У Болгарії відбулися вже треті за цей рік парламентські вибори плюс вибори президента: що варто знати

Минулої неділі, 14 листопада, в Болгарії відбулися одночасно парламентські та президентські вибори.

При цьому президентські вибори були плановими, а парламентські — дочасними, і вже третіми за цей рік.

Від весни — без уряду

У дострокових парламентських виборах брали участь представники 20 партій та семи коаліцій. На 240 депутатських місць претендували понад 5 тисяч кандидатів.

Парламентська «спроба №3» була влаштована для семимільйонної Болгарії (1989 року болгар було 9 мільйонів — бідні нації мають властивість «всихати» через низьку народжуваність та еміграцію) її політичними елітами, які загрузли в корупції та взаємному протиборстві, кинувши країну в політичну кризу та суспільний глухий кут, що сильно вдарили по економіці цієї найбіднішої країни у складі Євросоюзу з огляду на відсутність стабільного уряду.

Заздалегідь очікувалося, що активність виборців на третіх поспіль виборах за останній рік (попередні відбулися в квітні та липні) буде низькою, що не віщувало виходу з глухого кута і цього разу.

Так само прогнози та опитування громадської думки свідчили, що на цих парламентських виборах правлячу на цей час партію ГЕРБ («Громадяни за європейський розвиток Болгарії») на чолі з колишнім прем’єр-міністром Бойко Борисовим підтримають більше 20% виборців. Друге місце мала посісти антикорупційна партія колишніх бізнесменів та тимчасових міністрів економіки та фінансів Кирила Петкова та Асена Василєва «Продовжимо зміни».

Це «свіженька» політична сила, створена після попередніх позачергових виборів №2. За тими ж прогнозами, «бронзовим призером» мала стати Соціалістична партія (посткомуністи) на чолі з Корнелією Ніновою.

Місцеві експерти вважають, що за такого розкладу сил коаліційні переговори можуть знову зайти в глухий кут, оскільки жодна партія не бажає в разі перемоги підтримувати експрем’єра Бойко Борисова, якого звинувачують у корупції.

З часів масових протестів 2020 року Борисов та його партія перебувають у політичній ізоляції. А це означає, що на стомлених від нестабільності болгар можуть чекати позачергові парламентські вибори, вже четверті. Це при тому, що країна і так з квітня цього року живе без уряду.

Стабільність тільки в президента

Єдиною опорою стабільності в країні залишається президент Румен Радєв, хоча й має скоріше церемоніальні повноваження.

На цих виборах він претендував на другий п’ятирічний термін. Радєв, затятий критик Борисова і прихильник торішніх антикорупційних протестів, має добрі шанси на другий п’ятирічний термін.

Хоча на виборах 14 листопада він мав за суперників 22 інших претендентів на найвищу державну посаду, але в його перемозі мало хто сумнівався. Якщо він не переможе в першому турі, то вже точно — в другому, який має відбутися через тиждень — 21 листопада.

Чи переможе Радєв уже в першому турі, чи доведеться чекати до другого, покаже лише повний підрахунок голосів. Результати оприлюднених у неділю екзит-полів, що їх проводили соціологічні компанії «Маркет Лінкс» та «Альфа Рісерч», які наводить Болгарська телеграфна агенція» (БТА) та газета «Труд», говорять, що Радєва в першому турі підтримали 49,48% учасників голосування, а головного суперника президента — ректора Софійського університету, доктора філологічних наук, професора античної та середньовічної літератури Атанаса Герджикова — 23,03%.

На третьому місці представник турецької меншини Мустафа Карадай — 9,04% (це дані «Маркет Лінкс»). За підрахунком «Альфа Рісерч», Румен Радєв набирає 50,1%, Анастас Герджиков — 23,8%, Мустафа Карадай — 9,6%. Тобто вже тепер зрозуміло, що, в разі другого туру, в ньому зійдуться Радєв і Герджиков.

Майже справдилися і прогнози стосовно парламентських ви­борів. Їх паралельний підрахунок також проводили компанії «Маркет Лінкс» та «Альфа Рісерч».

Оприлюднені після закінчення виборів результати такі: ГЕРБ — 23,5%, «Продовжимо зміни» — 22,5%, Болгарська соціалістична партія (БСП) — 14,2%. Виборчу позначку в 5% долають ще три партії.

«Альфа Рісерч» подала такі результати: «Продовжимо зміни» — 26,3%, ГЕРБ — 23,2%, а БСП — на четвертому місті — 10,9%. В цьому опитуванні «бронза» належить центристській партії турків Болгарії «Рух за права і свободи» (ДПС) — 11,6%.

За такої «масовки» важко передбачити конфігурацію можливої коаліції. Якщо решта партій і далі відмовлятиметься від союзу з ГЕРБом, то вирішальне слово буде за новачками з партії «Продовжимо зміни».

Можливо, їй вдасться те, що не вдавалося попередникам. Принаймні ця партія вже святкує перемогу й оголосила, що висуває на посаду прем’єр-міністра співголову партії, випускника Університету Британської Колумбії у Ванкувері (Канада) та Гарвардського університету (США) 41-річного ексміністра економіки Кирила Петкова.

Підрахунок голосів дещо затягнеться, оскільки на закордонних виборчих дільницях було віддано 86 тисяч голосів. У разі, якщо сформувати кабінет міністрів знову не вийде, президент призначить новий перехідний уряд — вже третій за рік.

Парламентські вибори №3 у Болгарії — не без моралі. На попередніх виборах у липні друге місце посіла новостворена партія «Є такий народ», яку заснував телеведучий, телепродюсер та співак Славі Тріфонов.

Перемога відвертого популіста стала сенсацією як у Болгарії, так і Європі. Але Болгарія все ж відрізняється від певної недалекої від неї східноєвропейської країни, де подібний фокус іншого популіста завершився здобуттям неподільної влади.

Болгари швидко зрозуміли свою помилку і марність сподівань на «нові обличчя» та «незаплямовані владою біографії». Тут свою шляхетну просвітницьку справу зробили і болгарські ЗМІ.

Якщо на виборах №2 партію «незаплямованого» Трофімова підтримали 17,66 % учасників голосування, то на цих лише 9,6%. Славі Трофімов уже висунув вимогу перерахунку результатів виборів.