 році регулювання цін на продукти, які мають суттєву соціальну значимість, та встановити граничну надбавку на них у межах 5—15% від відпускної ціни виробника. Відповідний законопроєкт у Верховній Раді зареєстрували на початку грудня нинішнього року.

Якщо цю ідею «слуг» таки зуміють перевести у ранг закону, то уряд буде змушений запровадити держрегулювання на цілу низку продуктів, серед яких — гречана крупа, цукор-пісок, пшеничне борошно вищого гатунку, вермішель, молоко пастеризоване, хліб житньо-пшеничний, яйця і тушки курячі, негазована мінеральна вода, вершкове масло та соняшникова олія.

Парламентарії аргументують: мовляв, у 2017 році таке регулювання було скасовано, а тому, на їхню думку, вартість цих продуктів на ринку суттєво зросла. А також посилаються на досвід країн Євросоюзу, де, за їхніми даними, державному контролю підлягає значна частина продуктів аграрного сектору — близько 88—97%.

При цьому зазначають, що в ЄС насамперед здійснюється нагляд за цінами на продукцію землеробства — пшеницю, ячмінь, жито, кукурудзу, ріпак, а також на велику рогату худобу, молоко, цукор, оливкову олію.

Експерти при цьому зауважують: у Європі не тільки регулюють ціни на аграрну продукцію, а й виплачують селянам значні дотації. А тому вони мають змогу продавати свій товар за рекомендованою державою вартістю.

А якщо Україна просто обмежуватиме торговельну націнку, то мережі відмовляться продавати цей товар і він просто-таки зникне з полиць. Хоча суттєво дешевшим і не стане, адже впливати на собівартість держава, судячи з тексту запропонованого законопроєкту, не планує.

Схожим шляхом, до речі, пішли в Росії, — і результат виявився напрочуд сумним для продовольчого ринку цієї країни. Товари просто щезли, а росіяни почали їздити на «сирний шопінг» у країни Європи. А тому якщо Україна копіюватиме не досвід Європи, а тоталітарної Росії, то назагал ситуація виглядатиме трохи дивно.

Ну а пересічним українцям варто буде звикати, що деякі товари вони зможуть купити тільки завдяки особистим знайомствам із продавцем. Як це розповідають ровесники СРСР.