Поможи нам, ізбави нас вражої наруги
Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>
Видавництво «Орієнтир» у 2019 році видало збірку творів одного з провідних членів Організації українських націоналістів Ореста Чемеринського (писав під псевдо Ярослав Оршан).
Збірку відкриває праця «Де стоїмо?». Праця містить низку практичних проблем стосовно організації націоналістичного руху.
Ось одна з настанов праці: «Суворість і нетолерантність, скорість і категоричність рішень, відвага казати — так або ні, а не так або так; подавання нації правд до вірування, а не до роздумування — дальші вимоги для тих, що вхоплять керму української історії».
Це не деморалізуюче, не руйнівне для українського суспільства — «какая разніца!».
«Українська національна революція, — зазначає Ярослав Оршан, — матиме свою «контрреволюцію», «реакцію» чи як би її не називали... Реакцією чи контрреволюцією для українського націоналізму буде все, що протиставить себе в меті або шляху до неї, або шляхам реалізації націоналістичної революції й спрямовує волю здебільшого до минулого стану речей як ідеалу».
Хоча праця написана наприкінці 1937 року, залишаються актуальними переконання автора: «Ідея націоналізму — це сьогодні у світі, перш за все, боротьба з найбільшим ворогом усіх націй взагалі і нашої зокрема, Москвою й більшовизмом».
У 1941 році Ярослав Оршан у складі похідної групи ОУН прибув у Київ і очолив інформаційно-пропагандистську роботу на Наддніпрянщині, працював співредактором київської газети «Українське слово».
Двічі його заарештовувало гестапо. А в лютому 1942 року у віці 32 роки його розстріляли фашисти в Бабиному Яру разом із дружиною Дарією Гузар-Чемеринською та іншими провідними українськими націоналістами.
Видання «Орієнтир», яке засноване ветеранами російсько-української війни, видало також твори класиків українського націоналізму — Миколи Міхновського, Миколи Сціборського, Юрія Липи, Михайла Колодзінського, Ярослава Стецька.
У постгеноцидній постколоніальній Україні праці цих авторів, а також Степана Бандери, Донцова, Чемеринського мають вивчатися у навчальних закладах.
Це сприятиме зростанню національної свідомості українців, їх усвідомленому відповідальному делегуванню влади. І з часом українці обиратимуть у владу ідеологічно освічених державників, а не всіляких пройдисвітів.
Віктор РЯБЧЕНКО
Київ
Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>
Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>
Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Дванадцять років відділяють нас від Революції гідності, що стала апогеєм спротиву авторитаризму в незалежній державі. >>