ПРИКОЛИ про священників та «Інстаграм»
Маленький старий готель в Одесі, рецепція:
— Послухайте, шановний, але у вас тут в ліжку клопи!!!! >>
Жебрак просить у перехожого:
— Подайте на хлiб.
— Вибач, друже, дріб’язку немає, в мене картка.
— Ось через таких, як ти, довелося мобільний термінал купити.
* * *
— Скільки вам років, Маріє Іванівно?
— Яке це має значення? Коли минулого року запалили всі свічки на тортi, по одній за кожен рік життя, половина гостей знепритомнiла від спеки.
* * *
— Я користуюся вашим засобом «Для здорових суглобів» уже рік, а коліна все одно болять!
— Так у вас хворі ноги?
— Так.
— Але на засобі написано «Для здорових».
* * *
Телефонний дзвінок у квартиру. Ніхто не відповідає. Через 10 хвилин знову дзвінок. Та сама історія. Ще через 10 хвилин знову дзвiнок. Слухавку взяли:
— Слухайте, скільки можна дзвонити! Вдома нікого немає.
— А ви?
— А я злодій.
Маленький старий готель в Одесі, рецепція:
— Послухайте, шановний, але у вас тут в ліжку клопи!!!! >>
Два бажання на ранок: щоб кава була гарячою, а вороги – холодними. >>
— Наталко, а скільки у вашому житті було романів?
— Лише один. >>
— І що ти так довго в тій ванній робила?
— Що... Міняла зимову гуму на літню. >>
— Алло, ТЦК? Ви можете терміново забрати мене в армію?
— Так, звичайно. А де ви перебуваєте? >>
— Галю, це наше перше свіданіє! Я за все плачу! Куди тебе повести? >>