У рік 80-ліття одного з найяскравіших українських акторів Богдана Ступки, який пішов у засвіти у 2012-му, започатковано щорічний мистецький фестиваль «Код Ступки».
Ідея його створення — це не лише вшанування пам’яті, а й реалізація не раз озвучуваної Богданом Сильвестровичем ще десять років тому необхідності започаткування міжнародної платформи, у межах якої Україна стала б місцем знайомства з театральною культурою країн Закавказзя, Прибалтики та Польщі.
Гостею першого кількаденного фестивалю «Код Ступки» стала Грузія. У Київ завітав 83-річний режисер Роберт Стуруа, який у 2003-му поставив у Національному театрі імені Івана Франка виставу «Цар Едіп» із Богданом Ступкою в головній ролі.
Легенда грузинського театру на зустрічі з пошановувачами був іронічним: відповідав грайливо, що «добре збереглися», тим, хто нагадував про зустріч 18 років тому.
А перед показом вистави в його постановці Тбіліського театру імені Шота Руставелі «Кінець гри» на сцені ще й зіграв на роялі музику Гії Канчелі до вистави «Річард ІІІ».
Блискучу гру Давида Уплісашвілі, Гоги Барбакадзе, Левана Берікашвілі та Нани Пачуашвілі у виставі за п’єсою Семюеля Беккета з прекрасною сценографією київські театрали в залі Театру Франка оцінили тривалими оплесками.
Свою інтерпретацію режисер-філософ Роберт Стуруа присвятив пам’яті видатного грузинського композитора Гії Канчелі (1935–2019), багаторічного співавтора та друга. Разом вони створили десятки спектаклів, зокрема всього Шекспіра і всього Беккета.
До речі, постановку «Гамлета» Роберта Стуруа 1986 року на сцені лондонського театру Центру мистецтв Riverside Studios міжнародне Шекспірівське товариство внесло до десяти найкращих постановок цього твору впродовж півстоліття.
У межах фестивалю «Код Ступки» також представили спільну виставку робіт художників України та Грузії «VynoGrad: колір достиглого міста» за участі, зокрема, Юрія Вакуленка, Матвія Вайсберга, Анатолія Криволапа, Давида Шарашидзе, Руслана Агірби, Гії Миминошвілі.
В кінотеатрі «Ліра» показали два фільми 1971 року: «Білий птах з чорною ознакою» (режисер Юрій Іллєнко), в якому Богдан Ступка дебютував як актор ігрового кіно, та «Осяяння» (режисер Володимир Денисенко), яка на екрани кінотеатрів потрапила лише в 1973-му.
А ще демонстрували історичну драму Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» з Богданом Ступкою у ролі гетьмана, який пішов супроти Петра І; прем’єра відбулася у 2002 році на 52-му Берлінському кінофестивалі.
(Нагадаємо, певний період стрічка була недоступна для масового перегляду; у 2010-му компанія «Іллєнко Фільм» випустила нову версію, скоротивши хронометраж, покращивши звук та додавши авторські коментарі режисера, в яких він розповів як про історичне тло, так і про, власне кажучи, фільм).
Через мистецтво Україна та Грузія у межах «Коду Ступки» осмислювали й досвід сучасних завуальованих воєн Росії, обговорюючи «14ГБ» — 14 репрезентацій на 1 гігабайт про події в Абхазії.
Це текст про любов, яка перемагає насилля; сміх, який перемагає несвободу; правдивість, яка перемагає диктаторів. Авторка ідеї створення збірки та укладачка – Теа Каландія.
«Лаївпрес» отримав право від автора на публікацію «14ГБ», за підтримки видавництва книга була видана англійською та російською мовами і викликала неабиякий резонанс.
Організатори фестивалю сподіваються, що грузинськими та українськими режисерами будуть поставлені 13 новел цього твору, адже 14-й гігабайт — це чистий аркуш паперу, де ще не написана наступна історія.
Ініціаторами «Коду Ступки» є продюсерка Ірина Батько-Ступка та благодійний «Фонд Богдана Ступки», за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Уже оголошено країну-гостя другої едиції — Азербайджан, звідти родом Лариса Ступка — дружина актора, випускниця Бакинського хореографічного училища.