Коли життя не в радість: що викликає синдром хронічної втоми та як його позбутись

Хіба втома може бути хворобою? Якщо її накопичилося так багато, що людина не здатна жити звичним ритмом і відчувати радість, то це справді стає проблемою.

Лікарі називають цей стан синдромом хронічної втоми. І вказують різні причини, які можуть до нього призвести.

Зокрема, вважають провокаторами невідомі інфекції, які буцімто зачаїлися в організмі та поступово виснажують людину. Допускають також, що хронічну втому «породжує» понижений імунітет або психологічні фактори.

Однак однозначного пояснення недуги немає й досі. Водночас українські медики говорять про збільшення пацієнтів із подібними скаргами і наголошують: останнім часом хвороба суттєво «помолодшала».

Підвищена чутливість до світла і порушення сну

Якщо говорити буквально, то синдром — ще не хвороба, але й не стан здорової людини. Особливо, коли він постійно дошкуляє самопочуттю.

Появу синдрому хронічної втоми (СХВ) пов’язують із сучасним темпом життя, де найкращим способом відпочинку чомусь вважають зміну занять, а «модний стиль» переважає будь-які уявлення про нормальний режим життєдіяльності.

Навіть деякі лікарі не вірять в існування синдрому хронічної втоми, адже, по суті, це хвороба-невидимка. І в цьому її підступність. Недугу не можна ані побачити, ані зафіксувати, ані визначити діагностичною апаратурою. Пацієнт начебто і не хворий, але бадьорості й гарного настрою йому хронічно бракує. Через цю невизначеність деякі родичі та знайомі часом називають хворих на СХВ «симулянтами».

Що вказує на проблему?

«Синдром хронічної втоми сигналізує про себе по-різному, — пояснює лікар-психіатр Валерій Тимощук. — Це може бути і біль у м’язах та суглобах, і відчуття тривоги, страху, депресії, погіршення концентрації, навіть — лихоманка. СХВ може повідомляти про себе загостренням хронічних недуг — просто «на рівному місці».

Крім того, за словами лікарів, на можливий СХВ вказують головний біль, порушення функції кишечнику, дратівливість, зниження або надмірне зростання апетиту, перепади настрою, спазми м’язів, інфекції верхніх дихальних шляхів, які повертаються надто часто. Занепокоїти мають підвищена чутливість до тепла і світла, порушення сну, біль у горлі, тимчасове порушення пам’яті. Та насамперед — яскраво виражена слабкість, яка провокує втрату працездатності.

Лікар порадив їсти шоколад

Спочатку змінюється настрій. Причому — різко і без особливих причин. Потім з’являється невмотивований страх. У такому стані людина занадто близько бере все до серця, в неї знижується поріг чутливості і здатність адекватно оцінювати події.

«Усе це — реакція організму на стрес, — пояснює лікар–невролог Ігор Бабій. — Це все можна охарактеризувати як емоційний струс. Один стрес провокує інший. Далі — другий, третій... Починається депресія, а згодом — неврологічні захворювання, які, залежно від особливостей характеру, темпераменту, інтелекту, переростають у різноманітні хвороби».

Поступово виникає перевтома, на її тлі розвиваються втома інтелектуальна, м’язова, тілесна. Тому від СХВ часто потерпають батьки, що виховують гіпер­активних дітей. У зоні небезпеки й ті, кому доводиться надміру працювати інтелектуально — писати книжку, дипломну роботу, готуватися до захисту дисертації.

Саме так сталося з пані Інною Семченко, жителькою одного з районних центрів на Київщині. Діагноз СХВ лікарі поставили їй після захисту дипломної роботи.

«Виснаження було таким, що не могла підвестися вранці з ліжка, — пригадує жінка. — Боліло серце, тиск «скакав» то вгору, то вниз, задихалася. Лікар порадив більше відпочивати, спати мінімум 8 годин на добу. Аби стабілізувати тиск, їла чорний шоколад із високим вмістом какао. Кардіограма відхилень не виявила, тому серце не лікували, але прописали спеціальні вітаміни».

Пізньої осені і взимку хронічна втома набирає обертів...

Діагностувати СХВ складно тому, що він має багато схожих симптомів із грипом, іншими вірусними інфекціями, навіть деякими психічними розладами. Переважно синдром вражає людей активних, у віці від 20 до 45 років.

