У Ризі відбувся саміт НАТО з питання захисту України від російської загрози: про що говорили

У столиці Латвії Ризі 30 листопада — 1 грудня пройшов дводенний саміт за участі міністрів закордонних справ країн НАТО з питання обговорення відповідей на підсилення російської військової присутності на кордонах України на тлі побоювань, що Кремль готується до військового вторгнення в цю країну, повідомляє «Франс Пресс».

На засідання був запрошений глава МЗС України Дмитро Кулеба.

«Наміри Росії незрозумілі»

Держсекретар США Ентоні Блінкен ще до початку саміту заявив, що на будь-яку нову агресію Росії щодо України буде серйозна відповідь.

«Будь-яка ескалація з боку Росії викликає серйозне занепокоєння як у Сполучених Штатів, так і в Латвії (і в інших країнах Альянсу), і будь-яка нова агресія призведе до серйозних наслідків», — сказав Блінкен на пресконференції з главою МЗС Латвії Едгарсом Рінкевичсом перед початком саміту.

«Ми дуже стурбовані тим, що бачимо з боку російських військ на кордоні з Україною, — заявив Блінкен.

— Ми неодноразово бачили російську стратегію, яка полягає в тому, щоб з усією очевидністю створювати провокації для виправдання своїх дій». Тож, на думку Блінкена, засідання в Ризі мало за мету консультації з союзниками по НАТО про характер можливих дій у відповідь.

Давно запланована дводенна зустріч міністрів закордонних справ НАТО відбувалася в період нестабільності на «східному фланзі» альянсу, особливо з огляду на те, що також необхідно розібратися в міграційній кризі, організованій союзником Кремля — Білоруссю. Учасники саміту також обговорили питання контролю озброєнь у регіоні Західних Балкан.

«Однією з причин, чому ми зустрічаємося в Ризі, є регіональні виклики, пов’язані з гібридними діями білоруського режиму проти членів Альянсу: Латвії, Польщі та Литви, та ситуацією в Україні та навколо неї, які вимагають нашої негайної реакції»,— наголосив господар саміту міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс.

Захід побоюється, що Росія може вторгнутися до України і звинувачує Кремль у тому, що він збирає свої сили на кордоні з цією країною.

«Наміри Росії незрозумілі, але вдруге цього року спостерігається незвичайна концентрація сил, — сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенбер у Ризі — ми бачимо важку бронетехніку, безпілотні літальні апарати, системи радіоелектронної боротьби і десятки тисяч готових до бою солдатів. Ми закликаємо Росію до прозорості, оскільки такі дії є неспровокованими і непоясненими. Тому Росія повинна вести себе прозоро, вона повинна знизити напруженість і деескалацію ситуації».

Моск­ва заперечує, що готує напад, і у свою чергу звинувачує НАТО в розпалюванні напруженості.

Під час ранкової сесії у середу міністри НАТО зустрілися з главами дипломатії України та Грузії Дмитром Кулебою та Давідом Залкаліані.

«Грузія та Україна є довгостроковими і близькими партнерами НАТО. Вони беруть участь у наших місіях та операціях і прагнуть приєднатися до Альянсу», — підкреслив генсек.

Він додав, що НАТО продовжує підтримувати незалежність і територіальну цілісність обох країн і допомагає їм шляхом спільних навчань і навчання збройних сил, матеріальної допомоги та обміну інформацією.

Столтенберг, підкреслив, що в обох країнах необхідні подальші реформи для зміцнення верховенства права і демократії, а також для кращої боротьби з корупцією. Ці дії не тільки посилять обороноздатність цих країн, а й наблизять їх до перспективи членства в Альянсі.

На пресконференції за підсумками другого дня зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО Столтенберг відповідаючи на запитання про реакцію Росії на можливий вступ України до Альянсу, заявив:

«Росія хоче відновити свою сферу впливу, в якій вона має право контролювати своїх сусідів, але ми не хочемо повертатися у світ, де наддержави диктують волю незалежним державам. Росія не має права встановлювати свої сфери впливу».

«Україна — незалежна країна з міжнародно визнаними кордонами, ці кордони потрібно поважати. До них, звісно, також входять Крим і Донбас, які є частиною України», — наголосив генеральний секретар НАТО. Столтенберг нагадав, що Альянс має оборонний характер, нікому не загрожує і що незалежні дер­жави можуть приєднатися до нього за згодою інших держав-членів. «Тут Росія не має права голосу і права вето», — підкреслив він у середу, 1 грудня, в Ризі.

«Ми повинні залишатися пильними»

Україна запропонувала застосувати власний «пакет стримування» — перелік заходів, що перешко­джають можливому вторгненню Росії в країну.

«Ми впевнені, що, об’єднавши наші зусилля, діючи злагоджено, зможемо стримати президента Путіна і закликати його не обирати найгірший сценарій військової операції», — заявив Дмитро Кулеба після прибуття на зустріч зі своїми колегами з Атлантичного альянсу в столиці Латвії.

«Ми збираємося закликати союзників розробити разом з Україною пакет заходів стримування», — додав він, маючи на увазі можливі економічні санкції та посилену військову підтримку Києва.

«Ми повинні залишатися пильними і не допустити подальшої ескалації. Міністри чітко дали зрозуміти, що російська агресія буде дорого коштувати і матиме серйозні політичні та економічні наслідки для Росії», — сказав Столтенберг на пресконференції після дводенної зустрічі керівників НАТО.

Президент РФ Володимир Путін готовий дуже швидко реалізувати вторгнення в Україну, але невідомо, чи він це зробить, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен у Ризі після зустрічі глав МЗС країн НАТО, повідомляє кореспондент DW. Блінкен зазначив про наявність «доказів» того, що Росія «підготувала плани для значних агресивних дій проти України».

«Ці плани включають зусилля з дестабілізації України зсередини, а також великомасштабні військові операції», — наголосив держсекретар США.

Він попередив Москву, що в разі такого нападу вона зіткнеться з різкими економічними санкціями: «Ми дали зрозуміти Кремлю, що будемо реагувати рішуче, в тому числі за допомогою низки високоефективних економічних заходів, від використання яких ми утримувались у минулому» — Держ­секретар США додав, що поки не розкриватиме, якими будуть ці санкції: «Але ми поділилися нашими міркуваннями з союзниками та партнерами. І я побачив велетенську солідарність iз боку всіх у рішучості та намірі вжити сильних заходів, якщо Росія вторгнеться в Україну».

 Він також повідомив, що найближчими днями та тижнями Вашингтон співпрацюватиме з країнами НАТО та партнерами над деталями санкцій: «Дуже важливо, щоб Росія розуміла, що будь-які дії, над якими вона роздумує, матимуть серйозні наслідки».

Також Блінкен зауважив, що держави НАТО «піклуються про те, щоб Україна мала можливість захистити себе». Він застеріг Кремль, що в разі подальшої агресії НАТО посилюватиме також і свою оборону.

Блінкен заявив, що 2 грудня повідомить міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову, що Москві необхідно знизити концентрацію своїх сил поблизу України.

Держсекретар США планує провести окремі зустрічі з Лавровим та міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою на полях саміту Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) у Стокгольмі 2 грудня.