Таємне послання в майбутнє: як 70 майстринь об’єдналися, щоб вишити карту України

Дві вишивальниці з Полтави — Анна Петренко та Ельвіра Гонтар — стали учасницями унікального проєкту Art Map Ukraine.

Загалом у ньому взяли участь 70 майстринь з усієї України й одна — з Ізраїлю, яка має українське коріння: її обидві бабусі — вихідці з нашої країни.

А його ініціаторами стали вінничанки Ольга Петлюк та Яна Кравець, котрим у середині березня під час жорсткого карантину спало на думку об’єднати майстрів народно-ужиткового мистецтва з усіх куточків нашої країни. Ось так і народилася ідея вишити рельєфну карту України. Її підтримало багато талановитих майстринь.

«Оскільки про бажання взяти участь у масштабному проєкті врешті-решт заявили 70 осіб, наш організатор і за сумісництвом дизайнер Яна Кравець, котра створила малюнок карти, розбила її на 70 фрагментів розміром 10х10 сантиметрів, — розповідає Анна Петренко.

— А тоді методом жеребкування в прямому ефірі в інстаграмі було визначено, хто який фрагмент вишиватиме. До того ж згодом кожна учасниця проєкту отримала інформацію про те, якої кольорової гами має дотримуватися. Упродовж місяця кожна з нас вишивала свій фрагмент, а тоді надіслала його до Вінниці організаторам. Після цього протягом двох місяців Ольга Петлюк та Яна Кравець зшивали всі фрагменти, взявши в оренду спеціальну професійну раму для вишивки: робили плавні переходи, аби робота мала вигляд цілісного полотна».

Загальний розмір вишитої карти — 70х100 сантиметрів. У ході роботи над нею майстрині використали 38 різних технік (це вишивка гладдю, хрестиком, французькими вузликами, плетіння, валяння шерсті, каучинг та інші) і 40 видів матеріалів (нитки муліне та рафія, сутаж, бісер, намистини, каміння тощо).

Одна з дівчат, котра вишивала Карпати, розпустила навіть своє бурштинове намисто й оздобила гори дорогоцінним камінням. Деякі майстрині зобразили на своїх фрагментах якісь символи: калину, ліру, якір тощо.

«А ще під вишивкою майже кожна учасниця заховала таємне послання, — продовжує розповідь Анна Петренко. — Наприклад, були такі послання: «Крим — це Україна», «Ми єдині», «Україна починається з тебе», «Тобі не можна не цвісти», «Україна — це моє небо».

Я особисто вишила слова Василя Еллана: «Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі». Це такі собі таємні послання нащадкам. Бо ми думаємо, що колись, через багато-багато років, ті, хто житиме після нас, зможуть нашу карту реставрувати і знайти ці приховані послання.

Додам, що, оскільки ми обирали фрагменти методом жеребкування, не було такого збігу, щоб кожен вишивав свою область. Мені, скажімо, дісталася Кіровоградська область. І оскільки я звідти родом, то всю свою любов до другої малої батьківщини вклала у свій фрагмент, вишивши його французькими вузликами й, до того ж, оздобивши бісером.

Спочатку вишиту карту представили у Вінниці. Потім вона почала мандрувати іншими містами — уже побувала в Миколаєві, Хмельницькому, Львові, Черкасах, Полтаві.  

«Цей проєкт започаткований задля того, щоб показати, що ми, майстри, можемо бути не  конкурентами, а однією командою, дружною сім’єю, — пояснює молода майстриня з Полтави. — А ще ми хочемо привернути увагу наших співвітчизників (і особливо молоді) до того, що вишивка може бути сучасною, модною. Фінальна презентація вишитої карти відбудеться в Києві. І оскільки ми вже подали заявки одразу на кілька номінацій Книги рекордів України, то сподіваємося, що саме на цій презентації буде оголошено, в якій із них наша карта отримала перемогу».

Анна Петренко за освітою архітектор, п’ять років тому закінчила Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка і понад три роки працювала за спеціальністю.

Паралельно займалася вишивкою. Із часом, зізнається Анна, прийшло розуміння, що це може бути не тільки хобі, а й спосіб заробітку. Так дівчина різко змінила своє життя, вирішивши присвятити його декоративно-ужитковому мистецтву.

Нині вже має клієнтів із 10 країн світу. На жаль, порівнює майстриня, за кордоном вишивка, прикраси, загалом ручна робота дужче цінуються, а хочеться, щоб і в Україні вони мали таку ж популярність.