«Піз­ньої осені, взимку, коли дні короткі, а сонця мало, синдром зустрічається частіше, — застерігає Валерій Тимощук. — Він вражає людей «офісного» трибу життя — майже в 10 разів частіше, ніж тих, чия професія пов’язана з фізичним навантаженням. У жінок СХВ трапляється набагато частіше, ніж у сильної половини людства».

Постійне відчуття втоми, яке не минає після сну і навіть після кількох днів повного відпочинку — основний симптом СХВ. Звідси і його назва.

Спровокувати захворювання, за словами медиків, може і забруднене довкілля, гіподинамія, брак кисню (постійна робота в офісі), надмірне сидіння перед телевізором та монітором комп’ютера, надлишкова вага.

Та найголовніше — сучасний стресовий стиль «ділового спілкування», «діловий етикет», жорсткі правила суб­ординації. Лікарі кажуть, що до факторів-провокаторів належить і реклама, що пропагує надзвичайно успішну, «ідеальну» людину.

Деякі експерти намагаються пов’язати цей хворобливий стан із вірусом Епштейна-Барра. Однак досліджень, які б це підтверджували, немає. Най­імовірніше, ідеться про комплексний вплив середовища на людину і її власний спосіб життя.

Звісно, синдром хронічної втоми не є прямою загрозою життю. Але він суттєво погіршує його якість, може призвести до серйозних порушень імунної системи, наголошують лікарі. У когось цей стан, виникнувши, може минати спонтанно, проте може повторитися в будь-який час, найчастіше — після інших захворювань або в період стресу».

До 70 відсотків хворих з ознаками постійної втоми, за оцінками медиків, страждають хронічними захворюваннями. Багато недуг — цукровий діабет, хвороби легень, анемія — можуть спричинити знесилення. Тому лікар, аби назначити адекватне лікування, має знати всю вашу «історію», а також можливі генетичні захворювання.

Доки не занурилися в недугу «з головою»

Важливо пам’ятати, що постійна втома також є першою ознакою серйозних захворювань — імунних, онкологічних, церебральних, ендокринних, хвороб нервової системи, внутрішніх органів або психічних проблем. Тож серйозного обстеження не уникнути. Варто мати на увазі і таке серйозне захворювання, як СНІД, яке на ранніх стадіях може проявляти себе переважно швидким знесиленням.

Іноді постійна втома виникає під час так званого реабілітаційного періоду після перенесеного серйозного захворювання: ідеться про постінфекційний і посттравматичний синдроми. Але ці стани легко діагностувати, і загалом вони є нормальними для періоду відновлення.

У кожного свій організм, і для повернення в звичний ритм потрібен різний період. Тому порадьтеся з лікарем і здайте необхідні аналізи, пройдіть обов’язкові обстеження, аби діагноз (а відтак і лікування) були коректними та ефективними.

Головне — встигнути захопити хворобу на самому початку. І тоді, щоб вилікуватися, буває достатньо просто виспатися, кинути курити, почати обливатися вранці прохолодною, а ввечері гарячою водою, вживати вітаміни, більше гуляти на свіжому повітрі та пити відвар заспокійливих трав.

«Якщо ж ви відчуваєте, що вже «занурилися» в хворобу з головою, — негайно шукайте свого лікаря — невропатолога та психотерапевта, — радить Ігор Бабій. — Більше бувайте на природі — вона зцілює й урівноважує емоції. Важливо дослухатися до свого організму. Іноді він волає: «Зупинись!», але ми настільки закручені, що не розуміємо цих сигналів. Будьте уважніші до себе».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Щоб організм міг швидше подолати синдром хронічної втоми, лікарі радять займатися спортом, чергувати розумову працю з фізичною. Не відкладайте відпустку, мандруйте!

З ліків при розвитку хронічної втоми варто застосовувати адаптогени: екстракти ехінацеї, лимонника, женьшеню. А також доповнювати щоденний раціон лимоном, курагою, ізюмом, гранатом. Не обійтися без комплексних вітамінів та мікроелементів.

ДО РЕЧІ

За спостереженням лікарів, найчастіше СХВ вражає представників найбільш нервових професій — лікарів, шахтарів, журналістів. У зоні меншого емоційного ризику — продавці, банкіри, вчителі, інженери, бухгалтери, листоноші. А найбільш спокійні професії у священників, астрономів, бібліотекарів та музейних працівників.