Чергові гроші за обіцянки: на що МВФ дає Україні транш у 700 млн доларів

26.11.2021
Чергові гроші за обіцянки: на що МВФ дає Україні транш у 700 млн доларів

Черговий транш МВФ ми отримуємо трохи авансом — як елемент підтримки у протистоянні з Росією. (Фото з сайту autocentre.ua.)

Наприкінці року українська влада отримала вагому фінансову подушку від міжнародних структур — черговий транш кредиту МВФ.

 

Фінансування держави в такій непростій для нас ситуації має важливе значення не лише з огляду на економічні перспективи — стаючи позитивним сигналом для інших глобальних фінансових структур.

 

Фінансова допомога під час загострення військового протистояння з Росією має також показати підтримку України з боку колективного Заходу.

Для економіки і від коронавірусу

Днями заступник виконавчого директора МВФ від України Владислав Рашкован заявив: другий транш кредиту від Міжнародного валютного фонду на суму близько 700 млн доларів, виділення якого для нашої держави днями схвалила рада директорів МВФ, уже наступного вівторка має з’явитися на рахунках українського уряду.

 

Як відомо, раніше рада директорів МВФ не лише схвалила рішення про виділення Україні траншу на 699 млн доларів у межах існуючої кредитної програми «стенд-бай», а й продовжила дію цієї програми до кінця червня 2022 року.


Як відомо, в червні 2020 року рада директорів МВФ затвердила 18-місячну програму для підтримки макроекономічної та фінансової стабільності в Україні на суму 3,6 млрд спеціальних прав запозичень, що становить близько 5 млрд доларів США. Торік Україна отримала перший транш за програмою у розмірі близько 2,1 млрд доларів.


Як пояснили у Фонді, вони підтримали економічну програму для України, щоби допомогти нашій державі у подоланні наслідків від «Ковід-19», підтримати економічне відновлення та просунутися вперед у важливих структурних реформах.


Українська влада натомість узяла на себе кілька зобов’язань. З одного боку, повернути фіскальну політику до умов, що відповідають середньостроковій стабільності боргу, одночасно захищаючи соціально вразливі верстви населення, посилюючи адміністрування доходів та зменшуючи фіскальні ризики від квазіфіскальних операцій, у тому числі в енергетиці.

 

Також ми пообіцяли зберігати незалежність Національного банку України та зосередити проведення монетарної політики на поверненні інфляції до цільового рівня — у межах 5% упродовж року.

Гроші за обіцянки

«Команда президента» також пообіцяла забезпечити фінансове «здоров’я» банків: шляхом належного управління, для відновлення здорового банківського кредитування приватного сектору.

 

Тут за лаштунками криється давня інтрига з бажанням деяких осіб у владі повернути «Приватбанк» його «законному власнику» Ігорю Коломойському. Відтак гроші від Фонду мають поставити на цій ідеї велику крапку.


Пообіцяла українська влада боротися з корупцією та просуватися вперед щодо впровадження судової реформи. Ця теза, втім, не нова — суди держава Україна реформує вже давно і наполегливо, але МВФ вирішив ще раз наголосити, що безміру в судочинстві він не допустить.


І нарешті, остання теза-обіцянка — знижувати роль держави та корисливі інтереси в економіці для покращення бізнес-середовища, залучення інвестицій, підвищення потенціалу економіки.


Президент України Володимир Зеленський у відповідь заявив, що він неймовірно вдячний раді директорів за позитивне рішення.

 

«Ці кошти ми спрямуємо на підтримку фінансової системи й боротьбу з наслідками «Ковід-19». Програма МВФ буде продовжена», — заявив Зеленський.

 

Голова Національного банку Кирило Шевченко уточнив: «Отримання другого траншу від МВФ свідчить про фактичну підтримку Міжнародним валютним фондом дій української влади і Національного банку, зокрема у напрямі забезпечення макроекономічної стабільності, реформування фінансової системи та впровадження структурних реформ».


Шевченко також пообіцяв посилити регулювання небанківського фінансового сектору.

 

«Для цього вже підготовлене нове законодавство про фінансові послуги та фінансові компанії (№ 5065), про кредитні спілки (№ 5125) та про страхування (№ 5315). Два перші законопроєкти вже пройшли перше читання у Верховній Раді, останній — минулого тижня був підтриманий у другому читанні. Ми також плануємо розширити охоплення централізованого кредитного реєстру на небанківські фінансові установи відповідно до закону про фінансові послуги», — заявив він.