ПРИКОЛИ про олів'є
— Чуєш, а хто такі мерчандайзери?
— Загугли. >>
У ресторані одного відвідувача обслуговує дуже гарненька офіціантка. Пообідавши, він просить принести рахунок, платить і каже:
— Але ж існують такі три слова, які вам було б дуже приємно почути, чи не так?
— Правда!
— А хочете, я вгадаю, що це за слова?
— Ну спробуйте!
— Я вас кохаю!
— Ні, «Здачі не треба».
* * *
— Слухайте, — говорить шеф співробітнику, — ви кажете, що у вас є п’ятирічний стаж роботи, а насправді виявляється, що ви ніде не працювали.
— А хiба ви не казали, що вам потрібні працівники з уявленням?
* * *
Зустрiчаються два підприємці.
— Як справи, як бізнес?
— Що тобi сказати? Не так добре, як мені хочеться, але й не так уже й погано, як хотілося б тобі.
— Чуєш, а хто такі мерчандайзери?
— Загугли. >>
«Я закриваю цей бордель!», — сказала баба Ганна, підпалюючи скирту сіна на краю села. >>
Україну не здолати! Сидить бабуся, 80 років, чекає на повітряну тривогу — щоб знайти, де телефон поклала. >>
Ви помічали, що коли їдеш за кермом, то завжди той, хто їде швидше за вас — козел, а хто повільніше — якийсь придурок? >>
Маленький старий готель в Одесі, рецепція:
— Послухайте, шановний, але у вас тут в ліжку клопи!!!! >>
Два бажання на ранок: щоб кава була гарячою, а вороги – холодними. >>